09.10.2025 м. Дніпро Справа № 904/2062/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі (суддя Дупляк С.А.) повний текст рішення складено 30.09.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоні вітрила», м. Дніпро
за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг», м. Київ
Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ
про стягнення грошових коштів, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
09.05.2024 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоні вітрила» про стягнення 324 389,69 грн основної суми заборгованості, 80 430,87 грн пені, 13 777,71 грн 3% річних та 25 444,69 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСББ «Червоні вітрила» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 24 378,22 грн - суми основної заборгованості, 1 035,42 грн 3% річних, 1 912,19 грн - інфляційних втрат, 409,89 грн - судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 300 011,47 грн - основної суми боргу, 80 430,87 грн - пені, 12 742,29 грн - 3% річних та 23 532,50 грн - інфляційних втрат - відмовлено.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду позивач оскаржує його в апеляційному порядку та просить:
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі № 904/2062/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 300 011,47 грн, 3% річних у сумі 12 742,29 грн, пені у сумі 80 430,87 грн та інфляційних втрат у сумі 23 532,50 грн, а також в частині розподілу судових витрат грн скасувати;
- прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо стягнення основного боргу в сумі 300 011,47 грн, 3% річних у сумі 12 742,29 грн, пені у сумі 80 430,87 грн та інфляційних втрат у сумі 23 532,50 грн, у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити;
- судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача по справі.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
1. Суд безпідставно не врахував, що відносини між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та ОСББ «Червоні вітрила» виникли в межах договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», який є публічним договором приєднання у розумінні статей 633, 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Договір вважається укладеним з моменту фактичного постачання газу споживачу, що підтверджується даними інформаційної платформи Оператора ГТС.
2. Суд помилково ототожнив ОСББ із побутовим споживачем. Відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ є юридичною особою, створеною для управління спільним майном, а не для задоволення власних побутових потреб. У інформаційній платформі Оператора ГТС ОСББ «Червоні вітрила» обліковане оператором ГРМ у категорії виробників теплової енергії (ТКЕ), що підтверджено формою № 10 та листами операторів ГРМ і ГТС. Отже, твердження про належність ОСББ до побутових споживачів є безпідставним.
3. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не є договором про надання житлово-комунальної послуги у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачальник «останньої надії» не є виконавцем житлово-комунальних послуг, а здійснює постачання енергоресурсу відповідно до Закону України «Про ринок природного газу». Тому суд першої інстанції безпідставно поширив на ці правовідносини обмеження щодо нарахування пені, інфляційних втрат і процентів, передбачені для населення під час воєнного стану.
4. Судом не враховано, що договір між ОСББ «Червоні вітрила» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від 01.09.2022 набув чинності лише з моменту укладення договору про договірне списання коштів (30.09.2022). Отже, у вересні 2022 року в ОСББ не було діючого договору постачання газу, тому його автоматично віднесено оператором ГТС до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України». Відповідно, спожитий у вересні 2022 року газ поставлено саме постачальником «останньої надії».
5. ОСББ не позбавлено права на судовий захист. Якщо воно вважало неправомірним своє включення до категорії споживачів виробників теплової енергії, воно могло звернутися з позовом про внесення змін до даних інформаційної платформи. Однак ОСББ цим правом не скористалося, а відтак фактично погодилося з визначеним статусом і категорією. Тому посилання відповідача на помилкове віднесення до категорії непобутових споживачів є необґрунтованими.
6. Оскільки договір ПОН укладено автоматично з моменту фактичного постачання газу, споживач зобов'язаний оплатити поставлений обсяг за цінами, встановленими нормативно. Постачальник правомірно нарахував вартість газу, а також пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних відповідно до ст. 625 ЦК України та 231- 232 Господарського кодексу ГК України. Заборони, передбачені постановою КМУ № 206 від 05.03.2022, не поширюються на юридичних осіб.
3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та узагальнені доводи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Червоні вітрила» просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач зазначає, що ОСББ було укладено з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір постачання природного газу на підставі Положення № 812, яким передбачено постачання газу ОСББ як виробникам теплової енергії для забезпечення потреб мешканців житлового будинку.
Затримка у набранні чинності договором відбулася не з вини ОСББ, а через технічні обставини, пов'язані з банком, тому фактичне споживання газу здійснювалося у межах правовідносин, визначених для категорії теплогенеруючих організацій, а не комерційних споживачів.
ОСББ має дахову котельню, яка виробляє теплову енергію виключно для опалення житлових приміщень і забезпечення гарячою водою мешканців будинку, тобто для власних побутових потреб, без мети отримання прибутку.
Діяльність об'єднання не є господарською у розумінні законодавства, а ОСББ має статус неприбуткової організації, створеної виключно для задоволення житлово-комунальних потреб співвласників.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що діяльність ОСББ із забезпечення мешканців теплом є господарським забезпеченням, а не підприємництвом.
Враховуючи, що природний газ використовується для побутових потреб мешканців житлового будинку, ОСББ «Червоні вітрила» фактично виступає колективним побутовим споживачем, тому застосування тарифів, встановлених для непобутових споживачів, є безпідставним і порушує принципи рівності та соціальної справедливості, гарантовані Конституцією України.
Отже, ОСББ вважає, що його слід відносити до категорії побутових споживачів, а розрахунки за спожитий природний газ мають здійснюватися за ціною, встановленою для населення.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором ГТС за участю операторів ГРМ, обсяги газу, спожитого відповідачем з 01.09.2022 по 30.09.2022, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України», і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем, що підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХQ00017PV6G00R, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10), відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС).
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним та укладається шляхом акцепту споживачем факту споживання газу, без необхідності двостороннього підписання, відповідно до ст. 633, 634 ЦК України та п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу (Постанова НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015).
Типовий договір затверджено постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.
Предметом договору є постачання газу в обсягах, необхідних споживачу, за своєчасну оплату (п. 2.1. Типового договору), з набранням чинності з дня початку постачання газу відповідно до інформаційної платформи оператора ГТС (п. 11.1. Типового договору).
У вересні 2022 року відповідач - ОСББ «Червоні вітрила» отримав від ТОВ «ГК «Нафтогаз», як постачальника «останньої надії» природний газ для потреб будинку та фактично його спожив, що підтверджується актом № 12614 від 30.09.2022, згідно з яким відповідачу поставлено 3,00632 тис. мі на суму 324 389,69 грн.
З метою оплати природного газу позивач виставив відповідачу рахунок на оплату (природний газ) № 26045 від 10.10.2022 на загальну суму 324 389,69 грн.
Згідно письмових пояснень третьої особи-1, включення відповідача до реєстру споживачів третьої особи-1 відбулося у жовтні 2022 року, а підписаний договір про договірне списання отримано від відповідача лише 04.10.2022.
Таким чином, на момент споживання газу у вересні 2022 року відповідач не мав договірних відносин з третьою особою-1 щодо постачання природного газу.
Третя особа-2 підтвердила, що договір банківського рахунку з відповідачем було укладено 29.09.2022, одночасно з отриманням від відповідача всіх необхідних документів, що підтверджено штампами на документах. Договір про договірне списання № 414/03-4393132-ПСО від 04.10.2022 підтверджує, що у вересні 2022 року відповідач не мав правових підстав для отримання газу від третьої особи-1.
Відповідач надав платіжне доручення № 1 від 21.10.2022 на суму 23 310,68 грн, з призначенням платежу на користь третьої особи-1, проте, матеріали справи не містять доказів укладення договору постачання природного газу з третьою особою-1 на вересень 2022 року та фактичної поставки газу. При цьому сам відповідач визнає факт отримання газу у вересні 2022 року і його оплату.
Суд встановив, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Типового договору постачання природного газу, який регламентує порядок постачання газу та строки внесення оплати.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є договором енергопостачання і регулюється нормами ЦК України (ст. 655- 697, 712, 714), Законом України «Про ринок природного газу», Кодексами газотранспортної та газорозподільних систем, Правилами постачання газу та іншими нормативними актами.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що газ у вересні 2022 року був фактично поставлений позивачем - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і відповідач мав здійснити оплату саме цьому постачальнику. Інші доводи відповідача щодо належності споживаного газу третій особі-1 суд обґрунтовано визнав безпідставними та такими, що не стосуються предмета спору.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач є побутовим споживачем та фактично отримав газ від позивача у вересні 2022 року, що підтверджує обов'язок відповідача сплатити за спожитий природний газ позивачу суму 324 389,69 грн за поставлений природний газ в обсязі 3,00632 тис. мі, згідно з актом № 12614 від 30.09.2022.
Відповідач стверджує, що не є споживачем газу у власних цілях, а лише забезпечує потреби співвласників багатоквартирного будинку через дахову котельню. Позивач, навпаки, посилається на інформацію реєстру, де відповідач зареєстрований як споживач, що не є побутовим.
Аналіз судом інформаційної платформи оператора ГТС і форми № 10 підтвердив, що відповідач у реєстрі споживачів «останньої надії» внесений як споживач, що не є побутовим (графа заповнена цифрою « 1»), зазначено назву юридичної особи та код ЄДРПОУ.
Проте, колегія суддів ЦАГС, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, виходить з того, що ОСББ «Червоні вітрила» є юридичною особою, створеною співвласниками багатоквартирного будинку для забезпечення спільних побутових потреб, зокрема опалення та гарячого водопостачання квартир і місць загального користування, та фактично виступає як колективний побутовий споживач природного газу.
Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 29.09.2021 №?910/15687/20 та від 02.05.2018 №?910/11650/17, де встановлено, що ОСББ як неприбуткова організація діє від імені співвласників для забезпечення їх побутових потреб і не є суб'єктом господарювання, а отже, споживання енергоресурсів не є комерційною діяльністю ОСББ.
Отже, відповідач фактично є колективним споживачем природного газу для побутових потреб співвласників, а тому підпадає під визначення «побутового споживача» відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу». Відповідно, договір постачання газу постачальником «останньої надії» набирає чинності з моменту фактичного постачання газу, а обов'язок ОСББ сплатити поставлений газ виникає як для колективного побутового споживача.
Віднесення відповідача до категорії юридичних осіб у реєстрі споживачів ПОН не змінює правової природи його споживання, тому довід ТОВ «ГК «Нафтогаз» про нібито помилкове ототожнення ОСББ з побутовим споживачем, колегією суддів відхиляється.
Судом першої інстанції також правильно встановлено, що вартість поставленого газу визначається відповідно до п. 4.1. Типового договору за ціною, оприлюдненою постачальником на офіційній сторінці https://gas.ua/uk/home.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» під час дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для ОСББ, житлово-будівельних кооперативів та інших уповноважених осіб, які утримують автономні котельні для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків, не може перевищувати рівень ціни, що застосовувався станом на 24.02.2022. Газ використовується виключно для виробництва теплової енергії для населення та потреб співвласників, окрім нежитлових приміщень.
Відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ здійснює оплату комунальних послуг за цінами (тарифами), встановленими для населення.
За період з 01.09.2022 до 30.09.2022 для населення діяла ціна 7,96 грн/мі.
Відповідно до п. 4.2. Типового договору об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними операторів ГРМ/ГТС.
На підставі акту № 12614 від 30.09.2022 суд першої інстанції правильно визначив суму основного боргу 23 930,31 грн та тариф на транспортування 447,91 грн, що разом становить - 24 378,22 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів ЦАГС підтверджує, що Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №?206 поширюється на побутових споживачів та колективних споживачів (ОСББ) і забороняє стягнення таких санкцій у період воєнного стану.
Відповідач, як неприбуткова організація, що діє для забезпечення побутових потреб співвласників, підпадає під цю категорію, а отже, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є неправомірним.
Ураховуючи правову природу ОСББ, положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №?206 обмеження нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних під час воєнного стану поширюються на забезпечення побутових потреб фізичних осіб через колективного споживача, створеного у вигляді ОСББ, оскільки оплата здійснюється за рахунок співвласників і спрямована на надання комунальних послуг населенню.
Таким чином, висновки суду першої інстанції базуються на правовому аналізі, оцінці доказів та відповідності чинному законодавству України і судовій практиці Верховного Суду.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є необґрунтованими та не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке підлягає залишенню без змін.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 269 ГПК України, дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області - таким, що підлягає залишенню без змін.
7. Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника по даній справі.
Керуючись ст. ст. 129, 275- 282 ГПК України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 у справі № 904/2062/24 - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04.11.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов