61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
03.11.2025р. Справа №905/852/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Україні» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 40121452)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шкіндер Ірини Станіславівни ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
про стягнення 5 751,45 грн.
без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Україні» через систему “Електронний суд» звернулось з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шкіндер Ірини Станіславівни про стягнення 5 751,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання природного газу №101/ПГ-1030-К від 23.11.2020.
Ухвалою суду від 29.08.2025 позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з відсутністю доказів оплати судового збору.
04.09.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доданими доказами оплати судового збору.
Позивач недоліки позовної заяви усунув в повному обсязі.
Ухвалою суду від 08.09.2025 було відкрито провадження у справі №905/852/25 за правилами спрощеного позовного провадження.
Повідомлення про розгляд даної справи позивачу здійснювалось засобами електронного листування шляхом направлення ухвали суду до електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд".
Оскільки місце реєстрації відповідача розташоване на території активних бойових дій де тимчасово не надаються послуги поштового зв'язку і останній не має зареєстрованого кабінету у підсистемі "Електронний суд", направлення ухвали суду здійснювалось відповідно до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Гопсодарського суду Донецької області.
Окрім цього, з метою додаткового повідомлення про судовий розгляд даної справи, суд здійснював направлення ухвали засобами електронного зв'язку на електронну адресу відповідача, яка міститься у матеріалах позовної заяви.
Також, ухвалою суду від 18.09.2025 суд зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи Шкіндер Ірини Станіславівни.
Міністерством соціальної політики України було надано відповідь на запит суду, в якій вказано, що місцезнаходженням Шкіндер Ірини Станіславівни є: АДРЕСА_2 .
Судом з метою повідомлення відповідача про наявність відкритого судового провадження було направлено кореспонденцію на адресу відповідача: АДРЕСА_2 .
Пошто кореспонденція була повернута на адресу суду з відміткою про причину повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Станом на дату ухвалення рішення будь-яких документів від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений судом не скористався, будь-яких клопотання та заяв до суду не направляв.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи рішення в умовах відсутності відповідача, суд враховує, що воєнний стан в Україні триває більше двох років. В зазначених умовах, суд не може не врахувати, що пасивна поведінка відповідача, у тому числі у забезпеченні інформування своїх кредиторів про зміну місцезнаходження та засобів зв'язку, не може бути перешкодою у захисті прав особи, чиї права порушені.
Таким чином, суд враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.
Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі за текстом - Позивач або Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Шкіндер Іриною Станіславівною (далі за тексом - Відповідач) 23.11.2020 було укладено договір постачання природного газу № 101/ПГ-1030-К (далі за текстом - Договір), відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах Договору.
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна за 1 тис.куб.м природного газу протягом дії цього Договору, публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору.
Згідно з пунктами 3.2 та 3.3 Договору, сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м природного газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов'язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що до ціни газу, визначеної пунктом 3.1. цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений Постановою НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019 - 136,576 грн. за 1 000 куб. м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. на добу.
Разом із цим, пунктом 4.4.6 Договору визначено, що на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі «Для бізнесу» не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1 000 куб.м газу, яка є обов'язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором.
На виконання зазначених норм Договору, Позивачем було опубліковано на власному сайті, за посиланням https://gas.ua/uk/bussiness/tariffs, ціну природного газу, що діяла у спірний період поставки.
У період протягом грудня 2020 по березень 2022 Позивач передав у власність Відповідача природний газ в загальному об'ємі 0,21108 тис.м3 на загальну суму 4 796,04 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Заборгованість відповідачем була погашена частково в сумі 1 568, 78 грн., внаслідок чого, розмір заборгованості за поставлений природний газ становить 3 227,26 грн.
Пунктами 2.6-2.10 Договору визначено, що приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.
Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС. Формування акту відбувається не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.
Постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання- передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов'язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.
Пунктами 9.1, 9.3 Договору визначено, що сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовились про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису даного Договору, додатків до нього, додаткових угод, актів приймання-передачі природного газу, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням Договору.
Сторони домовились, що будь-який правочин, який буде вчинений (укладений, підписаний) відповідно до умов даної Угоди із застосуванням Сторонами (однією із Сторін) відповідного електронного цифрового підпису вважається вчиненим з додержанням письмової форми правочину в розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України.
Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 2 статті 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Виходячи з частини 2 статті 265 ГК України та предмету Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.
Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.
Так, за період поставки з грудня 2020 по березень 2022 року Споживачем не підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу, у зв'язку з цим, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо об'ємів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що оприлюднена на офіційному сайті Позивача.
На підтвердження здійснення господарської операції (факту поставки природного газу) в періоди за які з боку Відповідача не підписано акти приймання-передачі, Позивач надав зареєстровані податкові накладні за відповідні періоди.
У відповідності до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Відповідачем не надано доказів оплати основної заборгованості в сумі 3 227,26 грн., тому, дана позовна вимога підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем нарахована пеня в сумі 603,80 грн. за зобов'язанням відповідача за загальний період з 21.01.2021 по 20.10.2022.
Відповідно до ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Судом перевірено арифметичні розрахунки пені за допомогою інформаційно-аналітичної програми “Ліга-Закон» та встановлено, що вони є вірними та підлягають до стягнення в розмірі, заявленому позивачем - 603,80 грн.
За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані інфляційні втрати за зобов'язаннями відповідача за загальний період з 01.02.2021 по 30.06.2025 в сумі 1 600,12 грн.
Також, позивачем нараховані 3% річних в сумі 320,27 грн. за зобов'язанням відповідача за загальний період з 21.01.2021 по 30.06.2025.
Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою інформаційно-аналітичної програми “Ліга-Закон», суд встановив, що він є арифметично вірним, тому, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 320,27 та інфляційних втрат в сумі 1 600,12 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» до Фізичної особи-підприємця Шкіндер Ірини Станіславівни про стягнення: основної заборгованості в сумі 3 227,26 грн. - задовольнити; 3% річних в сумі 320,27 грн. - задовольнити; інфляційних втрат в сумі 1 600,12 грн. - задовольнити; пені в сумі 603,80 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Санжаревської Юлії Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» основну заборгованість в 3 227,26 грн., 3% річних в сумі 320,27 грн., інфляційні втрати в сумі 1 600,12 грн., пеню в сумі 603,80 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2025.
Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 40121452).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Шкіндер Ірина Станіславівна ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Суддя О.М. Сковородіна