Рішення від 04.11.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

РІШЕННЯ

іменем України

04.11.2025р. Справа №905/169/25 (226/1948/24)

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Кравець А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519)

про стягнення компенсації втрати частини заробітку, -

сторони участь в засіданні не приймали, -

СУТЬ СПОРУ ТА ХІД СПРАВИ:

Від Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла цивільна справа № 226/1948/24 (№ провадження 2/932/1727/25) за позовом ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" компенсації втрати частини заробітку для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (вх.№ 4900/25 від 28.07.2025).

В обґрунтування позовних вимог (документ сформований в системі «Електронний суд» 29.07.2024) ОСОБА_1 вказує, що він працював в ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" з 19.08.2019 по 07.10.2020, був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Всупереч ст. 116 КЗпП України відповідачем не було проведено з позивачем остаточний розрахунок, у зв'язку з чим рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 20.05.2024 (справа № 226/999/24) стягнуто з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь позивача суму заборгованості із заробітної плати в розмірі 89127,66 грн. 17 липня 2024 року рішення суду в примусовому порядку виконано в повному обсязі. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію втрати частини заробітку за період з грудня 2019 року до моменту фактичного розрахунку 17.07.2024 у розмірі 51278,33 грн.

На підтвердження вимог разом з позовною заявою надані наступні документи: паспортні дані та картку платника податків позивача, трудову книжку серія НОМЕР_2 , рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20.05.2024 у справі № 226/999/24 (провадження № 2/226/291/2024), платіжна інструкція № 3848 від 17.07.2024.

Відповідач у відзиві на позов (документ сформований 06.08.2024 в системі "Електронний суд") заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність. Вказує, що судове рішення у справі № 226/999/24 виконано ним повністю 17.07.2024, що не заперечує і сам позивач. Позивач в позові невірно визначив період розміру компенсації втрати частини заробітку, оскільки заборгованість з заробітної плати виникла з листопада 2019 року. Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача документально не підтверджені, посилання позивача на всі законодавчі акти стосовно стягнення з відповідача компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не відносяться до підстав позову та предмету спору.

До відзиву додано: правовстановлюючі документи відповідача та довідку № 516 від 31.07.2024 про суми заробітної плати нарахованої, але несвоєчасно виплаченої ОСОБА_1 помісячно, на загальну суму 89127,66 грн.

В подальшому позивач подавав до суду уточнену позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.08.2024), в якій посилався на обставини аналогічні зазначеним у первісному позові та просить стягнути з відповідача на свою користь 52085,72 грн. компенсації втрати частини заробітку, розраховану з грудня 2019 року по червень 2024 року.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу суду відзиву на уточнену позовну заяву.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (226/1948/24) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.07.2025 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2025 прийнято до свого провадження цивільну справу № 226/1948/24 для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; вирішено справу № 905/169/25 (226/1948/24) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 04.11.2025; визнано явку представників сторін не обов'язковою; встановлено учасникам справи строк для вчинення дій процесуального характеру та вирішені інші процедурні питання.

Про хід справи позивач повідомлений шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України відповідного оголошення, роздруківка якого міститься в матеріалах справи. Крім того представнику позивача, визначеного у позовній заяві, судом передано відповідну телефонограму. Відповідачу ухвала доставлена 06.10.2025 в його зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд".

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Враховуючи приписи статей 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України, позивач та відповідач вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

У судовому засіданні 04.11.2025 учасники справи участі не приймали, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 4 статті 7 КУзПБ у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.

Позивачем не надано суду письмові пояснення щодо звернення/не звернення до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника з таким самим предметом як у цьому спорі в порядку ст. 45 КУзПБ в межах справи № 905/169/25.

Судом встановлено, що в межах справи № 905/169/25 ОСОБА_1 подавав 20.04.2025 в системі “Електронний суд» заяву про грошові вимоги до боржника на суму 130154,20 грн. (вх.№ 2496/25 від 21.04.25), вимоги складаються з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 78068,48 грн. та компенсації частини втраченого заробітку у сумі 52085,72 грн.

Ухвалою від 24.06.2025 господарський суд залишив вказану заяву про грошові вимоги без руху та встановив заявнику строк на усунення виявлених недоліків. У подальшому, згідно ухвали суду від 11.08.2025 заява з грошовими вимогами ОСОБА_1 (вх.№ 2496/25 від 21.04.25) повернута заявнику.

Відтак, відсутні підстави для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" компенсації втрати частини заробітку на підставі спеціальної норми - частини 4 статті 7 КУзПБ.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов'язковою, учасники справи мали достатньо часу для висловлення своєї правової позиції і надання доказів на підтвердження аргументів, тому суд вважає можливим розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами у цьому судовому засіданні в приміщенні суду у відсутність учасників справи, що не з'явились.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ, ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ:

Сторонами не оспорюється і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебував у трудових відносинах із ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" з 19.08.2019 по 07.10.2020, був звільнений за власним бажанням згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 20.05.2024 у справі № 226/999/24 (провадження № 2/226/291/2024), позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 89127,66 грн. (сума заборгованості з виплати заробітної плати вказана після утримання обов'язкових податків та зборів). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" судовий збір у дохід держави у сумі 1211,20 грн.

Цим рішенням у цивільній справі було встановлено, що в порушення ст.116 КЗпП України відповідач в день звільнення не виплатив позивачу всіх сум, що йому належать від роботодавця, згідно довідки відповідача № 291 від 29.04.2024 заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року складає 89127,66 грн. (сума заборгованості з виплати заробітної плати вказана після утримання обов'язкових податків та зборів). До складу заборгованості входить: заробітна плата 76045,89 грн.; компенсація за невикористану відпустку при звільненні 13081,77 грн. за 23 календарних дні.

Вказане судове рішення набрало сили 20.06.2024, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені у рішенні Димитровського міського суду Донецької області від 20.05.2024 у справі № 226/999/24 (провадження № 2/226/291/2024) мають преюдиційний характер і повторному доведенню не потребують.

З наданої до матеріалів справи довідки ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" від 31.07.2024 № 516 заборгованість з виплати заробітної плати за період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року складала 89127,66 грн., у тому числі помісячно: за листопад 2019 року - 13456,39 грн., за грудень 2019 року - 3007,60 грн., за січень 2020 року - 7677,90 грн., за лютий 2020 року - 8394,74 грн., за березень 2020 року - 6981,28 грн., за квітень 2020 року - 9592,41 грн., за травень 2020 року - 7047,67 грн., за червень 2020 року - 14,98 грн., за липень 2020 року - 28,61 грн., за серпень 2020 року - 11832,90 грн., за вересень 2020 року - 6168,10 грн., за жовтень 2020 року - 14925,08 грн. Сума заборгованості зазначена після утримань всіх обов'язкових податків та зборів.

Надані до матеріалів справи докази свідчать, що вказане вище судове рішення виконано у примусовому порядку повністю, згідно платіжної інструкції № 3848 від 17.07.2024 на суму 89127,66 грн.

Предметом судового розгляду у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача 52085,72 грн. компенсації втрати частини заробітку за період з листопада 2019 року до моменту фактичного розрахунку 17.07.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до ст. 1-4 Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10-го числа, що настає за звітним.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» унормовано, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 2-5 ст. 4 цього Закону).

Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. (стаття 6 Закону № 1282-XII).

Перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду (стаття 8 Закону № 1282-XII).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначається «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (пункт 3 Прикінцевих положень цього Закону).

Тобто у 2023 році не проводиться нарахування сум індексації, які визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами).

Положення абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік, яким зупинено на 2023 рік дію Закону України Про індексацію грошових доходів населення, є чинним та не визнавалось неконституційним, а відтак підлягає застосуванню.

Таким чином, за висновком господарського суду, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.

Оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діє протягом 2023 року.

Крім того, за повідомленням Державної служби статистики України на його офіційному сайті індекс споживчих цін (індекс інфляції) в Україні за визначений позивачем у розрахунку період становить: у листопаді 2019 року - 100,10 %, у грудні 2019 року - 99,80 %, у січні 2020 року - 100,20 %, у лютому 2020 року - 99,70 %, у березні 2020 року - 100,80 %, у квітні 2020 року - 100,80 %, у травні 2020 року - 100,30 %, у червні 2020 року - 100,20 %, у липні 2020 року - 99,40 %, у серпні 2020 року - 99,80 %, у вересні 2020 року - 100,50 %, у жовтні 2020 року - 101,00 %, у листопаді 2020 року - 101,30 %, у грудні 2020 року - 100,90 %, у січні 2021 року - 101,30 %, у лютому 2021 року - 101,00 %, у березні 2021 року - 101,70 %, у квітні 2021 року - 100,70 %, у травні 2021 року - 101,30 %, у червні 2021 року - 100,20 %, у липні 2021 року - 100,10 %, у серпні 2021 року - 99,80 %, у вересні 2021 року - 101,20 %, у жовтні 2021 року - 100,90 %, у листопаді 2021 року - 100,80 %, у грудні 2021 року - 100,60 %, у січні 2022 року - 101,30 %, у лютому 2022 року - 101,60 %, у березні 2022 року - 104,50 %, у квітні 2022 року - 103,10 %, у травні 2022 року - 102,70 %, у червні 2022 року - 103,10 %, у липні 2022 року - 100,70 %, у серпні 2022 року - 101,10 %, у вересні 2022 року - 101,90 %, у жовтні 2022 року - 102,50 %, у листопаді 2022 року - 100,70 %, у грудні 2022 року - 100,70 %, … у січні 2024 року - 100,40%, у лютому 2024 року - 100,30 %, у березні 2024 року - 100,50 %, у квітні 2024 року - 100,20 %, у травні 2024 року - 100,60%, у червні 2024 року - 102,20 %.

Таким чином, з зазначеного слідує, що наведений у позовній заяві розрахунок позовних вимог (за період з грудня 2019 року по червень 2024 року) не відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», якою унормовано, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, поріг індексації перевищив 103 відсотка лише у березні 2022 року, квітні 2022 року та червні 2022 року. Також позивач безпідставно включив до розрахунку індексацію за 2023 рік.

За підрахунком суду (за допомогою програмного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН) підлягає компенсації позивачу від відповідача частина заробітку в загальній сумі 9874,83 грн. за період березня 2022 року, квітня 2022 року та червня 2022 року (сукупний індекс інфляції = (104.50 : 100) х (103.10 : 100) х (103.10 : 100) = 1.110794245, інфляційне збільшення 89127,66 x 1.110794245 - 89127,66 = 9874,83 грн.). В іншій частині вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат у справі, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти їх на відповідача, так як позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, яка входить до фонду додаткової заробітної плати, від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений.

Згідно п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

У 2025 році судовий збір для працездатних осіб обчислюється на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн. з 1 січня.

Згідно матеріалів справи звернення з вказаним позовом здійснювалось представником позивача - адвокатом Трун О.В. в електронній формі через систему «Електронний суд».

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а також враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 183,70 грн. (968,96 грн. х 9874,83 грн. / 52085,72 грн.).

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 9874,83 грн. компенсації втрати частини заробітку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) на користь держави судовий збір в розмірі 183,70 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 04.11.2025.

Суддя Н.В. Величко