вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" жовтня 2025 р. Справа№ 920/568/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.10.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025
у справі № 920/568/25 (суддя Резніченко О.Ю.)
за позовом Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС»
про стягнення 502 638, 54 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 502638,54 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034, за адресою: м. Охтирка, вул. Армійська, 1, без оформлення договору оренди за 6 місяців 2024 року.
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач є власником нежитлових приміщень. Нежитлові приміщення розміщені на земельній ділянці, яка належить позивачу. Відповідач не врегулював з позивачем орендні відносини, а саме шляхом укладення договору оренди. В той же час, у відповідача виник обов'язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою до державного бюджету. Відповідач орендну плату не сплачував, а тому прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах позивача. Прокурор стверджує, що ухилення відповідача від обов'язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позов повідомив про часткове визнання позову у розмірі 251319 грн 25 коп., обґрунтовуючи свою позицію тим, що при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів прокурор неправомірно застосував ставку орендної плати у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Так, Рішенням Охтирської міської ради №2006-MP від 25.06.2020 року «Про затвердження Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок» встановлено, що для земельних ділянок з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (КВЦПЗ 03.07) ставка орендної плати встановлена в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки.
Тому нарахування безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів повинне здійснюватися виходячи з 5 % ставки орендної плати від нормативно - грошової оцінки спірної земельної ділянки, а не 10%, як вчинив позивач.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/568/25 позов Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» про стягнення 502 638 грн 54 коп. безпідставно збережених коштів задоволено повністю.
Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області 502 638 грн 54 коп. безпідставно збережених коштів; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» на користь Сумської обласної прокуратури 6 031 грн 66 коп. витрат по сплаті судового збору.
Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області - 251 319, 25 грн безпідставно збережених коштів.
Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині правильності та обґрунтованості визначення розміру суми коштів, що були безпідставно збережені ТОВ «Сіріус ЄС» внаслідок неукладення відповідного договору оренди землі, суд першої інстанції фактично стягнув подвійну орендну плату та прийняте рішення обґрунтував посланням в тому числі на не релевантну судову практику Верховного Суду та невірно визначив зміст та обсяг кондиційних зобов'язань відповідача, чим неправильно застосував ст. 1212 ЦК України.
Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а отже зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1ст. 1212 ЦК України.
ТОВ «Сіріус ЄС» мав заплатити Охтирській міській раді за умови укладення відповідного договору оренди землі, орендну плату в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, а не 10% як вказано в позові.
При обрахунку безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки позивачем, а так само Охтирською міською радою, необґрунтовано застосовано ставку 10 % орендної плати замість 5 % з огляду на те, що предметом спору у цій справі є стягнення не збитків , а суми, яка відповідає її еквіваленту, і яку відповідач має сплатити за фактичне користування земельною ділянкою (ч. 1ст. 1212 ЦК України).
Розмір суми коштів, заявлений до стягнення повинен дорівнювати розміру недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, яку зобов'язаний був сплачувати відповідач за користування земельною ділянкою, з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на ній.
Вказує, що ТОВ «Сіріус ЄС» за 6 місяців 2024 року зберегло у себе суму еквівалентну не 10% від нормативної оцінки землі , а зберегло суму еквіваленту 5% від нормативної оцінки землі , що і становить 251 319,25 грн., як розмір кондикційного зобов'язання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/568/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/568/25.
16.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/568/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/568/25 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
20.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено документи, що підтверджують повноваження представника на представництво скаржника саме у Північному апеляційному господарському суді та докази направлення копія апеляційної скарги з доданими документами на адресу Охтирської окружної прокуратури.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі №920/568/25, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 у зв'язку зі звільненням судді Іоннікової І.А. у відставку апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/568/25, розгляд справи №920/568/25 призначено на 20.10.2025.
27.06.2025 до матеріалів справи від прокурора отримано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній спростовує доводи апелянта та просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Явка представників сторін
Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.10.2025 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, оскаржуване рішення залишити без змін.
Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 20.10.2025 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 20.10.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Керівник Охтирської окружної прокуратури, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Як визначено ст. 10 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Охтирка як власник спірної земельної ділянки делегує Охтирській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно зі ст.ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Охтирської міської ради недоотримав би значну суму коштів.
Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.
У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.
Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
Фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Охтирка як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Орган місцевого самоврядування Охтирська міська рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Охтирка, а саме факту нездійснення ТОВ «СІРІУС ЄС» плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.
Так, 09.09.2024 окружною прокуратурою з метою вирішення питання про застосування представницьких повноважень на захист інтересів держави в суді на адресу Охтирської міської ради та іншим сільським радам Охтирського району спрямовано запит, в тому числі і щодо надання інформації стосовно наявних фактів користування юридичними або фізичними особами земельними ділянками, які розташовані на території підпорядкованої громади та належать до комунальної власності без правовстановлюючих документів.
Охтирською міською ради листом від 11.09.2024 надано перелік землекористувачів, які використовують земельні ділянки без документів, що посвідчують право власності або користування.
В подальшому листом від 19.11.2024 Охтирська міська рада повідомила, що в бюджеті громади існують труднощі, пов'язані із фінансуванням видатків необхідних для подання позовних заяв до суду та просить Охтирську окружну прокуратуру звернутися до суду з позовом в інтересах Охтирської міської ради про стягнення збитків, спричинених використанням земель комунальної власності без правовстановлюючих документів.
В подальшому окружною прокуратурою направлено відповідний лист-повідомлення до Охтирської міської ради від 14.04.2025, в якому зазначено про наявність порушення інтересів держави та запропоновано повідомити чи вживали заходи Охтирською міською радою стосовно звернення до суду з метою стягнення коштів з ТОВ «СІРІУС ЄС» .
15.04.2025 від Охтирської міської ради надійшла відповідь на лист окружної прокуратури, з якої слідує, що позовну заяву до ТОВ «СІРІУС ЄС» Охтирська міська рада не подавала до суду та не заперечує проти вжиття заходів представницького характеру окружною прокуратурою.
Вказане є підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в суді.
Охтирська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Охтирка, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права власності.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що за вказаних обставин, Охтирська міська рада (як уповноважений орган на вжиття заходів представницького характеру) неналежним чином виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави, а тому прокурор під час звернення з даним позовом до суду підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.01.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034, за адресою: м. Охтирка, вул. Армійська, 1, площею 0,6973 га перебуває в комунальній власності у Охтирської міської ради (а.с. 13-18).
На зазначеній земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомості (нежитлова будівля (спецкорпус з підвалом), зазначена літерами «В,в,В1,в1», який на праві приватної власності належать відповідачу - ТОВ «СІРІУС ЄС» - на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 21.02.2023 (а.с. 20).
21.02.2023 право приватної власності на вказані приміщення зареєстроване за ТОВ «СІРІУС ЄС», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав (а.с. 19).
Таким чином, ТОВ «СІРІУС ЄС» користується земельною ділянкою комунальної власності під належним йому нерухомим майном з лютого 2023 року по теперішній час.
У той же час, відомості щодо укладання між Охтирською міською радою та ТОВ «СІРІУС ЄС» договору оренди земельної ділянки комунальної власності під нерухомим майном відповідача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034 внесені до Державного земельного кадастру 24.02.2015.
Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 за №1378-IV (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
Крім цього, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034 становить 11 785 193,00 грн.
Крім того, на вказаній земельній ділянці у інших суб'єктів речового права виникло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034, тому при розрахунку збитків прокурором застосовано нормативно-грошова оцінка земельної ділянки в сумі 10 052 770,16 грн (853/1000 від 0,6973 га).
Сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення з відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки (10%).
Рішенням Охтирської міської ради №2006-МР від 25.06.2020 року «Про затвердження Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок» встановлено, що для земельних ділянок з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (КВЦПЗ 03.07) ставка орендної плати встановлена в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п.4.3 вказаного рішення, обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставки орендної плати, відповідно до категорії земель, з підвищуючим коефіцієнтом К2, але не більше 12% від нормативної грошової оцінки земель.
Отже, ставка орендної плати, яка застосовується для розрахунку у даній справі, становить 10% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок.
Згідно акту №02-09/129 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 24.10.2024 (земельна ділянка з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034), затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 14.11.2024 розмір збитків, завданих власнику землі за 6 місяців 2024 року становить 502 638,54 грн., яку і просить стягнути прокурор в заявленому позові.
19.11.2024 Охтирською міською радою на адресу ТОВ «СІРІУС ЄС» відправлено повідомлення з пропозицією добровільного відшкодування завданих збитків з використання земельних ділянок без оформлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками. Проте відповідь не надійшла, збитки не відшкодовані.
Відповідно до розрахунку управління фінансів та економіки Охтирської міської ради, місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем ТОВ «СІРІУС ЄС» земельною ділянкою з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034, за адресою: м. Охтирка, вул. Армійська, 1, площею 0,6973 га, за період 6 місяців 2024 року, у сумі 502638,54 грн.
За доводами позивача, відповідач продовжує використовувати земельну ділянку, що підтверджується вказаними витягами, які доводять, що відповідач є власником нежитлових приміщень, які розташовані на спірній земельній ділянці, що не заперечується відповідачем.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів (ст.ст. 10, 265 та 284 ПК України).
Як визначено ч.1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Крім того, у разі укладення відповідно до положень чинного законодавства договору оренди в ньому сторони б погодили істотні умови, в тому числі і розмір орендної плати. Натомість при зверненні з вимогами за бездоговірне користування земельною ділянкою сільська рада в одноособовому порядку здійснює розрахунок та визначає розмір плати за користування ділянкою. Вказаний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 (п. 5.28).
Відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.01.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034 площею 0,6973 га, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вулиця Армійська, 1 перебуває в комунальній власності Охтирської міської ради.
На вказаній земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: Сумська область, м.Охтирка, площа Армійська, 1 розташовано об'єкт нерухомості (нежитлова будівля (спецкорпус з підвалом), зазначена літерами «В,в,В1,в1», який на праві приватної власності належить ТОВ «СІРІУС ЄС» на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 21.02.2023.
На виконання вимог ст. 12 Земельного кодексу України, Охтирською міською радою прийнято рішення №2006-МР від 25.06.2020 року «Про затвердження Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок», яке на даний час є чинним, у судовому порядку не скасоване.
Вказаним рішенням встановлено, що для земельних ділянок з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (КВЦПЗ 03.07) ставка орендної плати встановлена в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п.4.3 вищезазначеного рішення обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюються із застосуванням ставки орендної плати, відповідно до категорій земель з підвищуючим коефіцієнтом К2, але не більше 12% від нормативної грошової оцінки земель (5%х2=10%).
Тобто, сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення з відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням підвищуючого коефіцієнта ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки (5% х 2 =10%).
Відповідно до підпункту 288.5.1., підпункту 288.5.2. п. 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Ставка орендної плати, яка застосовується для розрахунку - 10% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034 становить 11 785 193,00 грн.
Крім того, на вказаній земельній ділянці у інших суб'єктів речового права виникло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034, тому при розрахунку збитків застосовується нормативно-грошова оцінка земельної ділянки в сумі 10 052 770,16 грн (853/1000 від 0,6973 га).
Згідно акту №02-09/129 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 24.10.2024 (земельна ділянка з кадастровим номером 5910200000:12:018:0034), затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 14.11.2024 розмір збитків, завданих власнику землі за 6 місяців 2024 року становить 502 638,54 грн.
Якщо фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, якби уклав договір оренди, то відповідно зобов'язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування за ст. 1212 ЦК України (постанова Великої палати ВС від 20.11.2018 р., справа №922/3412/17).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.
Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Ухилення відповідача від обов'язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України. Крім того, обов'язок сплатити суму коштів, отриманих від безпідставно набутого майна, виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того, чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх.
Відповідач - ТОВ «Сіріус ЄС» (апелянт) погоджується, що мав заплатити Охтирській міській раді за умови укладення відповідного договору оренди землі, орендну плату в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, але не згоден з тим, що за 6 місяців 2024 року зберіг у себе суму еквівалентну 10% від нормативної оцінки землі, а не еквіваленту 5% від нормативної оцінки землі, що становить 251 319,25 грн.
Оскільки сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення з відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням підвищуючого коефіцієнта ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки (5% х 2 =10%), що визначено п.4.3 рішення Охтирської міської ради №2006-МР від 25.06.2020 року «Про затвердження Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок», яке є чинним та у встановленому порядку не скасоване, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову.
Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС» на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/568/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/568/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЄС».
4. Матеріали справи №920/568/25 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 04.11.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко