03 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/1242/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
без повідомлення учасників справи
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від розгляду справи №917/1242/23 в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №1961) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 у справі №917/1242/23
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Приватного підприємства "Вектра плюс", вул. Леонова, 2/27, м. Кременчук, Полтавська область, 39601
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3
3. ОСОБА_4 , АДРЕСА_2
4. ОСОБА_5 , АДРЕСА_2
5. ОСОБА_6 , АДРЕСА_2
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортний сервіс", Полтавська область, м. Кременчук, вул. Юрія Руфа, буд. 2/27, 39601
7. Приватний нотаріус Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Прокоп Олександр Едуардович, АДРЕСА_4
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи, скасування реєстраційного запису, -
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Вектра плюс", в якому просить:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників приватного підприємства «ВЕКТРА ПЛЮС» (ідентифікаційний код 31435769), оформлене протоколом загальних зборів учасників приватного підприємства «ВЕКТРА ПЛЮС» №22/05 від 22 травня 2023 року;
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників приватного підприємства «ВЕКТРА ПЛЮС» (ідентифікаційний код 31435769), оформлене протоколом загальних зборів учасників приватного підприємства «ВЕКТРА ПЛЮС» №23/05 від 23 травня 2023 року;
- визнати недійсним статут приватного підприємства «ВЕКТРА ПЛЮС» у новій редакції, затверджений загальними зборами учасників ПП «ВЕКТРА ПЛЮС» протокол Загальних зборів учасників №23/05 від 23.05.2023;
- скасувати реєстраційний запис №1005851070028001306, вчинений приватним нотаріусом Прокоп O.E. діючи як державний реєстратор в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.05.2023 року стосовно приватного підприємства «ВЕКТРА ПЛЮС" (ідентифікаційний код 31435769): державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Зміни в установчих документах, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 у справі №917/1242/23 у позові відмовлено повністю.
ОСОБА_1 з рішеннями суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2025 для розгляду справи №917/1242/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2025 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1242/23; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції; копію ухвали надіслано скаржнику та в Господарський суд Полтавської області.
Після надходження до апеляційного суду матеріалів справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 у справі №917/1242/23; призначено справу до розгляду на "10" листопада 2025 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132 .
31.10.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№12747) про відвід колегії суддів: головуючого судді Россолова В.В., судді Гетьмана Р.А. та судді Хачатрян В.С. від розгляду справи №917/1242/23.
Заява про відвід мотивована тим, що:
- під час авторозподілу скарги ОСОБА_1 вчинено відповідальною особою суду незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Східного апеляційного господарського суду, таким чином зазначений склад суду є неповноважним, а будь-яке судове рішення прийняте у майбутньому у цій справі підлягає за приписами ст. 310 ГПК України обов'язковому скасуванню судом вищої інстанції. Заявник звертає увагу, що судді, зокрема Лакіза В.В. , Плахов О.В. , Стойка О.В. - були позначені як «виключені за табелем» саме на момент розподілу справи №917/1242/23, хоча цього ж дня ці судді брали участь у розподілі інших справ. На думку заявника, це свідчить про вибіркове формування складу, спрямоване на усунення певних суддів від розгляду скарги ОСОБА_1 ;
- можливий вплив на формування складу суду через особисті та професійні зв'язки представника відповідача - адвоката, який, за словами заявника, має тісні відносини з іншими учасниками процесу та родинні зв'язки із колишніми посадовими особами судової влади. Зокрема, він зазначає про зв'язок адвоката з особами, що раніше працювали у ВККС та Верховному Суді, і робить висновок, що такі зв'язки можуть використовуватися для впливу на суддів та формування упередженого складу суду для розгляду його апеляції.
Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від розгляду справи №917/1242/23, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
За приписами ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Водночас особиста безсторонність суду презюмується, поки не доведено протилежне. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність" в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому особиста безсторонність суду як суб'єктивний критерій презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Особа, яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Відвід має бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 38 ГПК України, твердження про упередженість та/або небезсторонність судді має бути доведене за конкретною обставиною саме заявником, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи. Лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами (висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.10.2023 у справі № 905/993/21).
При цьому, оскільки ст. 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у ч.ч. 1 - 4 вказаної статті), лежить в межах повноважень суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Надаючи оцінку доводам заявника відводу - ОСОБА_1 , апеляційний господарський суд зазначає, що вони не містять належних і допустимих посилань, у розумінні приписів ГПК України, з якими законодавець пов'язує можливість відводу судді (суддів) від розгляду справи, виходячи з такого.
У своїй заяві про відвід ОСОБА_1 зазначає, що під час авторозподілу його скарги, відповідальною особою суду вчинено незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Східного апеляційного господарського суду. Таким чином, на думку заявника, зазначений склад суду є неповноважним, а будь-яке судове рішення прийняте у майбутньому у цій справі підлягає за приписами ст. 310 ГПК України обов'язковому скасуванню судом вищої інстанції. Заявник звертає увагу, що судді, зокрема Лакіза В.В. , Плахов О.В. , Стойка О.В. - були позначені як «виключені за табелем» саме на момент розподілу справи №917/1242/23, хоча цього ж дня ці судді брали участь у розподілі інших справ. На думку заявника, це свідчить про вибіркове формування складу, спрямоване на усунення певних суддів від розгляду скарги ОСОБА_1 .
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити таке.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)
Рішенням Ради суддів України було затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі - автоматизована система), яка забезпечує, зокрема:
- реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху;
- об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
Пунктом 1.4.2 Положення встановлено, що у місцевих та апеляційних господарських судах, Вищому господарському суді України використовується комп'ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" (далі - КП "ДСС"), розроблена адміністратором автоматизованої системи для судів господарської юрисдикції.
У пункті 1.4.9 Положення визначено, що збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи.
За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.
Згідно п. 2.3.1.Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
У п.2.3.2.Положення встановлено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:
- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;
- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;
- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;
- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);
- повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Відповідно до пункту 2.3.3 Положення, не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли:
- за два місяці до закінчення повноважень судді;
- за чотирнадцять календарних днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки, якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів (за наявності наказу голови суду);
- за один робочий день, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше п'яти календарних днів (за наявності наказу голови суду);
- за три робочих дні, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки, якщо її тривалість становить від п'яти до тринадцяти календарних днів (за наявності наказу голови суду);
- у період відпустки судді;
- за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше п'яти календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні (за наявності наказу голови суду);
- під час тимчасової непрацездатності судді;
- у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);
- у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, в разі обрання судді касаційного суду до складу Великої Палати - з моменту прийняття рішення про призначення/обрання;
- в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, дні, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, не враховуються при розрахунку коефіцієнта навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.
У пункті 2.3.4 Положення визначено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:
- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;
- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;
- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
У п. 2.3.44 Положення зазначено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.
Відповідно до п.5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді (надалі - Засади), під час автоматизованого розподілу судових справ у встановленому порядку визначається суддя-доповідач (який є одночасно головуючим у судовому засіданні). Інші два судді автоматично обираються системою автоматизованого розподілу з основного складу постійної колегії, до якої входить суддя-доповідач. В такому ж порядку здійснюється повторний автоматизований розподіл.
Згідно з п.5.3 Засад, апеляційні скарги, заяви, що надійшли в період тимчасової відсутності судді-доповідача (відпустка, відрядження, тощо) підлягають реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду. В таких випадках керівник апарату суду повідомляє особу, яка подала відповідне звернення, що воно буде передане на розгляд судді-доповідачу, який визначений автоматизованою системою документообігу суду, після виходу його з відпустки, повернення з відрядження тощо, з зазначенням відповідної дати виходу.
Відповідно до п.5.4. Засад, при надходженні до суду апеляційних скарг, заяв (у справах, в яких вже визначено склад суду) в період тимчасової відсутності судді-доповідача без чітко визначеного терміну виходу на роботу (хвороба тощо), матеріали судової справи на підставі доповідної записки секретаря судової палати передаються відповідальній особі суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи (апеляційної скарги, заяви) за умов дотримання положень ч. 9 ст. 32 ГПК України.
Заявник вказує, що 11.09.2025 здійснювався розподіл 15 справ, які розподілялись між всім судом, у тому числі між суддями Лакізою В.В., Плаховим О.В., Стойкою О.В. Тоді як у справі №917/1242/23 означені вище судді були позначені як «виключені за табелем». На думку заявника, це свідчить про вибіркове формування складу, спрямоване на усунення певних суддів від розгляду скарги ОСОБА_1.
Колегія суддів вважає такі висновки заявника необґрунтованими, адже він помилково ототожнює автоматизований розподіл нових судових справ із реєстрацією та переданням заяв і скарг у справи, в яких склад суду вже визначено раніше, що призводить до хибного висновку про нібито штучне виключення окремих суддів із процедури розподілу.
Апеляційний суд підкреслює, що відповідно до пункту 2.3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розподіл справ здійснюється саме в день їх реєстрації як нових справ, а згідно з пунктами 2.3.2 та 2.3.44 цього Положення, а також пунктами 5.1- 5.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді, заяв та скарг у справах, у яких склад суду вже визначено, автоматизований розподіл не здійснюється. Такі матеріали передаються раніше визначеному складу суду або, у разі тимчасової відсутності судді, передаються для повторного розподілу лише за умов, прямо передбачених ч. 9 ст. 32 ГПК України та п. 5.4 Засад (зокрема, у зв'язку з хворобою судді чи його відсутністю без визначеної дати повернення).
Як підтверджується даними КП «ДСС», 11.09.2025 автоматизований розподіл відбувався лише щодо чотирьох нових справ: №917/487/25, №922/1681/25, №922/3407/24 та №917/1242/23. Усі інші матеріали, на які посилається заявник, не розподілялися як нові судові справи, адже вони були у вже існуючих провадженнях, що надходили раніше визначеним колегіям суддів у зв'язку з наявністю визначеного складу суду у відповідних справах.
Тому те, що окремі судді, зокрема Лакіза В.В., Плахов О.В., Стойка О.В. , брали участь у розподілі інших заяв/скарг цього дня, а у справі №917/1242/23 позначені як «виключені за табелем», не є порушенням принципу випадковості або втручанням у систему розподілу справ. Такі позначки є наслідком дії положень Положення та Засад, що регулюють тимчасову відсутність судді (відпустка, відрядження, лікарняний, інші об'єктивні підстави) та виключення його з розподілу нових справ у відповідний період, тоді як заяви у вже розглядуваних справах можуть реєструватися і передаватися без зміни складу суду, а їхній розгляд відбудеться після виходу судді на роботу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заявник помилково ототожнює різні процесуальні режими роботи автоматизованої системи - розподіл нових справ і передачу заяв/скарг у справах із уже визначеним складом, та робить необґрунтовані висновки щодо вибіркового формування складу суду. Виявлені ним обставини відповідають приписам Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді і не свідчать про втручання у систему автоматизованого розподілу справ чи порушення встановленого законом порядку визначення складу суду.
Заявник також вказує на іншу обставину, яку, на його думку, слід врахувати при вирішенні питання про відвід. Він стверджує, що представник відповідача має особисті та професійні зв'язки з певними особами, які раніше обіймали посади у судових органах, зокрема у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Верховному Суді. На переконання заявника, такі контакти можуть бути використані для потенційного впливу на суддів у цій справі, з метою формування упередженого складу суду та ухвалення рішення на користь іншої сторони. У зв'язку з цим ОСОБА_1 висловлює припущення про можливість неформального втручання у здійснення правосуддя.
Перш за все, колегія суддів зазначає, що у заяві про відвід, поданій щодо головуючого судді Россолова В.В., судді Гетьмана Р.А. та судді Хачатрян В.С., заявник, водночас, наводить міркування стосовно суддів Тихого П.В., Шутенко І.А. та Гребенюк Н.В. та можливого впливу саме на останніх. Враховуючи, що зазначені судді не входять до складу колегії, якій заявлено відвід, суд розцінює такі твердження як очевидну неточність або технічну описку, проте вони жодним чином не стосуються складу суду, визначеного до розгляду даної справи.
Разом із тим, наведені заявником твердження мають характер припущень та оціночних суджень і не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Заявником не надано жодного фактичного підтвердження існування будь-якого впливу на суддів, а також доказів того, що можливі знайомства чи минулі професійні контакти адвоката з окремими особами могли або можуть впливати на формування складу суду чи об'єктивність його рішень у цій справі.
Сам по собі факт наявності можливих соціальних чи професійних зв'язків адвоката не є підставою для висновків про порушення принципу незалежності суду, а тим більше - для зміни складу суду або задоволення заяви про відвід, оскільки законом такі обставини не визначені як підстави для відводу судді.
Правовий інститут відводу не може ґрунтуватися на суб'єктивному сприйнятті чи припущеннях сторони, а має спиратися на об'єктивні, підтверджені фактичними даними обставини, які безпосередньо свідчать про упередженість суддів або про наявність реального, а не лише гіпотетичного впливу на них. Отже, наведені міркування заявника щодо можливих зв'язків адвоката іншої сторони та їх впливу на суд не утворюють підстав для відводу складу суду та не підтверджують наявності обставин, які б ставили під сумнів об'єктивність або неупередженість суддів у цій справі.
З огляду на викладене, заявником не доведено наявності обставин, з якими Закон, зокрема, ст. 35, 36 ГПК України, пов'язує наявність підстав для відводу суддів.
За таких обставин, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від розгляду справи №917/1242/23, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, оскільки твердження про упередженість та необ'єктивність колегії суддів, наведені в її обґрунтування, не мають жодного підтвердження, а отже, не можуть бути підставою для відводу вказаної колегії суддів від розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 8, 11 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Частиною 3 ст. 39 ГПК України визначено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заявлений відвід визнано необґрунтованим, а тому, з огляду на ч. 3 ст. 39 ГПК України, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту ст. 32 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, справа підлягає передачі для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 ГПК України та розгляду заяви про відвід.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 39, 234 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від розгляду справи №917/1242/23.
2. Передати справу №917/1242/23 для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32, ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян