03 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/1875/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді секретар судового засідання за участю представників: від Позивача від Відповідача Стойка О.В., Медуниця О.Є. Лутаєва К.В. Руденко Д.Ю. на підставі посвідчення №2921; Михайлова В.О., на підставі ордеру серія АХ№1290749 від 19.09.2025, свідоцтво №2172 від 20.12. 2017;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Споживчого кооперативу "Престиж", м.Харків
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене 26.08.2025 (повний текст підписано 02.09.2025)
у справі №922/1875/25 (суддя Аріт К.В.)
за позовом Харківської міської ради, м.Харків
до Споживчого кооперативу "Престиж", м.Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Харківська міська рада (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Споживчого кооперативу "Престиж", в якому просить суд зобов'язати Споживчий кооператив «ПРЕСТИЖ» (далі - Відповідач) з вимогами про приведення нежитлової будівлі літ. «А-2»- стаціонарну АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові у відповідність до Державних будівельних норм ДБН В. 1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд», Державних будівельних норм ДБН В. 1.2-9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації», Державних будівельних норм ДБН В. 1.2-8:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров'я та захист довкілля».
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 року відкрито провадження у справі 922/1875/25 за правилами загального позовного провадження.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 (повний текст підписано 02.09.2025) у справі №922/1875/25 позов задоволено повністю:
- зобов'язано Споживчий кооператив «ПРЕСТИЖ» (привести нежитлову будівлю літ. «А-2» - стаціонарну АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м.Харкові у відповідність до Державних будівельних норм ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд», Державних будівельних норм ДБН В.1.2-9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації», Державних будівельних норм ДБН В.1.2-8:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров'я та захист довкілля».
- стягнуто зі Споживчого кооперативу «ПРЕСТИЖ» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що перебування у нежитловій будівлі літ. «А-2» сторонніх осіб не для мети використання нежитлової будівлі за її функціональним призначенням, відсутність контролю власника щодо її користування сторонніми особами без відповідних прав, аварійний стан, що робить ї використання небезпечним, сприяє розвитку криміногенної ситуації в межах територіальної громади м. Харкова. Розташування нежитлової будівлі літ. «А-2» на земельній ділянці комунальної форми власності в житловій зоні, враховуючи її аварійний стан та поступове руйнування, порушує права та інтереси членів територіальної громади м. Харкова тим, що становить безпосередню загрозу їх життю та здоров'ю, а також суспільним інтересам територіальної громади в цілому.
Розташування та перебування паливних резервуарів, що залишились, на земельній ділянці потребують дотримання правил безпеки, яких не дотримується Відповідач. Розташування об'єкта поблизу житлової забудови покладало на власника обов'язок провести позапланове обстеження відповідно до ДБН В.1.2-14:2018. Відсутність такого обстеження свідчить про безвідповідальне ставлення відповідача до безпеки об'єкта.
4.1. Судом враховано, що ДБН 2018 року не може вимагати від будівлі 2002 року повної відповідності сучасним стандартам проектування/будівництва, якщо вони не діяли у 2002 році (наприклад, нові вимоги до матеріалів). Але вимоги безпеки/експлуатації (п.3.16, п.4.1.3- 4.1.7) універсальні та застосовні, оскільки аварійність створює загрозу (ст. 322 ЦК, ст. 11 Закону «Про будівельні норми»).Таким чином, ДБН В.1.2-14:2018 застосовні до спірних відносин у частині експлуатаційних вимог (безпека, обстеження, усунення ризиків).
4.2. Відповідно до інформації Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (лист від 29.05.2025 № 4050/0/226-25) в реєстрі будівельної діяльності розміщеному у вільному доступі на офіційному порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який доступний за посиланням: e-construction.gov.ua, який містить відомості про документи, що надають право на виконання будівельних робіт, з травня 2011, відсутня інформація щодо об'єкта будівництва: реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» - стаціонарної АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б зі зміною функціонального призначення.
