вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" листопада 2025 р. Справа№ 911/1344/24 (911/2537/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,
арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон оіл"
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 13.08.2025 (суддя Янюк О.С.)
у справі № 911/1344/24 (911/2537/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон оіл" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича
до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Тотленд" в особі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Портофін"
про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації відомостей про юридичну особу та застосування наслідків недійсності правочину,
у межах справи №911/1344/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон оіл" (код 43969245),
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1344/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон оіл" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Київської області від 12.12.2024.
У серпні 2025 року боржник в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Тотленд" в особі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Портофін" про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації відомостей про юридичну особу та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 60 000 000 грн.
Боржник також подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на майно, яке знаходиться у власності відповідача в межах ціни позову 60 000 000 грн, а саме на машиномісце, загальною площею 12,8 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2668780180000, яке знаходиться за адресою: Набережно-Рибальська дорога, буд. 9, гараж 145, м. Київ; машиномісце, загальною площею 12,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2668777080000, яке знаходиться за адресою: Набережно-Рибальська дорога, буд. 9, гараж 139, м. Київ; машиномісце, загальною площею 13,1 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2668757080000, яке знаходиться за адресою: Набережно-Рибальська дорога, буд. 3, гараж 132, м. Київ; машиномісце, загальною площею 13,3 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2668750780000, яке знаходиться за адресою: Набережно-Рибальська дорога, буд. 3, гараж 14, м. Київ; квартира, загальною площею 96,3 кв. м, житловою площею 42 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2668039180000, яка розташована за адресою: Набережно-Рибальська дорога, буд. 3, квартира 157, м. Київ; квартира, загальною площею 152 кв. м, житловою площею 103,6 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2667981380000, яка розташована за адресою: Набережно-Рибальська дорога, буд. 9, квартира 131, м. Київ;
- заборони будь-яким органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам, а також будь-яким суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке знаходиться у власності відповідача.
Заява мотивована тим, що відповідач, як власник відповідного нерухомого майна, може безперешкодно вчиняти з ним будь-які дії (продати, передати, подарувати, надати в забезпечення, тощо), та те, що за умови винесення судового рішення у цій справі на користь позивача, фактично виконати це рішення буде неможливо через відсутність у відповідача майна, на яке органами примусового виконання рішень може бути звернуто стягнення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2025 у справі № 911/1344/24 (911/2537/25) залишено без задоволення заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон оіл" Кучерявого Дмитра Владиславовича про забезпечення позову від 08.08.2025 вих. 02-25/140 (вх. № 7183 від 11.08.2025).
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у заяві не зазначив жодної конкретної обставини (незадовільний фінансовий стан відповідача; перебування товариства у стані реорганізації чи припинення; відсутність господарської діяльності або її зупинення; неподання фінансової звітності; наявність іншої непогашеної заборгованості; наявні спроби реалізації майна, яке у нього у власності з грудня 2022 року; наявність судових спорів та інше), яка б вказувала на реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Посилання на загальні обставини, які визначені у ст.136 ГПК України, та судову практику по іншим справам, без зазначення відповідних причин/обставин, які стосуються конкретного спору та вимог, не є безумовною підставою для вжиття заходів для забезпечення позову.
Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, 22 серпня 2025 року позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2025, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Господарського суду Київської області від 13.08.2025 у справі № 911/1344/24 (911/2537/25) постановлена з нез'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1344/24 (911/2537/25), розгляд справи призначено на 30.09.2025.
В судовому засіданні 30.09.2025, 07.10.2025 оголошувалась перерва відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів в судовому засіданні 04.11.2025 ухвалила розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а їх неявка у відповідності до ст. 270 ГПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
В судовому засіданні 04.11.2025 суд проголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є нематеріальна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі господарського товариства, з підстав його фраудаторності, що укладений з метою зменшення майна, в даному випадку грошових коштів, для уникнення стягнення на користь кредиторів, а також вимога про застосування наслідків недійсного правочину - двосторонню реституцію, в тому числі шляхом стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 60000000 грн.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на належне відповідачу нерухоме майно, встановити заборону будь-яким органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам, а також будь-яким суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке знаходиться у власності відповідача.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору тощо.
При цьому, частиною 11 статті 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
На думку колегії суддів, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі обґрунтована тим, що відповідач, як власник нерухомого майна, може безперешкодно вчиняти з ним будь-які дії (продати, передати, подарувати, надати в забезпечення, тощо), й таким чином уникнути відповідальності та настання для себе негативних наслідків за укладеним із боржником правочином.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем зареєстровано право власності на низку об'єктів нерухомого майна, а саме на машиномісця та квартири, про що свідчить інформаційна довідка з державних реєстрів станом на 23.07.2025. Право власності зареєстровано у грудні 2022 року.
Станом на час звернення із позовом (серпень 2025 року) позивач не подав докази які б підтверджували, що відповідач вчиняє будь-які дії спрямовані на відчуження або свідчать про намір відчужити об'єкти нерухомого майна на користь третіх осіб, або вчиняє інші дії щодо зміни правового стану таких об'єктів (передачу в іпотеку, поділ тощо).
Отже, відсутні докази які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що твердження позивача про можливість вчинення відповідачем певних дій, які направлені на подальше відчуження нерухомого майна, тобто дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду у майбутньому або які б слугували підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення виконання судового рішення, є лише припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.
Втім, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, поза як обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Колегія суддів зазначає, що позивач у заяві про забезпечення позову не наводить будь-яких фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем саме дій, що могли бути розцінені як ухилення від виконання в майбутньому рішення суду про задоволення позову.
Наведені обставини були в повному обсязі враховані місцевим господарським судом при розгляді заяви позивача про забезпечення позову, у зв'язку з чим належить відхилити доводи апеляційної скарги про нез'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів доходить висновку, що господарський суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з'ясував дійсні обставини справи, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон оіл" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2025 у справі № 911/1344/24 (911/2537/25) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 04.11.2025.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко