29.10.2025 року м. Дніпро Справа № 908/3057/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Громут В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційні скарги
фермерського господарства "Колосок"
та
товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2025р.
(суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 07.05.2025р.) у справі
за первісним позовом: фермерського господарства "Колосок", с. Пологи-Вергуни
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка", м. Запоріжжя
про стягнення 500 000,00 грн.
за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка", м.Запоріжжя
до відповідача за зустрічним позовом: фермерського господарства "Колосок", 08463, с.Пологи-Вергуни
про стягнення 617 507,08 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Фермерське господарство "Колосок" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" безпідставно набутих коштів у розмірі 500 000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що Відповідач не вчиняв дій щодо поставки товару, а отримані від Позивача кошти у вказаному вище розмірі, у зв'язку з неукладенням договору та неузгодженням усіх умов, зобов'язаний повернути Позивачу як безпідставно набуті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" звернулось до Господарського суду Запорізької області із зустрічною позовною заявою про стягнення Фермерського господарства "Колосок" 3 % річних у розмірі 623 843,37 грн.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що неоплата ФГ"Колосок" 2-го платежу потягло за собою ненастання строку передачі товару на зберігання. За порушення строку оплати товару ТОВ"Полетехніка " нарахувало ФГ"Колосок" 3% річних.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.05.2025р. у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" на користь фермерського господарства "Колосок" 7 000, 00коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Полетехніка" (Відповідача за первісним позовом).
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у частині відмови у задоволенні зустрічного позову та стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що суд першої інстанції при розгляді справи та відмовляючи ТОВ "Полетехніка" у задоволені позовних вимог, застосував до спірних правовідносин положення ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", у той час як зазначений Закон не мав бути застосований, оскільки договір № БЗР-029/2021 та специфікація № 001, яка є додатком до договору, укладені відповідно до вимог ст. 207 ЦК України, у письмовій формі, з застосуванням власноручного підпису повноважних осіб та прикладенням печатки, а не в електронній формі, з застосуванням електронного цифрового підпису.
За доводами скарги, суд всупереч вимог ст.ст. 73, 91 ГПК України не надав правової оцінки тому, що у матеріалах справи, окрім накладної АТ «Укрпошта» №6905003734590 від 23.11.2021 та опису вкладення у цінний лист від 23.11.2021, які підтверджують факт направлення ТОВ "Полетехніка" на адресу поштову ФГ "Колосок" договір № БЗР-029/2021 від 23.11.2021 разом із специфікацією № 001 від 23.11.2021, також міститься доказ направлення ФГ "Колосок" 29.11.2021 на зворотну адресу ТОВ "Полетехніка" підписаних договору та специфікації.
На переконання Апелянта, ФГ "Колосок" та його представник - адвокат Рубанчук С.Д. діють не добросовісно і зловживають своїми процесуальними правами, оскільки безпідставно стверджували, що господарство не укладало з ТОВ "Полетехніка" договір БЗР-029/2021 від 23.11.2021 разом із специфікацією № 001 від 23.11.2021, при цьому матеріали справи підтверджують протилежне та містять письмові докази, а саме: податкову накладну № 4138 від 24.11.2021 (в якій відображено, що перший платіж ФГ "Колосок" прийнято та зареєстровано ТОВ "Полетехніка" податок на додану вартість, також зазначено, що цей платіж здійснено за сівалку HORSCH Focus 6.50 TD загальною вартістю 6 720 430,16 грн. без ПДВ. Зазначеним податковим кредитом ФГ «Колосок» скористався у своїй господарській діяльності); рахунок на оплату № 1695 від 25.01.2022 (в якому міститься посилання на договір № БЗР-029/2021 від 23.11.2021; виписка з рахунку за 25.01.2022 (яка містить відомості про оплату вартості товару за договором укладеним з ТОВ "Полетехніка" як факт обізнаності своїх дій та бажання настання наслідків за договором); видаткова накладна № 8288 від 31.03.2022 (яка містить підписи сторін з прикладенням печатки та посилання на договір № БЗР-029/2021 від 23.11.2021). Також, Скаржник вказує, що ФГ "Колосок" здійснюючи оплату по рахунку № 1695 від 25.01.2022 та отримуючи товар за видатковою накладною № 8288 від 31.03.2022, не заперечував наявності укладеного між Сторонами договору БЗР-029/2021 від 23.11.2021, номер якого зазначався у вказаних документах.
Крім того, у скарзі йдеться про те, що суд необґрунтовано відхилив твердження ТОВ "Полетехніка" щодо знаходження оригіналу договору № БЗР-029/2021 від 23.11.2021 та специфікації до нього у м. Пологи Запорізької області, яка з 03.03.2022 є тимчасово окупованою територією. Проте, матеріали справи містять письмові докази того, що зазначений договір зі специфікацією до моменту повномасштабного вторгнення знаходився в центральному офісі ТОВ "Полетехніка" за адресою: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Зарічна, буд. 55А.