Місцевий суд зауважував, що зміна назви - це технічний наслідок поділу, а не підстава для заперечення права чи договору купівлі-продажу.Крім того, адреса місцезнаходження майна не змінилась, нові індекси не присвоювались. Вказане в повному обсязі спростовує твердження представника відповідача, що останній не має жодного відношення до стаціонарної АЗС та відповідно паливних резервуарів з металевими трубами.
4.3. Щодо заперечень Відповідача, що Харківська міська рада не зареєструвала право власності на земельну ділянку, суд зазначав, що факт реєстрації чи відсутності реєстрації права власності на спірну земельну ділянку жодним чином не спростовує доводів позивача щодо необхідності приведення нежитлової будівлі літ.«А-2» - стаціонарну АЗС з офісом та магазином, загальною площею 98.0 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська (колишня назва вул.Єлізарова), 16-Б до належного стану.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Споживчий кооператив "Престиж", м.Харків, не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі №922/1875/25, звернувся з апеляційної скаргою, якою просив вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради, м.Харків.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник вказав, що:
6.1. Починаючи з 24.06.2020 та до цього часу Відповідач є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-6, загальною площею 47,5 кв. м, та нежитлових приміщень 2-го поверху №7-:-11, загальною площею 47,4 кв. м у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: вул. Холодногірська, 16-Б у м. Харкові, а не власником всієї цієї нежитлової будівлі. У зв'язку із чим, у винесеному рішенні по цій справі Господарський суд Харківської області цілком безпідставно зобов'язав Відповідача виконувати вимоги ДБН щодо всієї нежитлової будівлі. У винесеному рішенні Господарський суд Харківської області цю обставину взагалі не розглядав, хоча Відповідач неодноразово звертав на це увагу суду у поданих відзиві і запереченнях по цій справі.
6.2. Всі визначені Позивачем у поданій позовній заяві Державні будівельні норми (ДБН В. 1.2-14:2018, ДБН В. 1.2-9:2021, ДБН В. 1.2-8:2021), які набрали чинності у 2019, у 2022 роках відповідно, не підлягають застосуванню до нежитлової будівлі літ. «A-2» за адресою по вул. Холодногірська, 16-Б у м. Харкові, яка була побудована та введена в експлуатацію у 2003 році, тобто задовго до того, як з'явилися та набрали чинності ці ДБН.
Адже, всі вказані нові ДБН, які набрали чинності у 2019, у 2022 роках відповідно, не були застосовані у 2002 - 2003 роках при здійсненні будівництва спірної нежитлової будівлі, а й отже, ці норми неможливо застосовувати наразі щодо її експлуатації, і такі норми не мають до цієї нежитлової будівлі ніякого відношення, а висновки про інше є надуманими та повністю безпідставними.
В оскаржуваному рішенні Господарський суд Харківської області зазначив, що норми ДБН В. 1.2-14:2018, які набули чинності у 2019 році, підлягають застосуванню до експлуатації всіх об'єктів, включаючи побудованих у 2002 році, якщо вони стосуються безпеки/надійності під час експлуатації.
Однак, вказаний висновок Господарського суду Харківської області повністю суперечить законодавчій нормі у пункті 3.16. ДБН В. 1.2-14:2018, яка прямо визначає, що експлуатація об'єктів нерухомого майна повинна здійснюватися з дотриманням тих вимог, які були визначені у проектній документації саме для цього об'єкта. Такий висновок місцевого суду не відповідає вимогам ст. 58 Конституції України, яка встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони застосовуються лише до тих відносин, що виникли після набрання ними чинності, за винятком випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
6.3. Ніяких резервуарів або металевих труб або будь-якого іншого майна, окрім самих нежитлових приміщень, Відповідач за вказаним Договором не придбавав та у Договорі таке відсутнє, що підтверджується текстом цього Договору, який був доданий Позивачем до позовної заяви та містяться у матеріалах цієї справи.
Відповідач не здійснював будівництво цієї будівлі та не вводив її до експлуатації, він придбав її у свою власність через 14 років, після того як вона вже була побудована та введена в експлуатацію, та на момент придбання Відповідачем цього об'єкту у свою власність Літера «A-2» цієї нежитлової будівлі, окрім нежитлових приміщень, загальною площею 98,0 кв. м, нічого іншого не містила.
До того ж, сам Позивач у поданій позовній заяві у цій справі підтверджує, що зазначені резервуари та металеві труби розміщуються біля нежитлової будівлі, а не в ній.
Таким чином, Відповідач повторно підтверджує, що за вказаною адресою ним були придбані лише нежитлові приміщення зазначеної нежитлової будівлі, і будь-якого іншого майна Відповідач у свою власність за вказаною адресою не придбавав і він не має ніякого відношення до будь-яких резервуарів та металевих труб, які розміщуються по вул. Холодногірська, 16-Б у м. Харкові, у зв'язку із чим Відповідач не має законного права перемішувати вказане майно і взагалі не має права робити із цим майном будь-які дії, і відповідно, Відповідач не повинен прибирати це майно, а твердження Позивача про інше є надуманими та повністю безпідставними.
6.4. Господарський суд Харківської області не надав жодної оцінки доводам Відповідача про те, що саме власник земельної ділянки (саме Позивач) і повинен утримувати цю земельну ділянку у належному стані та прибирати із неї небезпечні та шкідливі речі, як того вимагає ст. 91 Земельного кодексу України, а не покладати без належних підстав цей обов'язок на Відповідача.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
7. Харківською міською радою, м.Харків у межах визначеного апеляційним судом строку надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2018 у справі № 29/5005/6381/2011, створені внаслідок формального поділу об'єкти не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України.
Правова позиція про те, що не є новоствореним об'єктом об'єкт нерухомого майна, створений з прив'язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, викладена Верховним Судом України у постанові від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16.
Як було встановлено, у справі № 29/5005/6381/2011, багатофункціональний комплекс літ. «Е-10», розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, був поділений шляхом створення чотирьох нових записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Судами першої та апеляційної інстанції досліджено, що жодного нового майна не створювалось, а лише було поділено в реєстрі вже існуюче майно.
Вказана правова позиція в повному обсязі відповідає здійсненому споживчим кооперативом «Престиж» поділу, внаслідок якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було створено два нових записи про право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-6 та 2-го поверху № 7-:-11 у нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: вул. Холодногірська, 16-Б за відповідачем, замість одного.
7.1. У цих правовідносинах Відповідач несе тягар утримання майна та має здійснити дії, направленні на відновлення нежитлової будівлі, які забезпечать її безпечну експлуатацію та усунення загрози жителям територіальної громади міста Харкова.
7.2. Споживчий кооператив «Престиж», як власник нежитлової будівлі літ. «А-2» - стаціонарної АЗС з офісом та магазином, виходячи із засад розумності, мав передбачати можливі втрати внаслідок своїх помилок, необачності, ризикових операцій, втручання інших осіб, мати свободу вибору видів засобів та форм протистояння ризикам та, тим самим, нести певний тягар утримання майна. Якщо товариство не проявляє елементарної обачності, внаслідок власної бездіяльності, ігнорує приписи чинного законодавства, він приймає на себе ризики і відповідальність за настання негативних наслідків.
7.3.Твердження Відповідача про необхідність експлуатації будівлі саме відповідно до вимог, передбачених у проектній документації на її будівництво, які були чинними станом на 2003 рік, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки предметом цього спору є не експлуатація нежитлової будівлі літ. «А-2» - стаціонарної АЗС з офісом та магазином, а приведення її в безпечний стан.
7.4. Згідно з інформацією Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (лист від 29.05.2025 № 4050/0/226-25, долучений до позовної заяви) в реєстрі будівельної діяльності розміщеному у вільному доступі на офіційному порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який доступний за посиланням: e-construction.gov.ua, який містить відомості про документи, що надають право на виконання будівельних робіт, з травня 2011, відсутня інформація щодо об'єкта будівництва: реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» - стаціонарної АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б зі зміною функціонального призначення.
Таким чином, жодних доказів про те, що Відповідач здійснив реконструкцію зі зміною функціонального призначення, матеріали справи не містять.
Вказане в повному обсязі спростовує твердження відповідача, що останній не має жодного відношення до АЗС, паливних резервуарів та металевих труб.
7.5. При цьому, твердження Апелянта, що рішенням по цій справі суд першої інстанції зобов'язав Споживчий кооператив «Престиж» прибрати майно, до якого останній не має відношення, взагалі не відповідає дійсності, адже на момент укладання договору купівлі-продажу Відповідачу було достеменно відомо про площу земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля літ. «А-2» - стаціонарна АЗС з офісом та магазином.
Посилання Апелянта на обов'язок міської ради вчиняти дії щодо вилучення паливних резервуарів із земельної ділянки комунальної власності є необґрунтованим, оскільки у такому випадку відбулось втручання органу місцевого самоврядування у право власності Відповідача.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 19.09.2025р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Медуниця О.Є., Стойка О.В.
9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025, зокрема відкрито апеляційне провадження у справі №922/1875/25 за апеляційною скаргою Споживчого кооперативу "Престиж", м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 (повний текст підписано 02.09.2025).
10. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Споживчого кооперативу "Престиж", м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 (повний текст підписано 02.09.2025) у справі №922/1875/25 на "03" листопада 2025 р. о 10:15 .
11. Враховуючи викладене в п.п.8,9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Медуниця О.Є., Стойка О.В. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
12. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою аудіозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
13. У судовому засіданні 03.11.2025 Скаржник підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з підстав, що у ній наведені. Надав додаткові пояснення на запитання суду.
Представник Позивача у судове засідання також з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
15. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2017 (а.с.40-42), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 956 Споживчий кооператив «ПРЕСТИЖ» набув право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» - стаціонарну АЗС з офісом та магазином, загальною площею 98,0 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул.Холодногірська (колишня назва вул. Єлізарова), 16-Б (номер запису про право власності: 20067312, дата державної реєстрації 20.04.2017).
15.1. Відповідно до п.1.1. Договору В порядку та за умовах, визначених цим договором, Продавець передає у власність Покупцю нежитлову будівлю ліг. «A-2» - стаціонарна АЗС з офісом та магазином загальною площею 98,0 (дев'яносто вісім) кв. м., до розташована за адресою: місто Харків, вулиця Холодногірська (колишня - Єлізарова), будинок 16- Б (шістнадцять тире Б), надалі - нежитлова будівля, а Покупець приймає та оплачує вартість нежитлової будівлі за ціною та у порядку, що передбачені договором.
15.2. Згідно п. 1.4. Договору Продавець гарантує, що:
- не застережених недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання нежитлової будівлі за цільовим призначенням, немає;
- щодо нежитлової будівлі від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення,
- до укладення цього договору нежитлова будівля іншим особам не відчужена;
- нежитлова будівля в податковій заставі не перебуває;
- нежитлова будівля, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передано;
- щодо нежитлової будівлі відсутні судові спори та переважні права орендарів або третіх осіб;
- нежитлова будівля знаходиться у стані, придатному до експлуатації його Покупцем та відповідає технічним і санітарним вимогам;
- відчужувана нежитлова будівля не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними та юридичними особами, державними органами і державою нікому не продана, не подарована, як внесок до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб не внесена, спори відносно неї та інші права у третіх осіб як на іншій території України, так і за її межами, відсутні;
- представник Продавця Авдієвський Володимир Володимирович не перевищує наданих йому повноважень та діє добросовісно та розумно, даний договір укладається ним в інтересах АТ «РЕГІОН-БАНК»
- представник Покупця Лисецький Олександр Васильович не перевищує наданих йому повноважень та діє добросовісно та розумно, даний договір укладається ним в інтересах Споживчого кооперативу «Престиж».
15.3. Відповідно до п. 3.1. Договору Продавець зобов'язується передати нежитлову будівлю, що продається, за актом прийому-передачі. В день підписання та нотаріального посвідчення цього Договору.
15.4. Зі змісту акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 26.12.2002 убачається, що параметром потужності цього об'єкту визначалося 375 заправлень на добу.
16. На підставі висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 24.06.2020 № 10062020/6, виготовленого ТОВ «Сітітехгруп» нежитлова будівля літ. «А-2» - стаціонарна АЗС з офісом та магазином, загальною площею 98,0 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, 16-Б, поділена на групи нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:- 6 загальною площею 47,5 кв.м та нежитлових приміщень 2-го поверху № 7-:-11 загальною площею 47,4кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.05.2025 № 427291380 (а.с.43).
17. 20.05.2025 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Миколайчук А.С., у порядку ч.2 ст.83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові (а.с.58-71).
За результатами проведеного обстеження встановлено, що на земельній ділянці, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул.Холодногірська, 16-Б, знаходиться нежитлова будівля літ. «А-2», земельна ділянка не огороджена, територія довкола захаращена.
Нежитлова будівля літ. «А-2» перебуває в занедбаному стані. Вхідні пройми не мають дверей та луток (бокові частини віконних та дверної рами), нежитлова будівля не має ані вікон, ані підвіконня. Карниз над другим поверхом частково зруйнований, його складові руйнуються та падають на земельну ділянку під будівлею. На другому поверсі будівлі відкритий доступ всередину, а також до карнизу. Стіни будівлі знаходяться в аварійному стані, візуально конструктивні елементи будівлі мають численні тріщини та ознаки руйнування. Відсутнє внутрішнє оздоблення приміщення, перестінки частково зруйновані, зі стін та стелі стирчать фрагменти арматури та металеві конструкції. Сходові марші в будівлі не мають поручнів. Доступ до будівлі - вільний, сигнальні або інші попередження щодо обмеження входу до будівлі відсутні. Біля нежитлової будівлі, під землею, розташовані резервуари для палива. З поверхні землі виступають металеві труби, які є елементом паливних резервуарів, краї яких нерівно зрізані.
Біля нежитлової будівлі літ. «А-2» під землею розташовані резервуари для палива. З поверхні землі виступають металеві труби, які є небезпечними, з огляду на те, що краї останніх нерівно зрізані.
18. Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (лист від 28.05.2025 № 1381/0/605-25, а.с.45) земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, 16-Б, згідно з графічною частиною, розташована: згідно з матеріалами генерального плану м. Харкова - частково на території багатоквартирної житлової забудови, частково в межах території транспортної інфраструктури; згідно з матеріалами зонування території м. Харкова - частково в зоні багатоквартирної житлової забудови, підзона Ж-4, Ж-5, частково в зоні транспортної інфраструктури, підзона ТР-2; земельна ділянка розташована частково в межах червоних ліній вул. Холодногірської.
Зона багатоквартирної житлової забудови, підзона: Ж-4, Ж-5 призначена для розміщення багатоквартирних житлових будинків від 5 до 16 поверхів, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування, комунальних об'єктів, а також окремих об'єктів загальноміського та районного значення. Домінуюче функціональне використання території - житлова функція з включенням функцій громадського, спортивно-оздоровчого призначення.
Зона транспортної інфраструктури, підзона: ТР-2, відноситься до територій вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг.
19. Відповідно до листа Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради від 29.05.2025 № 4050/0/226-25 (а.с.50) в реєстрі будівельної діяльності розміщеному у вільному доступі на офіційному порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який доступний за посиланням: e-construction.gov.ua, який містить відомості про документи, що надають право на виконання будівельних робіт, з травня 2011, відсутня інформація щодо об'єкта будівництва: реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» - стаціонарної АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б зі зміною функціонального призначення.
20. Знаходження стаціонарної АЗС у аварійному та занедбаному стані, на думку Позивача, свідчать про порушення прав територіальної громади в особі Харківської міської ради, та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
21. Спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а також Закону України «Про будівельні норми».
VІ. Оцінка апеляційного суду:
22. Суть апеляційного перегляду полягає у ревізії висновків місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог місцевої ради до власника нерухомості про спонукання до виконання обов'язку з утримання вказаного майна шляхом усунення його неналежного занедбаного стану через приведення у відповідність до вимог чинних ДБН у світлі таких аргументів Апелянта-Відповідача:
- Відповідач не є власником будівлі, а є власником об'єктів нерухомості з яких вона складається, що не було розглянуто та враховано місцевим судом (1);
- вказані Позивачем та визначені у переглядуваному рішенні ДБН набрало чинності у 2019 та 2022, а тому згідно ст.58 Конституції України не можуть бути застосовані до побудованої у 2022 та введеної в експлуатацію в 2003 будівлі, експлуатація якої має здійснюватися з дотриманням вимог, що були визначені у проектній документації для цього об'єкту (2);
- Відповідач не має жодного відношення до резервуарів та металевих труб, розташованих на земельній ділянці біля об'єкту нерухомості, які, за твердженням Позивача, Відповідач має придбати, адже останній не здійснював будівництва цього об'єкту, а придбав його у свою власність через 14 років після введення в експлуатацію, і на момент придбання, окрім житлових приміщень, будівля нічого не містила (3);
- судом не надано жодної правової оцінки доводам Відповідача, що саме Позивач як власник відповідної земельної ділянки згідно ст. 91 Земельного кодексу України (далі - ЗК) має утримувати її у належному стані та прибирати з неї небезпечні та шкідливі речі, а не покладати цей обов'язок без належних підстав на Відповідача (4).
23. За змістом ст.ст. 15,16 ЦК, ст.ст. 4,5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) можливість задоволення позовних вимог передбачає доведення позивачем (ст.ст. 13,74 ГПК) та встановлення судом сукупності таких обов'язкових елементів: наявність та приналежність позивачеві захищуваного суб'єктивного права або легітимного інтересу (а); порушення (не визнання або оспорювання) такого права чи інтересу визначеним відповідачем (б); належність та ефективність обраного способу судового захисту (в). Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних складників зумовлює відмову у задоволені позову.
24. В розглядуваному випадку захищуваним є саме легітимний інтерес у належному (насамперед) безпечному стані приналежного Відповідачеві майна, зумовленого як його розташуванням на землі комунальної власності територіальної громади м.Харкова (приналежність якої зумовлена прямою вказівкою ч.2 ст.83 ЗК та постановою Верховної ради України від 06.09.2012 №5215-VI і розпорядження КМУ від 12.06.2020 №725-р), так і статусом Позивача (далі - ХМР) як представника інтересів територіальної громади міста (ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), беручи до уваги, що стан приналежного Відповідачеві майна зачіпає такі інтереси через створення загроз безпеці життю, здоров'ю, навколишньому середовищу мешканців в аспектах інженерної надійності конструкцій, вибухонебезпеки (особливо в умовах військових дій), криміногенної ситуації, гігієни та санітарії тощо в умовах відкритого вільного доступу до об'єкту нерухомості:
- наявність відповідного суспільного інтересу, що є належним об'єктом судового захисту саме за ініціативою ХМР у світлі положень ст.3 Конституції України та ст.3 Статуту територіальної громади м.Харкова належним чином обґрунтована за змістом позовної заяви, у тому числі з посиланням на застосовні у розглядуваних правовідносинах приписи законодавства про містобудування, архітектурну діяльність та об'єкти підвищеної небезпеки;
- Скаржником не висловлено аргументів за змістом апеляційної скарги, спрямованих на піддання сумніву наявності і доведеності елементу (а), вказаного у п.23 цієї постанови.
25. Своєю чергою, наявність елементу (б) ґрунтується на абсолютному (незобов'язальному) обов'язку власника з належного утримання приналежного майна, який (обов'язок) випливає зі змісту ч.3 ст.13 Конституції України, ч.ч.4,5 ст.319, ст.ст. 322, 323 ЦК. Виконання такого обов'язку відповідає захищуваному Позивачем суспільному інтересу, тоді як порушення обов'язку породжує право на судовий захист інтересу.
25.1. Колегією суддів відмічається, що обставина неналежного виконання обов'язку з утримання майна, яка підтверджується його поточним занедбаним і аварійним станом, доказово підтверджена Позивачем, за змістом матеріалів справи Відповідачем не спростована і в апеляційній скарзі не оспорюється.
25.2. Аргумент (1) Скаржника, приведений у п.22 цієї постанови, за допомогою якого останній всупереч принципам добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК) намагається заперечити існування та необхідність виконання обов'язку, у примушенні до якого полягали заявлені позовні вимоги, розцінюється як безпідставний:
- насамперед, відповідна обставина «документального» поділу об'єкту нерухомості на окремі об'єкти права власності - нежитлові приміщення 1-го та 2-го поверхів (без реконструкції і перебудови) місцевим судом розглянута та оцінена;
- такий поділ не мав наслідком фізичного припинення існування об'єкту нерухомості (будівлі), у якій розміщені відповідні нежитлові приміщення і Відповідач як єдиний власник усіх нежитлових приміщень цієї нежитлової будівлі є єдиною зобов'язаною особою з утримання цієї будівлі і за логікою застосування за аналогією у порядку ч.1 ст.8 ЦК обов'язків власників приміщень у будинку - співвласників такого будинку з його утримання, за ст.ст. 1,15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і ст.ст. 1,4,7 Закону України «Про особливості здійснення власності у багатоквартирному будинку»;
- припущення іншого - що через зміну реєстраційних відомостей про об'єкт приналежного Відповідачеві (придбаного за договором) права власності з нежитлової будівлі на приміщення, з яких вона складається, припиняється обов'язок з утримання цієї будівлі суперечить принципу розумності та здоровому глузду, адже і належне утримання таких приміщень вимагає і за необхідністю передбачає забезпечення належного і безаварійного стану самої будівлі, будь-яких інших відповідальних суб'єктів щодо якої за наявних матеріалів справи не вбачається і Відповідачем не вказується, що підтвердив і представник Скаржника на запитання суду у судовому засіданні 03.11.2025.
25.3. З приводу аргументів Апелянта (3) і (4), які стосуються заперечень приналежності Відповідачеві резервуарів та металевих труб, розташованих біля об'єкту нерухомості, апеляційний суд зазначає таке:
- оскільки за змістом п.1.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.04.2017 придбана Відповідачем нежитлова будівля літ «А-2» визначена як стаціонарна АЗС, яка у п.1.4. договору охарактеризована як така, що знаходиться у придатному до експлуатації стані та відповідає технічним вимогам, а за змістом акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 26.12.2002 параметром потужності цього об'єкту визначено 375 заправлень на добу (доказів зміни функціонального призначення, реконструкції чи перебудови з матеріалів справи не вбачається і Відповідачем не зазначається), такі резервуари і труби від них з огляду на характер їх розташування (а.с.71), притаманний саме АЗС, що узгоджується із п.7.60 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень»;
- застосовність приписів ст.188 ЦК, в контексті якої будівля АЗС та паливні резервуари являють собою складну річ, що утворює одне ціле і дає змогу забезпечувати використання її за призначенням зумовлює висновок про набуття Відповідачем за договором купівлі-продажу від 20.04.2017 і резервуарів, незалежно від відсутності окремої згадки про це за змістом самого договору, тим більше, що передбаченого п.3.1 цього договору акту приймання-передачі до цього договору Відповідачем не надано;
- оскільки порушення обов'язків у розглядуваному спорі пов'язане саме із неналежним станом об'єкту нерухомості - будівлі АЗС (складовою частиною якої є паливні резервуари), яка належить Відповідачеві, остільки посилання на обов'язки землевласника є безпідставним, а сам статус землевласника є елементом обґрунтування права на позову у матеріальному аспекті п.24 цієї постанови;
- більш того, висловлювання Скаржником безпідставних претензій до ХМР щодо невжиття нею самостійних заходів з прибирання небезпечних і шкідливих речей фактично є «закликом» до вжиття непропорційного в контексті усталеної практики Євпропейського суду з прав людини із застосування ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. (далі - ЄКПЛ) втручання у право мирного володіння власністю Відповідача, позовні вимоги про що (зокрема про демонтаж) у межах цієї справи не заявлялися ХМР (згідно ст.12 ЦК Позивач самостійно визначається із реалізацією свого права на судовий захист) та судом не розглядалися;
- слід також відмітити, що застереження Апелянта довкола приналежності паливних резервуарів жодною мірою не впливає на факт неналежного виконання обов'язку з утримання безпосередньо самої будівлі, ані на правомірність опосередкованого резолютивною частиною оскаржуваного рішення примушення до виконання такого обов'язку.
26. Наразі, обраний Позивачем і застосований місцевим судом спосіб судового захисту є належним, оскільки, як вже зазначалося, опосередковує примушення до виконання встановленого приписами законодавства обов'язку власника майна, що зумовлює безпідставність посилання Відповідача у перебігу розгляду справи місцевим судом на порушення ч.2 ст.19 Конституції України.
26.1. Своєю чергою, вимоги ст.13 ЄКПЛ щодо ефективності судового захисту передбачає визначеність і виконуваність судового рішення, фактична реалізація якого передбачає необхідність поточного здійснення будівельних (ремонтних) робіт відносно приналежного Відповідачеві майна.
26.2. Оскільки виконання рішення має відбуватися після його ухвалення і набрання законної сили, очевидним є застосовність і чинних (на момент такого виконання) вимог ДБН, які визначені у резолютивній частині рішення.
26.3. Посилання Скаржника відносно вказівки місцевих судом таких ДБН на порушення приписів ч.2 ст.58 Конституції України щодо заборони ретроактивного застосування нормативно-правових актів є безпідставним, адже ДБН не є нормативно-правовим актом і у межах цієї справи судом не оцінюється і не вирішується питання дотримання будівельних норм на момент будівництва та введення в експлуатацію АЗС.
26.4. Також необґрунтованим апеляційний суд вважає посилання Відповідача на п.3.16. ДБН В.1.2 - 14:2018, оскільки зі змісту матеріалів справи убачається, що об'єкт АЗС наразі взагалі не експлуатується, а проектна документація для цього об'єкту до справи Апелянтом не надавалась.
26.5. Відтак, апеляційний суд констатує неспроможність аргументу (2) Апелянта і наявність та доведеність елементу (в), визначеного п.23 цієї постанови.
26. Зважаючи на викладене, апеляційним судом відхиляються апеляційні вимоги Відповідача, що має наслідком залишення переглядуваного рішення Господарського суду Харківської області без змін та в порядку ст.129 ГПК віднесення на рахунок Апелянта судових витрат, пов'язаних з апеляційним переглядом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Споживчого кооперативу "Престиж", м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 (повний текст підписано 02.09.2025) у справі №922/1875/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 (повний текст підписано 02.09.2025) у справі №922/1875/25 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Споживчого кооперативу "Престиж", м.Харків.
4. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 04.11.2025.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.Є. Медуниця