вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
29.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4414/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Руденка, будинок 2; ідентифікаційний код 37665038)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості у розмірі 6 524,76 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку зі сплати вартості житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі 5 509,85 грн, наданих позивачем у період з 01.01.2022 по 30.06.2025 за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Миколи Світальського, будинок 1В.
Внаслідок невиконання грошового зобов'язання у визначений договором строк, позивач також нарахував 197,58 грн - 3% річних та 817,33 грн - інфляційних втрат.
Таким чином позов ґрунтується на факті невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів за отримані житлово-комунальні послуги.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом з'ясовано, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 117). Враховуючи вказане, поштова кореспонденція суду направлялася на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.
Так, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 18.08.2025 відповідачу - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 зазначеною в Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с. 121). Відповідно до рекомендованого повідомлення (№0610275989749) про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 18.08.2025 отримана відповідачем - 02.09.2025 (а.с. 126).
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 18.08.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129631654) надіслано судом 19.08.2025, зареєстровано в реєстрі 20.08.2025 та забезпечено надання загального доступу - 21.08.2025, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 18.08.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (02.09.2025), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 17.09.2025.
Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 29.10.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
11.08.2025 до господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" до Западнюк Жанни Володимирівни про стягнення заборгованості у розмірі 6 524,76 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 справу №904/4414/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
20.08.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішення ухвалюється із урахуванням перебування судді Іванової Т.В. у відрядженні з 15.10.2025 по 28.10.2025 включно.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку зі сплати вартості житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком, наданих позивачем у період з 01.01.2022 по 30.06.2025 за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Миколи Світальського, будинок 1В.
Порушення відповідача полягає у невиконанні грошового зобов'язання зі сплати вартості отриманих послуг, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 5 509,85 грн. Внаслідок невиконання обов'язку зі сплати вартості житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком, позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, нарахував 197,58 грн - 3% річних та 817,33 грн -інфляційних втрат.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт надання позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком.
(2) Факт користування відповідачем нежитловим приміщенням.
(3) Строк і порядок оплати послуги управління.
(4) Факт невиконання відповідачем обов'язку з оплати та розмір заборгованості.
(5) Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
1. Надання позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком
Позивач на підставі договору управління від 21.12.2012 (а.с. 23-28) та рішень органу місцевого самоврядування фактично надає послугу з управління і утримання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Миколи Світальського (раніше - Коротченка), будинок 1В.
Так, 21.12.2012 між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр", як управителем, укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об'єкт № 4) (а.с. 23-28, далі - договір), згідно з пунктом 1 якого предметом договору є передача замовником управителю функцій управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Мета договору є управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд на території відповідного району, створення мешканцям будинку належних умов проживання згідно з діючими стандартами, нормами та правилами (пункт 2 договору).
Згідно із пунктом 2.2 договору управитель, зокрема, зобов'язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що управитель, зокрема, має право:
- здійснювати управління будинком, спорудою або групою будинків на території відповідного району, забезпечувати його належну експлуатацію та надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території;
- отримувати на поточний банківський рахунок плату від мешканців об'єкта за надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до пункту 4.1 договору, зокрема, передбачено, договір набуває чинності з 01.04.2013 та діє до 01.04.2014. Даний договір може бути пролонговано за згодою сторін на той самий термін.
Умовами пункту 4.2 договору сторони визначили, що зміни в договір можуть вноситися сторонами в узгодженому порядку, шляхом укладання додаткових угод.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регулюються відповідно до законодавства (пункт 6.5 договору).
Згідно з актом прийому-передачі від 21.12.2012 будинків, споруд або групи будинків і споруд, який є додатком до договору з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд (а.с. 29), Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" передані в управління будинки Жовтневого району (об'єкт 4), які знаходяться на балансовому обліку Управління благоустрою та житлової політики виконкому міськради.
Відповідно до переліку житлових будинків Жовтневого району (об'єкт № 4) (а.с. 30), яким управителем надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, входить будинок 1В по вулиці Коротченка (з 2016 року вулиця Миколи Світальського) в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Додатковою угодою від 11.11.2013 до договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об'єкт №4) від 21.12.2012 сторони погодили викласти пункт 4.1 договору в наступній редакції:
"4.1. Договір набуває чинності з 01.04.2013 р. та діє безстроково.".
У межах зазначеного договору позивач здійснює комплекс робіт з обслуговування будинку та прибудинкової території, зокрема: прибирання, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем водо-, тепло- та водовідведення, обслуговування димовентиляційних каналів, поточні ремонти, дератизацію, дезінсекцію, а також інші заходи, необхідні для належного утримання будинку.
2. Користування відповідачем нежитловим приміщенням
Западнюк Жанна Володимирівна користується нежитловим приміщенням загальною площею 26,0 кв.м, розташованим на першому поверсі житлового будинку №1В по вулиці Миколи Світальського у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, де здійснює діяльність із надання перукарських послуг.
Правовою підставою користування цим приміщенням є договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності №17/7 від 12.03.2018 (далі - договір оренди; а.с. 15), укладений між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Западнюк Жанною Володимирівною, як орендарем.
Відповідно до умов пункту 1.1. вказаного договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об'єкт оренди), нежитлове приміщення на 1 поверсі житлового будинку (гуртожитку) загальною площею 26,0 м2, розташований за адресою: вулиця Миколи Світальського, будинок 1В, для використання під розміщення перукарні, балансоутримувачем якого є управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради. Об'єкт оренди облаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережою.
Пунктом 2.1 договору оренди передбачено, що даний договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передачі, який треба оформити в 5-тиденний термін з Комунальним підприємством "Парковка та реклама" (пункт 2.2 договору оренди).
У разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає об'єкт оренди орендодавцю в 5-ти денний термін (пункт 2.3 договору оренди).
Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання з Комунальним підприємством "Парковка та реклама" (пункт 2.3 договору оренди).
Згідно із пунктом 11.1 договору оренди, вказаний договір оренди діє з 12.03.2018 по 12.02.2021 включно.
Цей договір припиняється у разі закінчення терміну дії, приватизації об'єкта орендарем, банкрутства орендаря, знищення об'єкта оренди. Достроково цей договір може бути розірвано за згодою сторін, а також за вимогою однієї з них за рішенням суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та інших підстав, передбачених законодавством України (пункт 11.4 договору оренди).
У разі, якщо орендодавець не попередить орендаря протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах (пункт 11.5 договору оренди).
Факт укладення та чинність вказаного договору оренди підтверджуються листом Управління комунальної власності міста Виконавчого комітету Криворізької міської ради №20/16/1148 від 02.06.2025 (а.с. 14). Зокрема, вказаним листом вказано, що згідно із пунктом 11.5 договору оренди вказаний договір продовжено на той же термін і на тих же умовах, тобто до 12.01.2024.
Факт прийняття приміщення в оренду засвідчено актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 12.03.2018 (а.с. 16), відповідно до якого відповідач прийняла зазначене приміщення у користування та фактично ним користується по теперішній час.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 120), Фізична особа-підприємець Западнюк Жанна Володимирівна припинила свою підприємницьку діяльність - 29.12.2016, однак не повернула орендоване майно власнику та продовжує фактично користуватись приміщенням, що підтверджує наявність у неї статусу споживача житлово-комунальних послуг у відповідному будинку.
3. Строк і порядок оплати послуги управління
Відповідно до умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21.12.2012, укладеного між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр", як управителем, позивач (управитель) на постійній основі надає послуги з управління, утримання будинку та прибудинкової території, у тому числі за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Миколи Світальського, будинок 1В.
Згідно з пунктом 2.2 вказаного договору управитель зобов'язаний забезпечувати надання житлово-комунальних послуг відповідної якості та вимагати своєчасної і повної оплати від мешканців, власників, наймачів і орендарів приміщень у багатоквартирному будинку.
Пунктом 3.2 договору передбачено право управителя отримувати плату за надані житлово-комунальні послуги безпосередньо від користувачів будинку, а також здійснювати розподіл витрат пропорційно площі займаних приміщень.
Згідно з пунктом 29 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712, плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інше не визначено договором управління.
На підставі частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, навіть у разі відсутності укладеного письмового договору, якщо послуги фактично отримуються.
Таким чином, відповідач зобов'язана щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати вартість послуг з управління багатоквартирним будинком, наданих позивачем, виходячи з площі орендованого нежитлового приміщення - 26,0 кв.м, та тарифу, затвердженого рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради.
4. Невиконання відповідачем обов'язку з оплати та розмір заборгованості.
Відповідач, користуючись нежитловим приміщенням за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Миколи Світальського, будинок 1В, не виконав свого обов'язку щодо своєчасної оплати вартості житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком, наданих позивачем у період з 01.01.2022 по 30.06.2025.
Відповідно до долучених до матеріалів справи доказів надання послуг, а саме інформацій про витрати на утримання будинку за адресою Миколи Світальського (Коротченка), будинок 1-В у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області (а.с. 32-103) загальна вартість наданих відповідачу послуг становить 5 509,85 грн.
Незважаючи на фактичне отримання послуг відповідач не здійснив оплату наданих послуг за спірний період що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунком заборгованості, рахунками та актами наданих послуг.
Унаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором управління багатоквартирним будинком утворилась заборгованість у розмірі 5 509,85 грн, що становить вартість наданих, але не оплачених житлово-комунальних послуг.
5. Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Пунктом 4.4 договору №17/7 від 12.03.2018 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста передбачено, що у термін 15 днів від укладення договору оренди орендар окремо укладає договір на одержання комунальних послуг, енергопостачання, послуг зв'язку безпосередньо з їх постачальником, а на витрати по утриманню орендованого приміщення з підприємством, яке визначено управителем житлового будинку, в якому розташований об'єкт оренди.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що відповідач не виконав покладеного обов'язку щодо укладання договору житлово-комунальних послуг, оплати цих послуг.
Слід зазначити, відповідно до усталеної практики Верховного Суду у сфері оплати житлово-комунальних послуг, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18.09.2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07.02.2024 року у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 року у справі № 463/6799/18).
Відповідач, з 12.03.2018 по теперішній час, є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 26,0 кв.м., яке розташоване на першому поверсі житлового багатоквартирного будинку 1В на вулиці Миколи Світальського місто Кривий Ріг Дніпропетровська область, у зв'язку із чим є споживачем послуг, наданих багатоквартирному будинку, і має обов'язок по оплаті цих житлово-комунальних послуг.
Послуги Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" надавались багатоквартирному будинку, щомісячні витрати по будинку розподілялись на всіх власників, наймачів, орендарів відповідно займаній загальній площі приміщень, що належать на праві власності або користуванні, протилежного зі сторони відповідача не надано, жодного акту, претензій за спірний період не надано.
Відповідно до частин 2, 4 ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Вказані обставини за приписами пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" можуть бути підставою для зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.
Частиною 7 статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Тобто, додатково до первинних документів підтвердженням надання житлово-комунальних послуг належним чином та якості є відсутність звернень відповідача до позивача щодо порушень надання житлово-комунальних послуг, а також відсутність складених у порядку передбаченою нормою актів-претензій.
Крім того, умовами договору оренди укладеного між відповідачем та з власником майна - Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, вказано, що саме орендар-відповідач несе обов'язок по оплаті за житлово-комунальні послуги.
З чого слідує, що відповідач не виконав покладеного обов'язку щодо укладання договорів житлово-комунальних послуг, оплати цих послуг, чим порушило договірні умови оренди, чинне законодавство України, права Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр".
Оскільки відповідач здійснив прострочення оплати житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2022 по 30.06.2025, позивач здійснив розрахунок (а.с. 20-22) і заявив до стягнення з відповідача 817,33 грн інфляційних втрат та 197,58 грн 3 % річних.
Суд відзначає, що відповідач доказів сплати вказаної заборгованості чи контррозрахунку не надав, а відтак заявлені позивачем вимоги належним чином не спростовані.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню
За приписами частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач(співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно пунктів 1, 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг, підготованих виконавцем послуг на основі топового договору, визначено як обов'язок, а не право споживача.
Згідно із статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель та виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
На підставі абзацу 1 пункту 31 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Згідно з пунктом 29 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712, плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно усталеної практики Верховного Суду у сфері оплати житлово-комунальних послуг, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі № 369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 у справі № 463/6799/18).
Частинами 1, 4 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Також частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 210/5796/16-ц від 18.03.2019 (провадження № 61-1647св17) дійшов висновку, що закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Даний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження № 61-63св18).
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач на підставі договору управління від 21.12.2012, додаткової угоди до нього від 11.11.2013 та рішень органу місцевого самоврядування фактично надає послугу з управління і утримання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Миколи Світальського (раніше - Коротченка), будинок 1В.
Між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Западнюк Жанною Володимирівною, як орендарем, укладено договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності №17/7 від 12.03.2018.
Споруда, в якій знаходиться нежитлове приміщення відповідача (тобто перебуває в оренді) в будинку 1В по вулиці Миколи Світальського у місті Кривий Ріг, є багатоквартирний житловий будинок, якому надаються постійно послуги з прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, послугами з дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту конструктивних елементів та інших послуг, передбачених законом та умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21.12.2012.
Відповідно до Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, наймачі, орендарі та власники житлових або нежитлових приміщень в житловому будинку зобов'язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно площі, яка їм належить на праві власності або праві користування .
Згідно статті 29 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою кабінету міністрів України №712 від 05.09.2018 встановлено, що плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління.
Статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач зобов'язаний здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Господарським судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини користування житлово-комунальними послугами, які надаються позивачем - управителем споживачу - відповідачу, за адресою: Миколи Світальського (раніше - Коротченка), будинок 1В, з 12.03.2018 загальною площею - 26,0 кв.м.
Пунктом 4.4. договору оренди №17/7 від 12.03.2018, передбачений обов'язок відповідача укласти договір з управителем про надання послуг з управління будинком.
Відповідачем не виконано покладеного обов'язку щодо укладання договору житлово-комунальних послуг, оплати цих послуг.
Згідно усталеної практики Верховного Суду у сфері оплати житлово-комунальних послуг, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі № 369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 у справі № 463/6799/18).
Докази надання послуг, витрат, переліку робіт, вартістю та складова тарифу надані в щомісячних документах, а саме інформацій про витрати на утримання будинку за адресою Миколи Світальського (Коротченка), будинок 1-В у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області (а.с. 32-103), які є належними та допустимими доказами, що підтверджується позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц.
З огляду на положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (оплата за надані послуги проводиться щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором), статті 29 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №712 від 05.09.2018 (якими встановлено, що плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління), строк оплати наданих послуг за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 є таким, що настав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 5 509,85 грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 509,85 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також за несвоєчасне виконання зобов'язань позивач, відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач здійснив розрахунок (а.с. 3-4) і заявив до стягнення з відповідача 197,58 грн - 3% річних та 817,33 грн - інфляційних втрат.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 210/5796/16-ц від 18.03.2019 (провадження № 61-1647св17) дійшов висновку, що закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.
Суд зазначає, що відповідач доказів сплати вказаної заборгованості чи контррозрахунку не надав, а відтак заявлені позивачем вимоги належним чином не спростовані.
Господарський суд здійснивши власний перерахунок штрафних санкцій заявлених позивачем, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій, що вони є вірними.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 197,58 грн - 3% річних та 817,33 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо 5 509,85 грн - основного боргу, 197,58 грн - 3% річних та 817,33 грн - інфляційних втрат є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку із чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Висновки Суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
З викладеного, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача 5 509,85 грн - основного боргу, 197,58 грн - 3% річних та 817,33 грн - інфляційних втрат.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" до Западнюк Жанни Володимирівни про стягнення заборгованості у розмірі 6 524,76 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Западнюк Жанни Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Руденка, будинок 2; ідентифікаційний код 37665038) 5 509,85 грн (п'ять тисяч п'ятсот дев'ять гривень вісімдесят п'ять копійок) - основного боргу 197,58 грн (сто дев'яносто сім гривень п'ятдесят вісім копійок) - 3% річних, 817,33 грн (вісімсот сімнадцять гривень тридцять три копійки) - інфляційних втрат та 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) - судових витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 03.11.2025
Суддя Т.В. Іванова