18.09.2025 м. Дніпро Справа № 904/1090/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік форм» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 (суддя Ліпинський О.В.), постановлену за результатами розгляду заяви про забезпечення позову у справі № 904/1090/25
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік-форм», м. Київ
про стягнення грошових коштів,-
1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/1090/25 за позовом Дніпровської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік-форм» грошових коштів у сумі 6507639,85 грн.
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову у справі № 904/1090/25, у якій просила суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік-форм» в межах 6507639,85 грн і на грошові кошти в межах 6507639,85 грн.
Заява обґрунтована необхідністю забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 17.03.2025 частково задовольнив заяву про забезпечення позову у справі № 904/1090/25, наклавши арешт на належну Товариству з обмеженою відповідальністю «Класік-форм» автозаправну станцію з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, автомийки, АГЗП, розташованої по вул. Журналістів, 16-в, у м. Дніпрі та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік-форм» в межах 6507639,85 грн.
Частково відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд мотивував тим, що накладення арешту як на грошові кошти у межах суми позову, так і на майно відповідача у межах суми позову, призведе до подвійного забезпечення позовних вимог, що суперечитиме вимогам законодавства щодо співмірності забезпечувальних заходів стосовно позовних вимог.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Класік-форм» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 у справі № 904/1090/25 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На думку скаржника, вжиті спірним судовим рішенням заходи забезпечення позову неспівмірні з предметом позову, оскільки одночасне накладення арешту на майно відповідача і належній йому грошові кошти суперечить принципу пропорційності та співмірності застосованих заходів забезпечення позову стосовно предмета позову, тому місцевий господарський суд мав застосувати забезпечувальні заходи в межах суми позову за рахунок нерухомого майна.
Скаржник вважає, що підстав для забезпечення немає, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими через відсутність доказів нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, стягнення грошових вимог за використання якої є предметом позову у даній справі.
Скаржник зазначив, що арешт належних йому грошових коштів призведе до блокування господарської діяльності, перешкоджатиме своєчасній сплаті податкових та комунальних платежів, наслідком чого стане нарахування великих штрафних санкцій та матиме інші несприятливі наслідки для відповідача.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Дніпровська міська рада повідомила апеляційний господарський суд, що між місцевий господарський суд ухвалою від 29.05.2025 затвердив мирову угоду у справі № 904/1090/25, якою також скасував ухвалу про забезпечення позову, яка є об'єктом апеляційного оскарження.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.04.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік форм» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 у справі № 904/1090/25.
У судовому засіданні 18.09.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік-форм» 6507639,85 грн безпідставно збережених грошових коштів. Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці, розташованій по вул. Журналістів, 16-В, у м. Дніпрі (кадастровий номер 1210100000:04:021:0040) перебуває належне відповідачу нерухоме майно, і у період з 09.12.2021 по 21.11.2024 останній здійснював фактичне користувався земельною ділянкою без оформлення правовідносин щодо землекористування, тобто без достатньої правової підстави.
Разом з позовом Дніпровська міська рада подала заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив про таке:
- накласти арешт на автозаправну станцію з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, автомийки, АГЗП (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1857040812101, номер відомостей про речове право 36886768), яка розташована по вул. Журналістів, 16-В, у м. Дніпрі, в межах суми позовних вимог - 6507639,85 грн, до набрання рішенням по справі законної сили;
- накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік-форм», у розмірі 6507639,85 грн, до набрання рішенням по справі законної сили.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13.03.2025 відкрив провадження у справі № 904/1090/25.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 17.03.2025 частково задовольнив заяву про забезпечення позову у справі № 904/1090/25, наклавши арешт на належну Товариству з обмеженою відповідальністю «Класік-форм» автозаправну станцію з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, автомийки, АГЗП, розташованої по вул. Журналістів, 16-в, у м. Дніпрі та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік-форм» в межах 6507639,85 грн.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Об'єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою забезпечено позов у спосіб накладення арешту на належні відповідачу нерухоме майно і грошові кошти.
Предметом апеляційного оскарження є встановлення дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права під час ухвалення рішення про забезпечення позову.
Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов'язку сплатити позивачу 6507639,85 грн через використання земельної ділянки комунальної форми власності за відсутності договору оренди.
Дослідивши викладені скаржником доводи і надані на їх підтвердження докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність, апеляційний господарський суд доходить висновку, що у даному випадку наявні підстави для забезпечення позову у спосіб накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно і грошові кошти.
Апеляційний господарський суд зазначає, що між сторонами існує спір щодо стягнення грошових коштів, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості. Своєю чергою, відповідач не спростував наведені позивачем аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки доводи про безпідставність позовних вимог є предметом розгляду справи по суті спору, водночас предметом дослідження у даному випадку є встановлення наявності підстав для забезпечення позову та співмірності забезпечувальних заходів стосовно предмету спору.
Оскільки предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача у межах суми позову, не порушить його прав володіти нерухомим майном
Апеляційний господарський суд зауважує, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Водночас обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Також право відповідача розпоряджатися належними йому грошовими коштами обмежене ціною позову, що відповідає вимогам співмірності та пропорційності.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Аналогічні висновки викладені у Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.06.2022, прийнятої за результатами розгляду справи № 908/2382/21, і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.02.2020, прийнятої за результатом розгляду справи № 381/4019/18.
Верховний Суд в постанові від 09.09.2022 у справі № 904/7630/21 зазначив, що під час вирішення питання щодо вжиття заходів із забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Апеляційний господарський суд зауважує, що з метою уникнення подвійного забезпечення, місцевий господарський суд наклав арешт на належне відповідачу нерухоме майно і грошові кошти в межах 6507639,85 грн, тобто накладено арешт на майно відповідача, вартість якого еквівалентна ціні позову.
Апеляційний господарський суд зазначає, що під час апеляційного перегляду судових рішень, суд апеляційної інстанції надає оцінку діям суду першої інстанції на момент їх ухвалення, тому ухвалення сторонами у справі в подальшому мирової угоди у справі, не впливає на оцінку оскаржуваного рішення.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржників щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік форм» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 у справі № 904/1090/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 № 904/1090/25 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Класік форм».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 04.11.2025
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