Суд задовольняючи вимоги про стягнення з ТОВ "Полетехніка" на користь ФГ "Колосок" 7 000,0 грн. витрат на професійну правничу допомогу не врахував, що: матеріали справи не містять інформації про витрачений адвокатом час на підготування того чи іншого процесуального документу, а отже зазначена обставина є недоведеною, а також не містять обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; наданий ФГ "Колосок" детальний опис виконаних робіт адвоката суперечить наданому ним додатку обчислення фіксованого розміру гонорару, оскільки останній не містить таких послуг, які зазначені в детальному описі, а також не застосував практику, сформовану Верховним Судом.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
ФГ "Колосок" у відзиві на апеляційну скаргу вважає хибними доводи Скаржника про укладення 23.11.2021 між ТОВ "Полетехніка" та ФГ "Колосок" договору № БЗР-029/2021 та специфікації № 001, яка є додатком до договору у письмовій формі, з застосуванням власноручного підпису повноважних осіб та прикладенням печатки.
Господарство звертає увагу, що 02.12.2021 зі своєї електронної пошти fg-kolosok2012@ukr.net Фермерське господарство "Колосок" представнику ТОВ "Полетехніка" менеджеру Бекірову З.Р. на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслало підписану і скріплену печаткою відскановану сканкопію договору № БЗР-029/2021 від 23.11.2021 із специфікацією №001, яка ідентична відсканованій сканкопії договору № БЗР-029/2021 від 23.11.2021 із специфікацією №001 з підписом начальника адміністративного відділу Саламатіною А.П. і скріплена печаткою зі сторони ТОВ "Полетехніка", що додана до зустрічного позову (п.4 додатку) та засвідчена представником останнього - адвокатом Громутом В. І..
Однак, ФГ "Колосок" акцентує, що не отримувало від ТОВ "Полетехніка" проект договору № БЗР-029/2021, підписаний начальником адміністративного відділу Саламатіною Анною Петрівною (яка мала діяти на підставі довіреності № 7 від 04.01.2021р.) і скріплений печаткою ТОВ "Полетехніка" та оригіналу довіреності №7 від 04.01.2021 на паперовому носії через Укрпошту (Нову пошту або іншим шляхом) або наручно, а подані 10.03.2025 суду сканкопії накладної "Укрпошта" та опису вкладення у цінний лист від 23.11.2021 є сумнівними доказами. Крім того, 26.11.2021 ТОВ "Полетехніка" не надсилало з електронної адреси: «otpravka1c@poletehnika.in.ua» на електронну адресу ФГ «Колосок» будь які документи.
Стосовно поставки товару за видатковою накладною № 8288 від 31.03.2022 ТОВ "Полетехніка", то за доводами ФГ"Колосок", спірна поставка цього товару фактично була здійснена поза межами договору № БЗР-029/2021, оскільки у договорі лише одна специфікація N001, в якій було зазначено інший товар, його кількість та вартість, ніж у спірній накладній на поставку товару, а тому твердження Скаржника, що спірна поставка була здійснена в межах договору № БЗР-029/2021 є помилковими, а спірна поставка товару по накладній є окремим, іншим правочином.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/3057/24.
Матеріали справи № 908/3057/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка", об'єднано її до сумісного розгляду з апеляційною скаргою з Фермерського господарства "Колосок". Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 29.10.2025.
7. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ФГ"Колосок" (Позивач за первісним позовом).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 05.05.2025 у даній справі , Фермерське господарство "Колосок" також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а рішення щодо відмови у задоволенні зустрічного позову залишити без змін.
8. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги Апелянт вказує, що між сторонами не укладався будь який договір, у тому числі і у спрощений спосіб на підставі скан-копії рахунку на оплату № 29335, а тому, зважаючи на відсутність доказів здійснення ТОВ "Полетехніка" поставки товару ФГ"Колосок" або повернення сплачених йому за товар коштів у сумі 500000,00 грн., їх утримання понад три роки є безпідставним.
За доводами Скаржника, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що рахунок на оплату № 29335 виставлений ТОВ "Полетехніка" не містить будь яких відомостей ані про підставу його складання, ані про строк поставки товару, а також відсутнє документальне підтвердження замовлення апелянтом у ТОВ "Полетехніка" товару, зазначеного у рахунку, відсутні строки поставки та здійснення оплати, узгодження умов і місця поставки, тощо. Таким чином, є помилкове ототожнення судом першої інстанції факту виставлення рахунку на оплату із досягненням сторонами домовленостей щодо істотних умов договору (вчинення правочину), тому Апелянт вважає, що ТОВ "Полетехніка" безпідставно утримує спірну суму у розмірі 500000, 00 грн.
Апелянт зауважує, що ТОВ "Полетехніка" до відзиву на первісний позов не додано будь - яких документів (доказів), на підтвердження доводів на які воно посилається, що є порушенням вимог ч.3 ст. 80 ГПК України, так як Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Також Скаржник не погоджується з частковим задоволенням його заяви про витрати на правничу допомогу та зазначає, що ним визначено фіксований розмір гонорару у розмірі 33533,00 грн, а тому зазначення та/або не зазначення у детальному описі будь-яких відомостей, виконаних робіт та взагалі наявність або відсутність такого детального опису, не перешкоджають встановленню розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що за домовленістю між сторонами договору встановлений фіксований розмір гонорару.
У відповіді на відзив від 03.06.2025 ФГ"Колосок" йдеться про те, що 26.11.2021 ТОВ "Полетехніка" не направляло на електронну адресу апелянту проекти договору та специфікації, та звертає увагу суду апеляційної інстанції, що ним отримано від представника ТОВ "Полетехніка" з його особистої електронної пошти не підписаний і не скріплений печаткою проект спірного договору і специфікацію саме 29.11.2021. Разом з тим, господарством 02.12.2021 направлено на особисту електронну пошту представника ТОВ "Полетехніка" відскановану сканкопію підписаного і скріпленого печаткою зі сторони господарства проект спірного договору і специфікацію.
ФГ"Колосок" наполягає, що оскільки надані ним суду першої інстанції докази, які підтверджують відсутність між сторонами договірних зобов'язань станом на час перерахування грошових коштів у сумі 500 000 грн, а докази протилежного в матеріалах справи відсутні, перераховані господарством на рахунок ТОВ "Полетехніка" грошові кошти у вказаному розмірі, відповідно до приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті останнім.
9. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи ТОВ"Політехніка" (Відповідач за первісним позовом).
Від ТОВ"Полетехніка" надійшов відзив на апеляційну скаргу ФГ"Колосок", в якому він зауважує, що господарство та його представник адвокат Рубанчук С.Д. діють не добросовісно і зловживають своїми процесуальними правами. Так, звертаючись з відповідним позовом, вони зазначали про неукладення з ТОВ "Полетехніка" договору БЗР-029/2021 від 23.11.2021, разом із специфікацією № 001 від 23.11.2021, однак матеріали справи підтверджують протилежне.
Товариство стверджує, ФГ "Колосок" здійснюючи оплату по рахунку № 1695 від 25.01.2022 та отримуючи товар за видатковою накладною № 8288 від 31.03.2022, не заперечував наявності укладеного між Сторонами договору БЗР-029/2021 від 23.11.2021, номер якого зазначався у вказаних документах, в той час, в своїй позовні заяві вони зазначають про не укладення договору взагалі з ТОВ "Полетехніка".
Щодо доводів про витрати на правничу допомогу, ТОВ"Полетехніка" зазначає, що матеріали справи не містять інформації про витрачений адвокатом час на підготування того чи іншого процесуального документу, а отже зазначена обставина є недоведеною, а також не містять обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Наданий ФГ "Колосок" детальний опис виконаних робіт адвоката суперечить наданому ним додатку обчислення фіксованого розміру гонорару, оскільки останній не містить таких послуг які зазначені в детальному описі.
10. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/3057/24.
Матеріали справи № 908/3057/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судове засідання на 29.10.2025..
21.10.2025 на адресу сулу надійшло клопотання ФГ"Колосок" про проведення засідання за відсутності його представника.
Представник ТОВ"Полетехніка" у судовому засіданні 29.10.2025 надав пояснення у справі.
У судовому засіданні 29.10.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
11. Встановлені судом обставини справи.
24.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (постачальником) виставлено Фермерському господарству "Колосок" (покупцю) рахунок №29335 на оплату товару на суму 500 000,00 грн, а саме: Сівалки HORSCH Focus 6.50 TD за загальною вартістю з ПДВ 8 004 086,57 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 29335 від 24.11.2021.
Згідно з платіжною інструкцією № 949 від 24.11.2021, ФГ "Колосок" перерахувало грошові кошти ТОВ "Полетехніка" у розмірі 500 000,00 грн з призначенням платежу: "За сівалку HORSCH Focus 6.50 TD згідно рахунка № 29335 від 24.11.2021 року у т.ч. ПДВ 20% - 83333,33 грн.".
За доводами ТОВ "Полетехніка", викладеними в уточненій зустрічній позовній заяві, 23.11.2021 між ним та ФГ "Колосок" укладено договір № БЗР-029/2021 за умовами якого цей договір є змішаним та містить у собі елементи договору поставки та договору зберігання. Цим Договором регулюються відносини сторін з поставки сільськогосподарської техніки, насіння для сівби, засобів захисту рослин та відносини сторін із зберігання Товару. Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки Товару, розмір товарного кредиту, строк та місце зберігання Товару визначаються сторонами в Специфікаціях. (п. 1.1. Договору).
На підтвердження своїх доводів ТОВ "Полетехніка" надано відскановану копію договору від 23.11.21 № БЗР-029/2021 в якому зазначено наступне:
- товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (сторона 1);
- фермерське господарство "Колосок" (сторона 2).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, цей договір є змішаним і містить в собі елементи договору поставки та договору зберігання. Цим договором регулюються відносини сторін з поставки сільськогосподарської техніки, насіння для сівби, засобів захисту рослин, мінеральних добрив (товар) та відносини сторін із зберігання товару. Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати і поставки товару, розмір товарного кредиту, строк та місце зберігання товару визначаються сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Сторона 2 оплачує товар на підставі рахунку Сторони 1, перерахуванням грошових коштів в гривні на поточний рахунок Сторони 1 у строк та в порядок зазначеному в специфікації. Платіж є здійсненим з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони 1. Розрахунки можуть здійснюватися в інший спосіб визначений специфікацією. Якщо оплата буде здійснена без рахунку фактури, Сторона 1 самостійно визначає призначення платежу та здійснює зарахування отриманих грошових коштів. Крім того, Сторона 1 має право самостійно визначити призначення платежу та здійснити зарахування отриманих від Сторони 2 грошових коштів за будь-якими специфікаціями до цього договору (не зважаючи на вказане Стороною 2 призначення платежу), незалежно від настання строку оплати за такими специфікаціями (п. 3.1. вказаного договору).
У відповідності до п. 5.1. вказаного договору, поставка товару здійснюється Стороною 1 на умовах визначених згідно Інкотермс у редакції 2010 р. в порядку та у строк визначений в специфікації до договору.
Згідно із п. 8.1. вказаного договору, договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє один календарний рік, але в будь якому разі до повного виконання договору. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення договору, його дія продовжується на кожен наступний рік.
Пунктом 10.1. вказаного договору визначено, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова ліга» (сайт суду - http://sud.te.ua) у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі з одного третейського судді. Місце знаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.
У відповідності до п. 11.4. вказаного договору, сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 ЦК України домовились про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису даного договору, додатків до нього, специфікацій, додаткових угод, первинної бухгалтерської документації, актів звірки заборгованості та інших документів, пов'язаних із виконанням договорів (Правочини).
Кожна із сторін зобов'язується забезпечити схоронність електронного цифрового підпису, неможливість несанкціонованого їх використання і використання після втрати повноважень особою прав на представництво (п. 11.5. вказаного договору).
Згідно із п. 11.6. вказаного договору, сторони домовились, що будь-який правочин, який буде вчинений (укладений, підписаний) відповідно до умов цього договору із застосуванням сторонами (однією із сторін) відповідного електронного підпису вважається вчиненим з додержанням письмової форми правочину в розумінні ст. 207 ЦК України.
Сторони погоджують, що у випадку застосування сторонами електронного підпису первинні облікові документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі, акти передачі товару на зберігання, акти виконаних робіт, акти введення товару в експлуатацію, коригування до них) складаються Стороною 1 датою фактичного приймання-передачі виконаного зобов'язання (тут та надалі в т.ч. поставки чи передачі товару, надання послуг, виконання робіт) та надсилаються Стороні 2 для підписання не пізніше 2-х робочих днів з моменту здійснення господарської операції. Сторона 2 зобов'язана підписувати документи в день їх отримання та в цей же день направляти підписані документи Стороні 1. У разі не направлення Стороні 1 підписаного документа в день його отримання, такий документ вважається підписаним Стороною 2 без зауважень. Датою договору, додатку до нього чи додаткових угод, а також датою виконання зобов'язання є дата складання документів незалежно від того, коли фактично вони підписані сторонами. Сторони мають право підписувати будь-які документи, пов'язані з цим договором також на паперових носіях. Документи підписані в електронній формі та на паперових носіях, мають однакову юридичну силу (п. 11.7. договору).
Пунктом 11.8. вказаного договору визначено, що наявність або відсутність електронної печатки не впливає на чинність договорів та їх невід'ємних частин, а також первинних облікових та інших супроводжуючих договорів, якщо інше не передбачене законодавством.
Примірник відсканованого (сканкопії) договору від 23.11.2021 № БЗР-029/2021, який надано ТОВ "Полетехніка" у справу, як свідчить зміст такого договору підписано зі сторони ТОВ "Полетехніка" начальником адміністративного відділу Саламатіною Анною Петрівною, яка діє на підставі довіреності № 7 від 04.01.2021 (при цьому вказана довіреність до матеріалів справи не надана) та зі сторони ФГ "Колосок" - головою Кузьменко Олександром Івановичем, який діє на підставі Статуту.
У відповідності до відсканованої копії примірника Специфікації № 001 від 23.11.21 (додаток до договору від 23.11.21 № БЗР-029/2021), яка надана до матеріалів справи представником ТОВ "Полетехніка", визначено товар, а саме: Сівалки HORSCH Focus 6.50 TD (особливості комплектації: доточкова навіска, комплект маркері, без зернова, висіваючий шини, комплект маркерів, Додатковий бункер MiniDrill G + F, специ видні колеса контролю глибини, Auto Force-, комплект для внесення мікрогрануляту, комплект очищення від рослинних рештків, диски для висіву ріпаку, пропасна шина, система контролю висіву добрив) в комплектації з HORSCH Maestro 12RV в кількості 1 шт. за ціною 6 652 479,17 грн без ПДВ (еквівалент 219 916,67 EUR), ПДВ - 1 330 495,83 грн (еквівалент 43 983,33 EUR), сума із ПДВ - 7982 975,00 грн (еквівалент 263 900,00 EUR) (п. 1).
Пунктом 2 примірника (сканкопії) Специфікації № 001 від 23.11.21 визначено порядок оплати:
- 1-й платіж - 499 999,83 грн в т.ч. ПДВ (що еквівалентно 16 528,92 EUR), що складає 6,26 % вартості товару, у строк до 24.11.21;
- 2-й платіж - 5 886 380,17 грн в т.ч. ПДВ (що еквівалентно 194 591,08 EUR), що складає 73,74 % вартості товару, у строк до 01.07.22;
- 3-й платіж - 1 596 595,00 грн в т.ч. ПДВ (що еквівалентно 52 780,00 EUR), що складає 20 % вартості товару, протягом 10-ти календарних днів з дати передачі товару за актом передачі товару на зберігання.
Строк поставки: протягом 10 робочих днів з дати отримання Стороною 1 100 % вартості товару за умови своєчасної оплати платежів, передбачених п. 2 цієї специфікації (п. 4 примірника (сканкопії) Специфікації № 001 від 23.11.21).
Відповідно до п. 7 примірника (сканкопії) Специфікації № 001 від 23.11.21, право власності на товар переходить до Сторони 2 лише після оплати 100 % вартості товару за цією специфікацією та на дату підписання видаткової накладної на товар обома сторонами.
Примірник сканкопії Специфікації № 001 від 23.11.21, який надано ТОВ "Полетехніка", підписано зі сторони ТОВ "Полетехніка" Саламатіною А.П. та зі сторони ФГ "Колосок" - Кузьменко О.І.
Згідно з накладною АТ «Укрпошта» від 23.11.21 № 6905003734590 та опису вкладення у цінний лист від 23.11.2021, ТОВ "Полетехніка" було направлено засобами поштового зв'язку ФГ "Колосок" договір від 23.11.21 № БЗР-029/2021 разом із специфікацією № 001 від 23.11.21 на адресу: 03463, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пологи-Вергуни.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до скріншотів листування, наданих представниками сторін:
- 24.11.2021 ТОВ "Полетехніка" з електронної адреси: «otpravka1c@poletehnika.in.ua» направило на електронну адресу ФГ "Колосок" «rg-kolosok2012@ukr.net» рахунок на оплату товару на суму 500 000,00 грн, а саме: Сівалки HORSCH Focus 6.50 TD за загальною вартістю з ПДВ 8 004 086,57 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 29335 від 24.11.21;
- 24.11.2021 ФГ "Колосок" отримало на електронну адресу від ТОВ "Полетехніка" рахунок на оплату товару на суму 500 000,00 грн, а саме: Сівалки HORSCH Focus 6.50 TD за загальною вартістю з ПДВ 8 004 086,57 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 29335 від 24.11.21;
24.11.2021 ФГ "Колосок" здійснило переказ грошових коштів в розмірі 500 000,00 грн на рахунок ТОВ "Полетехніка", що підтверджується платіжною інструкцією від 24.11.21 № 949, з призначенням платежу (дослівно): "За сівалку HORSCH Focus 6.50 TD згідно рахунка № 29335 від 24.11.2021 року у т.ч. ПДВ 20% - 83333,33 грн.
26.11.2021 ТОВ "Полетехніка" з електронної адреси: «otpravka1c@poletehnika.in.ua» направило на електронну адресу ФГ "Колосок" «rg-kolosok2012@ukr.net» лист наступного зміту:
"Направляем пакет документов, по сделке.
Просим подписать в 2 х экз. и прислати скан.
Так же, наш юр.отдел просит Вас, прислати скан:
- Виписка з ЄДРПОУ;
- довідка про підтвердження статусу платника податку на поточний рік (якщо є);
- Статут підприємства зі всіма додатками та змінами (перша; друга; сторінки із зазначеними повноваженнями органів управління; керівника та загальних зборів учасників; остання сторінка з підписами), та/або код останньої реєстраційної дії у реєстратора;
- Протокол про призначення керівника Покупця, та Наказ про призначення керівника Покупця;
- Паспорт (1, 2 сторінка (+25 и 45 лет з фото та записом) керівника Покупця;
- Банківські реквізити на фірмовому бланку,
- Протокол про дозвіл керівнику Покупця підписати договір з ТОВ «ПОЛІТЕХНІКА» (у випадку якщо діючим Статутом передбачені обмеження по сумі чи інше),
- Баланс за останній звітний квартал, або довідка від підприємства з зазначенням що наш правочин не є для підприємства значним у розумінні Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Оригиналы (после подписания) просим передать через менеджера или отправить нам Новой Почтой (отд. 7 г. Запорожье, получатель - представитель ТОВ «Полетехніка» (34217047), оплата безналом за счет получателя, контактный телефон для отправки 067-619-82-55).
Или Укрпочта - 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 121-В.".
29.11.2021 ФГ "Колосок" отримало на електронну адресу від ТОВ "Полетехніка" вказані вище договір та специфікацію.
02.12.2021 ФГ "Колосок" з електронної адреси: «rg-kolosok2012@ukr.net» направило на електронну адресу ТОВ "Полетехніка": «otpravka1c@poletehnika.in.ua» відскановані: договір № БЗР-029/2021 від 23.11.2021, специфікацію № 001 від 23.11.2021 (додаток до договору № БЗР-029/2021 від 23.11.2021) та додаток до специфікації № 001 від 23.11.2021 «Гарантійний обов'язок» з підписом Кузьменко О.І. та печаткою ФГ "Колосок".
12.11.2024 ФГ "Колосок" направило до ТОВ "Полетехніка" вимогу №74 від 12.11.2024, в якій зазначено, що останнє на підставі ст. 1212 ЦК України отримав від ФГ "Колосок" грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн та просить ТОВ "Полетехніка" в 7-ми денний строк повернути грошові кошти у вказаній сумі на поточний рахунок ФГ "Колосок".
Згідно із листом № 02/3-108 від 22.11.2024 директор ТОВ "Полетехніка" Анатолій ТИМКО звертає увагу голови ФГ "Колосок" Олександра КУЗЬМЕНКА на ту обставину, що саме ФГ "Колосок" з незрозумілих причин порушено вимоги договору № БЗР-029/2021 від 23.11.21, в частині здійснення оплати визначених договором та вимагає усунути порушення вимог умов вказаного договору та виконати взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Крім того, додатково повідомлено, що вартість товару за специфікацією № 001 від 23.11.21 до договору № БЗР-029/2021 від 23.11.21 змінилась та станом на дату складання цього листа становить еквівалент 297 010,00 Євро.
Неповернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" сплачених Фермерським господарством "Колосок" 500000,00грн, стало підставою для звернення фермерського господарства з первісним позовом про повернення безпідставно отриманих коштів на підставі ст.1212 ЦК України.
У свою чергу, ТОВ "Полетехніка" звернулось з зустрічною позовною заявою, в якій зазначає, що між ним та ФГ"Колосок" 23.11.2021 укладено договір №Б3Р-029/2021, який неналежним чином виконаний останнім. Тому, за умовами вказаного договору, за порушення строків оплати товару ФГ"Колосок" повинен сплатити ТОВ"Полетехніка" 3% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка за підрахунками господарства складає 617507,08грн.
За наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд виходив з того, що між ТОВ "Полетехніка" та ФГ "Колосок" вчинено правочин у простій письмовій формі шляхом фіксації його змісту у кількох документах, тому відсутні правові підстави визнавати вимогу ФГ "Колосок" щодо стягнення грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн, як безпідставно набуті кошти у відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд послався на те, що враховуючи відсутність оригіналу договору від 23.11.21 № БЗР-029/2021 та додатків до нього, у суду відсутні правові підстави виходити з того, що цей договір є укладеним у заявленій ТОВ "Полетехніка" редакції.
12. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності із ч. 1 ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Полетехніка" (постачальник) виставило ФГ "Колосок" (покупець) рахунок на оплату товару на суму 500 000,00 грн, а саме: Сівалки HORSCH Focus 6.50 TD загальною вартістю з ПДВ 8 004 086,57 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 29335 від 24.11.2021.
Як зазначалось раніше, ФГ "Колосок" проведено оплату за товар у розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.11.21 № 949, з призначенням платежу: "За сівалку HORSCH Focus 6.50 TD згідно рахунка № 29335 від 24.11.2021 року у т.ч. ПДВ 20% - 83333,33 грн.".
З урахуванням положень наведених норм та фактичних обставин справи, у даному випадку між сторонами склались господарські відносини поставки (купівлі-продажу), що породили взаємні права та обов'язки сторін, а саме:
у ТОВ "Полетехніка" з поставки сівалки HORSCH Focus 6.50 TD за загальною вартістю з ПДВ 8 004 086,57 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 29335 від 24.11.2021;
у ФГ "Колосок" з прийняття та оплати вказаного товару (сівалки).
З огляду на викладене, у розумінні вимог ст. 207 ЦК України, між ТОВ "Полетехніка" та ФГ "Колосок" вчинено правочин у простій письмовій формі шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах (ТОВ "Полетехніка" виставлено рахунок на оплату № 29335 від 24.11.21, а ФГ "Колосок" здійснено оплату згідно із платіжною інструкцією від 24.11.21 № 949 на суму 500 000,00 грн).
У цьому зв'язку, доводи Апелянта - ФГ"Колосок" про протилежне ґрунтуються на неправильному тлумаченні ним норм чинного законодавства України.
Разом з тим, згідно з положеннями ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За приписами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
У даному спорі, місцевий господарський суд, встановивши укладення сторонами відповідного договору у простій письмовій формі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання вимоги ФГ "Колосок" про стягнення з Товариства грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн як безпідставно набутих коштів у відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України та, у зв'язку з цим, відмовив у задоволенні первісного позову, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
При цьому слід зазначити, що ст. 627 ЦК України не звільняє сторони від обов'язку при укладенні договору та визначенні його (договору) умов враховувати вимоги цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони, або надсилались ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3). Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє (ч. 4).
Щодо досліджуваної справи, то на підтвердження своєї позиції ТОВ "Полетехніка" надано суду відскановані копії договору від 23.11.2021 № БЗР-029/2021 та специфікації № 001 від 23.11.21 (яка є додатком до договору від 23.11.21 № БЗР-029/2021).
На вимогу суду, викладену в ухвалі від 21.01.2025 щодо витребування у ТОВ "Полетехніка" оригіналу договору поставки № БЗР-029/2021 від 23.11.2021, останнім пояснено, що оригінали договору № БЗР-029/2021 від 23.11.21 та специфікації № 001 від 23.11.2021 товариство не може надати суду, оскільки вказані документи знаходяться у центральному офісі останнього, а саме у м. Пологи Запорізької області - територія України, яка з 03.03.2022 тимчасово окупована російською федерацією (згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.22 із подальшими змінами та доповненнями).
У цьому зв'язку слід зазначити, що згідно з накладною АТ «Укрпошта» № 6905003734590 від 23.11.2021 та опису вкладення у цінний лист від 23.11.2021, ТОВ "Полетехніка" було направлено поштовим зв'язком ФГ "Колосок" договір № БЗР-029/2021 від 23.11.2021 із специфікацією № 001 від 23.11.21 на адресу: 03463, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пологи-Вергуни. На що, у тому числі, звернув увагу місцевий господарський суд.
Разом з тим, з наданого ТОВ "Полетехніка" листа №02/3-28 від 06.03.2025 (т.1 а.с.213) вбачається, що співробітниками товариства серед вивезених документів не було виявлено оригіналу договору від 23.11.2021 № БЗР-029/2021, з чого посадовою особою товариства було зроблено висновок, що оригінал залишився у центральному офісі. Між тим такі висновки, без підтвердження належними доказами, є припущеннями ТОВ"Полетехніка" та його співробітників.
При цьому, на переконання колегії суддів, вказані докази є суперечливими, оскільки свідчать одночасно про направлення оригіналу договору контрагенту - ФГ "Колосок" та про залишення такого оригіналу у центральному офісі ТОВ "Полетехніка" на окупованій території.
З огляду на вищенаведене, судом було правильно відхилені твердження з боку ТОВ "Полетехніка" про те, що оригінал договору від 23.11.21 № БЗР-029/2021 знаходиться на тимчасово окупованій території України у місті Пологи Запорізької області.
Крім того, у матеріалах справи наявні докази про направлення ФГ "Колосок" 02.12.2021 на електронну адресу ТОВ "Полетехніка" відсканованих договору № БЗР-029/2021 від 23.11.21 та специфікації № 001 від 23.11.2021 (додаток до договору № БЗР-029/2021 від 23.11.21) та додатку до специфікації № 001 від 23.11.2021 «Гарантійний обов'язок» з підписом Кузьменко О.І. та печаткою ФГ "Колосок".
Однак суд враховує, що зміст договору від 23.11.2021 № БЗР-029/2021 у наданому до суду вигляді не містить положень (пунктів, умов чи застережень) відповідно до яких відсканована копія цього договору є рівноцінною його оригіналу.
Відсканована копія договору від 23.11.2021 № БЗР-029/2021 з підписами та печатками сторін, яка надана ТОВ "Полетехніка" та знаходиться у матеріалах справи № 908/3057/24, не містить доказів укладення (підписання) вказаного договору в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого (них) електронного (них) цифрового (вих) підпису (сів), у розумінні п. 11.4., 11.6., 11.7. договору, а також печаток сторін у відповідності до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
У порушення умов ч.ч.2, 3 ст. 207 ЦК України матеріали даної справи не містять зразків відповідного аналогу власноручних підписів представників сторін, які підписали (мали підписати) договір. Також наданий у справу сторонами екземпляр відсканованого договору (із специфікацією до нього) не містить довіреності від 04.01.2021 № 7 на начальника адміністративного відділу Саламатіну Анну Петрівну як особу, яка, згідно з п.12 договору, наділена правом підписувати вказаний договір з боку ТОВ "Полетехніка".
До того ж, рахунок на оплату № 29335 від 24.11.2021 та платіжна інструкція від 24.11.21 № 949 не містять посилання на договір № БЗР-029/2021 від 23.11.2021.
При цьому обставини здійснення ФГ "Колосок" оплати по рахунку № 1695 від 25.01.2022 та отримання товару за видатковою накладною № 8288 від 31.03.2022, в яких є посилання на договір БЗР-029/2021 від 23.11.2021, не мають значення для вирішення даного спору, оскільки не є предметом розгляду у цій справі.
Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та враховуючи ненадання у справу для огляду та дослідження оригіналу договору від 23.11.2021 № БЗР-029/2021 та додатків до нього, у суду були відсутні правові підстави вважати укладеним спірний договір у заявленій ТОВ "Полетехніка" редакції у порядку, визначеному нормами матеріального права .
У зв'язку з викладеним, суд дійшов обґрунтованого висновку, що зустрічна позовна вимога є не доведеною належними й допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню судом.
Крім того, як вбачається з листування сторін, станом на здійснення сторонами господарських операцій з виписки рахунку 24.11.2021 однією стороною та здійснення часткової оплати іншою стороною тощо, спірний договір у редакції ТОВ"Полетехніка" не було укладено.
Тому відповідні доводи Скаржника - ТОВ "Полетехніка" не мають під собою підґрунтя.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, понесених ФГ "Колосок" у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції слід зазначити таке.
Ст.123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.126 Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 8 ст.129 Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, представником ФГ "Колосок" надано копії : договору про надання правової допомоги від 25.01.25 № 31/1/25; обчислення фіксованого розміру гонорару (додаток до договору про надання правової допомоги від 25.01.25 № 31/1/25; детального опису виконаних робіт (послуг) та розрахунок наданих послуг (робіт) адвокатом Клієнту від 13.03.25 згідно договору про надання правової допомоги від 25.01.25 № 31/1/25; рахунку-фактури № 13/3/25 від 13.03.25; платіжної інструкції № 155 від 14.03.25 на загальну суму 33 533,00 грн; ордеру серії АІ № 1799771 від 31.01.25 на надання правничої допомоги; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2734/10 від 30.12.04.
Матеріали даної справи свідчать про те, що 25.01.2025 між ФГ "Колосок" (Клієнт) та Адвокатом Рубанчук Сергієм Дмитровичем (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, згідно із п. 1.1. якого Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу Клієнту, який є Позивачем за первісним позовом ФГ "Колосок" до ТОВ "Полетехніка" про стягнення суми 500 000,00 грн та Відповідачем за зустрічним позовом ТОВ "Полетехніка" до ФГ "Колосок" про стягнення суми в розмірі 617 507,08 грн у справі № 908/3057/24, яка знаходиться в провадженні Господарського суду Запорізької області.
У відповідності до п. 1.2. договору Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату фіксований розмір гонорару і фактичні витрати понесені ним в процесі виконання договору.
Адвокат представляє звіт про здійснені процесуальні дії та про хід розгляду справи за бажанням Клієнта (п.п. 4.2.1. договору)
Звіт подається усно при особистій зустрічі з Клієнтом або в письмовому (електронному) вигляді, на його вимогу (п.п. 4.2.2. договору).
За умовами п. 5.1. договору вартість послуг (гонорар) Адвоката з надання правової допомоги обчислюється у фіксованому розмірі і становить 33 533,00 грн, згідно Додатку договору.
Згідно з п. 5.2.1. договору детальний опис виконаних робіт (послуг) підписується Сторонами після підготовки процесуальних документів Адвокатом в компетентний суд першої інстанції.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання, і діє протягом 12 наступних календарних місяців, а в частині невиконаних зобов'язань договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань по договору.
У відповідності до п. 1.1. Обчислення фіксованого розміру гонорару (Додаток до договору про надання правової допомоги від 25.01.25 № 31/1/25), Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату фіксований розмір гонорару в сумі 33 533,00 грн, який зазначений в п. 5.1. договору і складається з: ознайомлення з документами по даному спору; аналізу діючого законодавства та судової практики Верховного Суду по даному спору; надання консультацій Клієнту щодо розв'язання спору; надання адвокатських запитів (при необхідності); збирання доказів; представництва інтересів Клієнта у всіх судових засіданнях Господарського суду Запорізької області; підготовка процесуальних документів (клопотань, заяв, пояснення (при необхідності), тощо) до Господарського суду Запорізької області; отримання судового рішення та вручення його Клієнту.
Згідно з детальним описом виконаних робіт (послуг) та розрахунком наданих послуг (робіт), адвокатом клієнту від 13.03.2025 згідно договору про надання правової допомоги від 25.01.25 № 31/1/25:
- Адвокат на підставі документів наданих Клієнтом: зробив аналіз діючого законодавства та судової практики Верховного Суду по даному спору; зібрав докази по даному спору; надав консультації Клієнту щодо розв'язання спору; підготував заперечення від 11.03.25 на заяву ТОВ "Полетехніка" від 10.03.25 про виконання ухвали суду по справі № 908/3057/24; представляв інтереси Клієнта в судових засіданнях Господарського суду Запорізької області 18.02.25 та 11.03.25 (п. 1);
- згідно умов договору Клієнт сплачує Адвокату фіксований розмір гонорару в розмірі 33 533,00 грн на банківський рахунок Адвоката на протязі 3 банківських днів (п. 1.1.);
- Адвокат зобов'язується представляти інтереси Клієнта у всіх наступних судових засіданнях у Господарському суді Запорізької області та при необхідності підготувати процесуальні документи (клопотання, заяви, пояснення, тощо) по справі № 908/3057/24 (п. 2);
- Сторони не мають будь-яких зауважень один до одного стосовно виконання умов договору (п. 4).
Опис виконаних робіт підписаний обома сторонами.
Адвокат Рубанчук С.Д. виставив ФГ "Колосок" рахунок-фактуру № 13/3/25 від 13.03.25 за послуги згідно договору про надання правової допомоги від 25.01.25 № 31/1/25 на загальну суму 33 533,00 грн.
Згідно із платіжною інструкцією від 14.03.25 № 155 ФГ "Колосок" перерахувало Рубанчук С.Д. 33 533,00 грн.
За практикою Верховного Суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, від 23.07.2024 у справі № 910/9544/23.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 .
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04 ).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, свобода сторін у визначенні розміру на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Тобто, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання.
При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи розумність цих витрат.
Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням зазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У даному випадку, з урахуванням вищевикладеного, апеляційний господарського суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про нерозумність, у даному конкретному випадку, розміру заявлених ФГ "Колосок" до відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 33 533,00 грн за послугу з представництва інтересів ФГ"Колосок" у рамках розгляду зустрічної позовної вимоги, з наведених у рішенні підстав.
Отже, з урахуванням обставин справи, доводів викладених у заяві ФГ"Колосок", наданих заявником документів в їх сукупності, прийнявши до уваги заперечення ТОВ"Полетехніка" стосовно розміру витрат господарства на професійну правничу допомогу, а також з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності розумності та принцип співмірності судових витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про компенсацію за рахунок Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн (з яких: 5 000,00 грн - участь в судових засіданнях (5 засідань х 1 000,00 грн), 1 000,00 грн за підготовку заперечення на клопотання (заяву) та 1 000,00 грн за надання консультації ФГ "Колосок" щодо розгляду зустрічної позовної заяви в даній справі), яка є справедливою, співрозмірною та доказово обґрунтованою.
У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу за первісним позовом, то судом правильно було відмовлено у задоволені заяви ФГ "Колосок" про стягнення з ТОВ "Полетехніка" цих витрат з підстав визначених п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Доводи скарги ФК"Колосок" у частині витрат на правничу допомогу зводяться до узагальненого заперечення їх зменшення судом.
Стосовно заперечень ТОВ"Полетехніка" про нерозумність заявлених до стягнення з нього витрат на правничу допомогу, то вони були враховані судом першої інстанції під час ухвалення рішення у частині стягнення з останнього таких витрат, їх розмір було зменшено. При цьому Скаржником (ТОВ"Полетехніка") докази на підтвердження своєї позиції не надані, зокрема, власні розрахунки.
Разом з тим, підстави для відмови у задоволенні вимог ФГ"Колосок" про стягнення з товариства витрат на правничу допомогу у повному обсязі відсутні.
Інші доводи Скаржників також були розглянуті апеляційним судом, між тим вони не мають суттєвого впливу на вирішення даного спору та не спростовують вказаних вище висновків суду.
Підсумовуючи вищевикладене, наведені в апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржниками норм матеріального та процесуального права та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України, що у сукупності виключає можливість задоволення цих скарг.
13. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявників скарг про незаконність та необґрунтованість судового рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційних скарг в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
14. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на Скаржників.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Колосок" - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2025р. у справі №908/3057/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржників.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 04.11.2025
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін