02.10.2025 м. Дніпро Справа № 908/2744/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства - фірма «Дарьял» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2025 у справі № 908/2744/24 (суддя Азізбекян Т.А.), повний текст рішення складено 09.04.2025
за позовом Приватного підприємства - фірма «Дарьял», м. Запоріжжя
до Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя
про визнання недійсним договору, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
15.10.2024 до Господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства - фірми «Дарьял» надійшов позов з вимогами до Концерну «Міські теплові мережі» про визнання недійсним договору № 76204301 від 01.11.2021, що є публічним договором приєднання Концерну «Міські теплові мережі» з Приватним підприємством - фірма «Дарьял».
В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство - фірма «Дарьял» стверджує, що Концерн «Міські теплові мережі» 02.10.2021 оприлюднив типовий публічний договір про постачання теплової енергії, а 01.11.2021 уклав договір № 76204301 на ці послуги, зокрема для будинку в м. Запоріжжя, де ПП «Дарьял» є власником підвалу. За цим договором був виставлений рахунок за вересень 2024 року на суму 295728,19 грн. Позивач вважає, що договір укладено не з належним співвласником, що порушує ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Просить суд задовольнити позов.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.02.2025 в задоволенні позову відмовлено.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Приватне підприємство - фірма «Дарьял» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить: скасувати повністю оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2025 у даній справі; визнати недійсним договір № 76204301 від 01.11.2021, що є публічним договором приєднання Концерну «Міські теплові мережі» з Приватним підприємством - фірмою «Дарьял».
ПП-фірма «Дарьял» вважає рішення суду першої інстанції незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним встановленням обставин справи щодо юридичної оцінки статусу спірного приміщення та без урахування правової специфіки приписів чинного законодавства щодо застосування публічних договорів до власників допоміжних приміщень.
ПП «Дарьял» є власником підвалу в багатоквартирному будинку, який, згідно з законодавством, належить до допоміжних приміщень і не є ні квартирою, ні нежитловим приміщенням у розумінні житлового законодавства. Власники допоміжних приміщень не визнаються співвласниками будинку, відповідно до чинної нормативної бази. Незважаючи на це, суд першої інстанції неправомірно визнав підвал одночасно і допоміжним, і нежитловим приміщенням, що суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.09.2020 по справі № 904/5047/18, відповідно до якої власники допоміжних приміщень не є співвласниками багатоквартирного будинку у розумінні закону, а отже - не підпадають під дію ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у частині автоматичного укладення публічних договорів приєднання.
Крім того, між сторонами існує чинний договір № 600620 від 2006 року про купівлю-продаж теплової енергії, який, на думку позивача, не був припинений належним чином та мав пролонгаційний характер, що унеможливлює укладення нового публічного договору приєднання. Таким чином, укладення спірного договору відбулося без належних правових підстав.
Укладення договору № 76204301 з порушенням вимог статей 203, 215 та 236 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) є підставою для визнання його недійсним з моменту укладення.
У зв'язку з викладеним ПП «Дарьял» просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та узагальнені доводи.
Концерн «Міські теплові мережі» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
4. Встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини справи, а також визначені відповідно до них правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство - фірма «Дарьял» зареєстроване за адресою: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 53.
Право власності на нерухомість, яка є предметом спору, підтверджується договором купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 109/10 від 25.11.2010, посвідченим нотаріально в той же день.
Згідно з умовами цього договору, ПП «Дарьял» набуло право власності на нежитлове приміщення № 28 - підвал, що розташований у літ. А-3, загальною площею 113,0 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 29 / вул. Тургенєва, 27.
02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційних вебресурсах типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що має статус публічного договору приєднання відповідно до чинного законодавства.
23.11.2021 постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 10.11.2021 було внесено зміни до Типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.
На виконання рішення Запорізької міської ради від 27.07.2022 № 43 «Про врегулювання питань надання послуг з постачання гарячої води в місті Запоріжжі» та керуючись положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг з постачання теплової енергії», з урахуванням ст. 652 ЦК України Концерн «МТМ» 01.09.2022 оприлюднив на власному офіційному сайті угоду про розірвання індивідуального договору про надання послуг з постачання гарячої води та змінену редакцію індивідуального договору про надання послуг з постачання гарячої води.
Установлено, що відповідно до законодавства публічні договори приєднання вважаються укладеними з усіма власниками (користувачами) житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, які не обрали модель договірних відносин та не уклали окремих договорів з виконавцем послуг протягом 30 днів із моменту оприлюднення умов договору.
Раніше укладені договори з Концерном «МТМ» достроково припиняються з дати набрання чинності нових договорів але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
За умовами Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 02.10.2021, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: - обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; - обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до розділу 11 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 02.10.2021, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунковим шляхом відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315. У разі організації вузла обліку не на межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням теплових втрат від межі розділу до місця встановлення приладу обліку.
Позивачем до матеріалів позовної заяви в межах господарського провадження у справі № 908/2744/24 надані такі документи: - рахунок за надані послуги відповідно до умов договору № 76204301 за вересень 2024 року на загальну суму 295 728,19 грн; - договір № 109/10 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності від 25.11.2010, за умовами якого орган приватизації передав право власності покупцю ПП - фірмі «Дарьял», на комунальне майно міста Запоріжжя, шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.11.2007 № 23 (зі змінами згідно рішення від 24.09.2008 № 27) та відповідно до наказу Органу приватизації від 28.09.2010 № 429.
Пунктом 1.2. договору № 109/10 від 25.11.2010 зафіксовано, що об'єктом приватизації є нежитлове приміщення № 28, підвалу літера А-3 загальною площею за внутрішніми замірами 113,0 кв.м., яке розташоване за адресою: 69063, місто Запоріжжя, вулиця Дзержинського, 29/ вулиця Тургенєва, 27.
Згідно Витягу з Державного реєстру правочинів дата видачі - 25.11.2010, нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу відбулось 25.11.2010.
ПП «Дарьял» заперечує чинність цього договору, вважаючи, що як власник підвального (допоміжного) приміщення в багатоквартирному будинку, воно не є співвласником будинку у розумінні закону і не підпадає під дію публічних договорів приєднання.
Крім того, підприємство вважає, що між сторонами діє чинний договір теплопостачання від 2006 року, що не був розірваний.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 4 ГПК України, юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, які підлягають розгляду в межах юрисдикції господарських судів. Це право також включає можливість вжиття заходів, спрямованих на запобігання можливим правопорушенням.
ПП-фірма «Дарьял» скористалась цим правом, оскільки вбачає у діях Концерну «МТМ» порушення своїх прав як власника майна, зокрема - незаконне нарахування плати за теплову енергію за публічним договором, укладеним без її прямої згоди. Підставою для захисту, відповідно до ст. 15 ЦК України, є оспорювання та можливе порушення її цивільного права.
Як передбачає ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист свого майнового права, і саме з цією метою позивач звернувся до суду.
Згідно з главою 5 ГПК України, доказами в справі визнаються будь-які дані, які підтверджують або спростовують обставини, що мають значення для вирішення спору. Обов'язок доказування покладено на сторони: кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Пункт 4 ст. 74 ГПК України чітко визначає, що суд не може з власної ініціативи збирати докази по суті спору, окрім випадків, коли виникають обґрунтовані сумніви щодо добросовісності сторін у виконанні обов'язків доказування.
У свою чергу, оцінка доказів здійснюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України, виходячи з внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні матеріалів справи. Суд не надає жодному доказу заздалегідь визначеної сили, а аналізує їх сукупно, оцінюючи їхню належність, допустимість, достовірність та взаємозв'язок.
Згідно зі ст. 79 ГПК України, суд визнає обставину доведеною, якщо подані докази є більш вірогідними, ніж ті, що її спростовують. Саме це співвідношення вірогідності доказів і є основою для формування судового висновку щодо наявності чи відсутності обставин, які мають значення для справи.
Крім того, ст. 11 ЦК України закріплює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори.
У даній справі однією з ключових правових позицій є наявність та чинність договору купівлі-продажу теплової енергії між сторонами, укладеного у 2006 році, а також правомірність визнання нового договору (укладеного шляхом приєднання) таким, що породжує зобов'язання для позивача.
Таким чином, звернення ПП «Дарьял» до суду ґрунтується на чинних нормах матеріального та процесуального права, що гарантують кожному учаснику правовідносин можливість захисту своїх прав, а суду - обов'язок здійснювати повну, об'єктивну та неупереджену оцінку наданих доказів.
Суд першої інстанції, здійснивши всебічний аналіз правових норм та фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПП - фірми «Дарьял» щодо визнання недійсним договору № 76204301 від 01.11.2021, який є публічним договором приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, укладеним Концерном «МТМ».
Суд зазначив, що укладення такого договору є правомірним і відповідає вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає можливість укладення публічних договорів приєднання з усіма власниками (користувачами) приміщень у багатоквартирному будинку, які не обрали іншу модель договірних відносин. Публічні договори застосовуються автоматично, якщо протягом 30 днів з моменту оприлюднення тексту договору споживачі не обрали іншу модель.
Також суд встановив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що приміщення № 28 підвалу літ. А-3, загальною площею 113,0 кв.м., не є самостійним нежитловим приміщенням, а відноситься до допоміжних приміщень будинку. Власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, згідно з положеннями ст. 382 ЦК України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», вважається співвласником будинку, а отже, є індивідуальним споживачем комунальних послуг.
Посилання позивача на недійсність договору на підставі статей 203, 215 ЦК України судом обґрунтовано визнано безпідставними, оскільки укладення оспорюваного договору не суперечить вимогам закону, публічний договір був укладений у порядку, визначеному чинним законодавством, і є необхідною правовою формою для надання теплової енергії.
Крім того, суд звернув увагу на відсутність доказів, які б підтверджували припинення дії раніше укладеного договору № 600620 від 01.12.2006 на законних підставах, однак зазначив, що дія попередніх договорів припиняється з моменту набрання чинності новим договором, укладеним відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позову. Колегія суддів ЦАГС повністю погоджується з такими висновками та вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Колегія суддів ЦАГС, розглянувши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі ПП - фірми «Дарьял», дійшла висновку про їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. До такого майна належать, зокрема, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), конструктивні елементи будинку, технічне обладнання, що обслуговує більше одного приміщення, а також будівлі й споруди на прибудинковій території та права на земельну ділянку, на якій розташовано будинок, за умови державної реєстрації таких прав.
Довід апелянта про те, що оспорюваний договір № 76204301 від 01.11.2021 було укладено не зі співвласником багатоквартирного будинку, а з власником допоміжного приміщення - підвалу, не підтверджується матеріалами справи. Суд першої інстанції правильно встановив, що приміщення № 28, підвал літ. А-3 загальною площею 113,0 кв.м., яке перебуває у власності ПП-фірми «Дарьял», є самостійним нежитловим приміщенням, а не допоміжним, і має статус окремого об'єкта нерухомого майна. Власник такого приміщення відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є співвласником багатоквартирного будинку.
Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду у справі № 904/5047/18 не застосовне до спірних правовідносин, оскільки фактичні обставини тієї справи відрізняються, зокрема щодо призначення, способу використання та ознак приміщення, що аналізувалося судом.
Також не заслуговує на увагу аргумент про те, що чинний договір № 600620 від 01.12.2006, укладений між сторонами виключає можливість укладення нового договору. Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договори, укладені до набрання ним чинності, зберігають чинність лише до моменту укладення нових договорів відповідно до законодавства. У зв'язку з цим Концерн «МТМ» правомірно вважає укладеним з ПП - фірмою «Дарьял» індивідуальний публічний договір приєднання № 76204301 від 01.11.2021.
Крім того, сам факт приєднання до публічного договору є наслідком вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та здійснюється автоматично за відсутності іншого способу організації договірних відносин, що прямо передбачено законодавством.
Позивач не довів, що вживав заходів для обрання альтернативної моделі договірних відносин або відмовлявся від приєднання до публічного договору.
Посилання апелянта на порушення статей 203, 215, 236 ЦК України також є безпідставними, оскільки укладений договір не суперечить вимогам законодавства, волевиявлення сторін не є фіктивним або оспорюваним за іншими підставами, а підстави для визнання правочину недійсним відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та необґрунтованих припущень, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 269 ГПК України, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновків про відсутність підстав для скасування або зміни рішення відповідно до положень ст. 277 ГПК України.
У зв'язку з викладеним вище, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області - без змін.
7. Розподіл судових витрат.
Судові витрати у справі, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 275 - 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства - фірма «Дарьял» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2025 у справі № 908/2744/24 - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство - фірма «Дарьял».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04.11.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов