21.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/70/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дупляк С.А.) від 16.04.2025 р. у справі № 904/70/25
за позовом 1. ОСОБА_1 ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галицького 7"
про визнання недійсним рішення зборів, -
У січні 2025 р. ОСОБА_1 (далі - позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" (далі - позивач-2) звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галицького 7" (далі - відповідач), в якій позивачі просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів відповідача, оформлене протоколом № 24/07 від 07.07.2024 загальних зборів співвласників (питання №№ 1-8) зі скасуванням реєстраційних дій та записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосуються рішення загальних зборів відповідача, оформленого протоколом № 24/07 від 07.07.2024 (питання №№ 1-3), зокрема, щодо обрання Головою Правління ОСОБА_2 ; зміни назви Об'єднання з ОСББ «Тепло і затишок» на ОСББ «Галицького 7»; затвердження Статуту Об'єднання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач-1 не була повідомлена про скликання загальних зборів, за результатами яких прийнято оскаржувані рішення. У загальних зборах, за результатами проведення яких прийнято оскаржувані позивачами 1, 2 рішення взяли участь власники квартир, загальна площа яких становить 4.340,18 кв. м, а не 6.148,80 кв. м. Протокол містить посилання щодо порядку денного установчих, а не загальних зборів. Позивачі 1, 2 зазначають, що листи голосування співвласників заповнені кількома особами, а отже штучно створені. Дії відповідача позивачі 1, 2 вважають незаконними, а рішення недійсними оскільки: відсутнє належне повідомлення позивача-1 про проведення загальних зборів; відсутнє рішення про звільнення від обов'язків голови правління чи про припинення повноважень в об'єднанні відповідача; порушено права відповідача-2 в частині належного виконання укладених з ним договорів; відповідача-2 не було повідомлено про проведення загальних зборів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 р. у справі № 904/70/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивачів.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 р. у справі № 904/70/25 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ТОВ "Управбуд "Західний" та визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалене 07 липня 2024 року і оформлене у вигляді Протоколу № 24/07 від 07.07.2024 загальних зборів співвласників (питання № № 1-8), що відбулись 07.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 зі скасуванням реєстраційних дій та записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосуються рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Дніпро, вул. Данила Галицького, 7 яке оформлене протоколом № 24/07 від 07.07.2024 (питання №№ 1-3), в частинах: обрання Голови Правління ОСОБА_2 ; зміни назви Об'єднання з ОСББ "Тепло і затишок" на ОСББ "Галицького 7"; затвердження Статуту Об'єднання, а саме: Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 12.07.2024, номер запису 1002241070002076012; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого; Зміна установчих документів, здійсненої приватним нотаріусом Любимовою Іриною Юріївною.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що вважає невірним висновок суду першої інстанції про те, що звертаючись до суду із позовом у цій справі ТОВ "Управбуд "Західний" не має на меті захистити своє право на участь в управлінні багатоквартирним житловим будинком, а питання порушення прав позивача-2 в частині можливого неналежного виконання укладених з ним договорів не входить до предмета дослідження та доказування у цій справі.
Апелянт вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не враховані та не застосовані вимоги Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", в частині порушення порядку проведення загальних зборів ОСББ та не перевірено проведення реєстрації змін із порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", про які позивачі вказували в позовній заяві.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 р. у справі № 904/70/25, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.10.2025 р.
Представником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галицького 7" подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 р. у справі № 904/70/25 - залишити без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що скаржник не є співвласником ОСББ, а отже його права на управління будинком не порушені. Так, на думку відповідача, оскільки ні рішення загальних зборів, ані сам факт існування ОСББ не порушує права або законні інтереси скаржника, який вказуючи у позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у виключному праві на управління будинком та надання йому послуг, відсутні підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів від 07.07.2024 року ОСББ, оформленого протоколом № 24/07.
У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу позивача-2 безпідставною, у зв'язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Позивач-1 не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку свого представника, про час та місце судового засідання була повідомлена апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Від позивача-1 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 21.10.2025 р., без її участі.
Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника позивача-1.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та позивача-2, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, згідно з наказом № 1 від 04.05.2016 позивач-1 - ОСОБА_1 з 04.05.2016 приступає до обов'язків директора позивача-2 за сумісництвом на одногодинний робочий день.
Станом на 06.05.2016 та на час прийняття оскаржуваного судового рішення керівником товариства позивача-2 є позивач-1, що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивачі 1, 2 долучили до справи протокол № 4 загальних зборів відповідача, які були проведені 21.08.2017, і яким прийнято рішення створити ревізійну комісію та провести повну перевірку.
Згідно з письмовим опитуванням, яке проводилося членами ревізійної комісії вирішено ввести до складу правління відповідача позивача-1 та визначити позивача-2 з 01.09.2017 управителем багатоквартирного будинку, затвердити умови договору.
Так, за результатами письмового опитування, яке проводилося членами ревізійної комісії, у складі: Мирольської Олени, кв. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , було ухвалено ввести до складу правління ОСББ Тепло и затишок - позивача-1 ( ОСОБА_1 ). Письмове опитування (арк. 3-4, том 2) не містить дати його проведення і підписане головою зборів Починок О.О. та секретарем загальних зборів ОСОБА_3
11.10.2017 між відповідачем в особі позивача-1 та позивачем-2 був укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком зі строком дії з 01.10.2017 до 30.09.2018 з умовою: якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Відповідно до додаткових угод № 1 та № 2 від 10.01.2018 та від 10.01.2019 відповідач в особі ОСОБА_1 та позивач-2 з іншої сторони домовилися про збільшення щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком відповідача.
01.02.2020, 10.01.2021, 10.01.2022, 10.01.2023 та 10.01.2024 між відповідачем в особі позивача-1 та позивачем-2 були підписані додаткові угоди № 3, № 4, № 5, № 6 та № 7 до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 11.10.2017, у яких сторони продовжували дію договору до 31.01.2021, до 31.01.2022, 31.01.2023, 31.01.2024 та до 31.01.2025 відповідно.
Також позивачі 1, 2 долучили до справи договір № 0102-23 від 01.02.2023, який був укладений між позивачем-2 в особі позивача-1 та власником нежитлового приміщення № 1 у багатоквартирному будинку відповідача, предметом якого визначено забезпечення позивачем-2 надання послуг з управління багатоквартирним будинком відповідача. Строк дії вказаного договору до 31.12.2023.
03.05.2018 між позивачем-2 в особі позивача-1 та балансоутримувачем нежитлового приміщення у житловому будинку відповідача був укладений договір № 010518 від 03.05.2018 зі строком дії до 31.12.2019 (додаткова угода №_ від 01.05.2020).
Об'єднання відповідача діє на підставі статуту, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом № 1 від 23.08.2018.
Позивачі 1, 2 до справи долучили оскаржуваний протокол № 24/07 від 07.07.2024 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту протоколу вбачається, що повідомлення про проведення загальних зборів в письмовій формі було вручено кожному співвласнику під розписку або направлено шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів.
Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 7, що знаходиться на вулиці Данила Галицького у місті Дніпро складає 5.631,6 кв. м.
У зборах взяли участь особисто співвласники в кількості 122 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4.340,18 кв. м, що складають 77,07 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Збори визнані правомочними.
Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Дніпро, вулиця Данила Галицького, будинок 7 на порядок денний зборів, проведених 07.07.2024, поставили такі питання:
(1) про обрання правління ОСББ та голови правління;
(2) про перейменування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви;
(3) про прийняття статуту ОСББ;
(4) про затвердження розміру внесків на утримання будинку;
(5) про обрання уповноваженої особи для підписання статуту ОСББ та відповідального за державну реєстрацію ОСББ;
(6) про прийняття рішення щодо участі ОСББ у програмах;
(7) про підписання договору на постачання та розподіл електричної енергії для освітлення місць загального користування та електропостачання ліфтів;
(8) про належність та відповідальність за інженерні системи всередині квартир.
По першому питанню вирішили обрати правління об'єднання та нового голову правління ОСОБА_2 , чим припинено повноваження ОСОБА_1 як голови правління.
По другому питанню вирішили змінити назву об'єднання з ОСББ «Тепло і затишок» на ОСББ «Галицького, 7».
По третьому питанню вирішили затвердити статут об'єднання.
По четвертому питанню вирішили змінити розмір внеску на обслуговування та управління будинком.
По п'ятому питанню вирішили уповноважити новообраного члена правління підписати статут у нотаріуса та подати всі необхідні документи для проведення державної реєстрації об'єднання.
По шостому питанню вирішено затвердити участь об'єднання у програмах державного, обласного та місцевого рівня.
По сьомому питанню вирішено доручити голові правління укласти договір за окремим обліком на постачання та розподіл електричної енергії для освітлення місць загального користування та електропостачання ліфтів.
По восьмому питанню у зв'язку із неможливістю надання постійного доступу до інженерних систем, що знаходяться в квартирах та суміжних квартирах де комунікації обслуговують дві квартири, саме стояків води, каналізації, опалення та газопостачання, відповідальність за збереження, ремонт та обслуговування відповідних систем вирішено покласти на власників квартир.
За всі питання поставлені на порядок денний загальних зборів співвласників було проголосовано одноголосно.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивачів 1, 2 до суду з цим позовом.
Розглядаючи спір у цій справі, суд першої інстанції встановив, що позивачі не є власниками квартир та/або нежитлових приміщень у будинку, в якому створено об'єднання відповідача, у зв'язку з чим дійшов висновку, що позовні вимоги позивача-2 задоволенню не підлягають. Водночас місцевим господарським судом встановлено, що позивач-1, хоч і не є власником квартир та/або нежитлових приміщень у згаданому ОСББ, однак до моменту прийняття оскаржуваного рішення зборів була головою правління цього ОСББ, при цьому суд дійшов висновку, що прийнятими рішеннями загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку не вбачається порушень прав позивача-1.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відповідно, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Так, як вбачається з позовної заяви, предметом позову позивачі визначили визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 24/07 від 07.07.2024 (питання №№ 1-8) та скасування реєстраційних дій і записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (питання №№ 1-3).
Вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17.
Регулювання відносин, які виникають у зв'язку із створенням, функціонуванням і діяльністю об'єднання співвласників багатоквартирного будинку здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Порядок скликання та проведення установчих зборів об'єднання встановлений у ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Норма, закріплена у ч. 3 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому статтею 6 цього Закону. Отже порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється нормами статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Як зазначено в ст. 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.
Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.
Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (п. 7.35) зазначила про те, що передумовою захисту та відновлення порушеного права позивача є існування такого права та, відповідно, порушення, на час звернення з позовом до суду.
Здійснення права на участь в управлінні спільним майном багатоквартирного будинку належить власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку.
Як слушно було зауважено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази перебування у власності позивачів 1, 2 квартир та/або нежитлових приміщень у будинку, в якому створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Галицького 7", чого не заперечують і самі позивачі.
Натомість позивачі зауважують, що позивач-1 до прийняття оскаржуваних рішень зборів співвласників була введена до правління відповідача, а позивач-2 (директором, якого є позивач-1) надавав послуги з управління багатоквартирним будинком на підставі договору № б/н від 11.10.2007 зі строком дії до 31.01.2025.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що ні позивач-1, ані позивач-2 не є власниками житлових та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів та про скасування реєстраційних дій і записів позивачі не мають на меті захистити своє право на участь в управлінні багатоквартирним житловим будинком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19.
Таким чином, з огляду на положення наведеного законодавства і обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення загальних зборів жодним чином не впливає на права та законні інтереси позивачів, як співвласників багатоквартирного будинку, що є самостійною підставою для відмови у позові.
При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта можливі порушення порядку скликання та проведення зборів, оскільки у даному випадку позивач-2 обґрунтував порушення прав власників квартир багатоквартирного будинку, а не особистих прав.
Доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення загальних зборів порушує права та законні інтереси позивача-2 в частині можливого неналежного виконання укладених з ним договорів, також відхиляються судовою колегією, як безпідставні, з огляду на те, що спір про виконання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не є предметом розгляду цієї справи.
Окрім цього, судом першої інстанції встановлено, що позивач-1 - ОСОБА_1 , хоч і не має у власності квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , однак до моменту прийняття оскаржуваного рішення зборів була головою правління ОСББ "Галицького 7".
Позовні вимоги ОСОБА_1 стосується законності припинення її повноважень (як голови правління) уповноваженим органом відповідно до ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України з огляду на недотримання вимог законодавства під час прийняття спірного рішення.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не заперечував факт того, що позивач-1 ( ОСОБА_1 ) та позивач-2 в особі директора ОСОБА_1 (позивача-1), повноваження якої підтверджуються наказом № 1 від 04.05.2016 та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань актуальними на час вирішення спору по суті, не були повідомлені про час та місце проведення загальних зборів, на яких приймалися оскаржувані позивачами 1, 2 рішення, оскільки останні не є співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Більш того, позивач-1 до правління відповідача була залучена на громадських засадах та до штату працівників не зараховувалася.
Вирішуючи цей спір, судом першої інстанції слушно зауважено, що порушення порядку повідомлення позивача-1 та позивача-2 (в особі директора, яким є позивач-1) і які не є співвласниками у багатоквартирному будинку, в якому створено об'єднання відповідача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 924/1270/23 (п. 41) і є сталою у правозастосовчій практиці.
Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача(ів) оспорюваними рішеннями загальних зборів.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Крім того, відповідно ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Матеріали справи не містять доказів встановлення іншої кількості голосів для того, щоб рішення вважалося прийнятим, тому суд першої інстанції виходив із того, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.
Як встановлено судом першої інстанції, загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Дніпро, вулиця Данила Галицького, будинок 7 на порядок денний зборів, проведених 07.07.2024, поставили такі питання:
(1) про обрання правління ОСББ та голови правління;
(2) про перейменування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви;
(3) про прийняття статуту ОСББ;
(4) про затвердження розміру внесків на утримання будинку;
(5) про обрання уповноваженої особи для підписання статуту ОСББ та відповідального за державну реєстрацію ОСББ;
(6) про прийняття рішення щодо участі ОСББ у програмах;
(7) про підписання договору на постачання та розподіл електричної енергії для освітлення місць загального користування та електропостачання ліфтів;
(8) про належність та відповідальність за інженерні системи всередині квартир.
В оскаржуваному позивачами 1, 2 протоколі № 24/07 від 07.07.2024 загальних зборів зазначено, що повідомлення про проведення загальних зборів в письмовій формі було вручене кожному співвласнику під розписку або направлено шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів.
З огляду на інформацію, вказану в оскаржуваному позивачами 1, 2 протоколі, дії відповідача в частині повідомлення співвласників (ані позивач-1, ані позивач-2 не є співвласниками в об'єднанні відповідача) про проведення загальних зборів відповідали положенням ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Також в оскаржуваному позивачами 1, 2 протоколі вказано, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , складає 5.631,6 кв. м.
Водночас, позивачі 1, 2 в позові зазначають, що відповідно до протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 07.02.2016 загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 6.148,80 кв. м.
Належним доказом на підтвердження загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є технічний паспорт, проте в матеріалах справи даний документ відсутній. Разом з цим у протоколі загальних зборів № 4 від 21.08.2017, на який позивачі 1, 2 посилаються як на доказ загальної чисельності співвласників та загальної площі всіх квартир та житлових приміщень, вказано, що загальна чисельність співвласників - 103, загальна площа всіх квартир та житлових приміщень - 6.148,80 кв. м, присутні 54 власники квартир та нежитлових приміщень загальною площею 3.046,60 кв. м. Збори вважалися правомочними.
В оскаржуваному позивачами 1, 2 протоколі загальних зборів вказано, що у зборах взяли участь співвласники 122 квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку загальною площею 4.340,18 кв. м. Збори вважаються правомочними.
Тобто, на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку, на яких прийнято оскаржувані позивачами 1, 2 рішення, були присутні власники не 103 квартир, а 122 квартир і загальна площа таких квартир і нежитлових приміщень становить не 3.046,60 кв. м, а 4.340,18 кв. м.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників, тобто 07.07.2024 у загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку взяли участь співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників, а тому збори 07.07.2024 правомірно відповідачем визнані правомочними.
Слід акцентувати увагу, що всі питання порядку денного загальних зборів (про обрання правління ОСББ та голови правління; про перейменування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви; про прийняття статуту ОСББ; про затвердження розміру внесків на утримання будинку; про обрання уповноваженої особи для підписання статуту ОСББ та відповідального за державну реєстрацію ОСББ; про прийняття рішення щодо участі ОСББ у програмах; про підписання договору на постачання та розподіл електричної енергії для освітлення місць загального користування та електропостачання ліфтів; про належність та відповідальність за інженерні системи всередині квартир) були підтримані власниками 122 квартир та нежитлових приміщень, загальна площа яких складає 4.340,18 кв. м, тобто всі питання набрали 122 голосів.
Подібна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20.
Таким чином, прийняття загальними зборами рішень, оскаржуваних позивачами 1, 2, відбувалося за наявності кворуму.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Отже, припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Зважаючи на це, зміст положень ч. 3 ст. 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/8221/21.
Отже, у разі, коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть відповідно до статуту юридичної особи бути надані або делеговані іншим органам цієї особи. Господарські суди також не можуть приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів, у тому числі про обрання членів правління об'єднання.
Оскільки повноваження посадової особи об'єднання припиняється її переобранням, то суди не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.01.2025 у справі № 910/1967/24 (п. п. 38-39).
Таким чином, переобрання (припинення повноважень) члена правління, тобто позивача-1, є гарантоване право співвласників будинку і не потребує рішення про звільнення від обов'язків голови правління чи про припинення повноважень члена правління (в даному випадку позивача-1) в об'єднанні відповідача.
Отже, прийнятими рішеннями загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку не вбачається порушень прав позивача-1.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів об'єднання зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників (див. п. 40 постанови Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 521/16579/18).
В даному випадку не збігаються інтереси співвласників багатоквартирного будинку та ОСОБА_1 , яка була введена до складу правління (тобто виконавчого органу відповідача) та перебувала на посаді голови правління.
Визнання недійсним оскаржуваного рішення також призвело б до порушення балансу інтересів позивача-1 та усіх інших співвласників і самого ОСББ, а тому у задоволенні зазначеної позовної вимоги слід відмовити.
Оскільки вимога про скасування реєстраційних дій та записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, то така вимога задоволенню також не підлягає.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, позивачі 1, 2 суду не надали.
Посилання на те, що оскаржуваний протокол містить вказівку щодо порядку денного установчих, а не загальних зборів, не впливає на дійсність рішень загальних зборів, а тому правомірно відхилені судом першої інстанції як необґрунтовані.
Доводи про те, що листи голосування співвласників заповнені кількома особами, а отже штучно створені, не підтверджені матеріалами справи, а тому також обґрунтовано відхилені судом. Також місцевим господарським судом слушно зауважено, що позивачі не долучали до справи висновку експертизи та не зверталися до суду з клопотанням про її призначення, а надати оцінку листам голосування шляхом дослідження почерку може лише спеціаліст в сфері іншій, ніж право. Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом із цим, Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не вимагає фіксації факту отримання або надсилання бюлетенів власникам квартир та нежитлових приміщень. Отже, доказом проведеного опитування є заповнені співвласниками бюлетені з результатами голосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22.
За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи і надавши їм правильну юридичну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачами підстав задоволенню не підлягають.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 р. у цій справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9 084,00 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 р. у справі № 904/70/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 р. у справі № 904/70/25 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 30.10.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов