вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" жовтня 2025 р. Справа№ 910/13068/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
ОСОБА_1 - за паспортом НОМЕР_1
від ОСОБА_1 : Ракущинець А.А. (в режимі відеоконференції) - за ордером серії АО №1153293 від 02.12.24
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 (суддя Чеберяк П.П.) відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, виходив з того, що у суду відсутні правові підстави для застосування до даної заяви приписів п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки вона подана заявником 23.10.2025.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/13068/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 910/13068/24 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13068/24 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
18.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13068/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 910/13068/24 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13068/24, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 призначено на 29.10.2025.
Явка представників учасників справи
29.10.2025 у судове засідання з'явився ОСОБА_1 та його представник.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 29.10.2025 ОСОБА_1 та його представник просили подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням приписів пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду продовження розгляду.
Матеріали справи № 910/13068/24 повернулись до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 02.06.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 по справі № 910/13068/24 відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Мотивами відмови стало те, що 23.10.2025 фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням приписів пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства. Натомість, судом встановлено, що заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність датована 16.10.2024, однак подана через канцелярію суду 23.10.2024, у зв'язку з чим, як правильно зазначив суд першої інстанції, у суду відсутні правові підстави для застосування до даної заяви приписів пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки на момент звернення боржника до суду, цей пункт не діяв, тому не може бути застосований до даної заяви.
В апеляційній скарзі заявник посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Закон №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, а також інші процесуальні строки, зокрема, строки звернення до суду, й невірно оцінив подані заявником докази та підстави звернення до суду, що є проявом надмірного формалізму при вирішенні питання.
Колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги з огляду на таке.
Так, Верховний Суд (Постанова КГС ВС від 07.04.2025 у справі №910/7746/20) розрізняє процесуальні та матеріальні строки, наголошуючи, що процесуальні строки можуть бути поновлені судом за наявності поважних причин, але не можуть бути продовжені, якщо вони встановлені законом. Натомість матеріальні строки можуть бути продовжені виключно законом у передбачених випадках, а їх пропуск призводить до припинення права (наприклад, права на спадщину).
Абзацами 1 та 2 пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що протягом п?яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення його в дію, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім?ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності з 21 жовтня 2019 року.
Відтак, реструктуризація заборгованості фізичних осіб з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», як один із засобів відновлення платоспроможності боржника та реструктуризації боргів в іноземній валюті, може бути застосована судом лише протягом п?яти років з дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, тобто до 21 жовтня 2024 року.
Північним апеляційним господарським судом у постанові від 02.04.2025 у справі № 910/13068/24 встановлено, що 23.10.2024 фізична особа ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням приписів пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу. Судом встановлено, що заява датована 16.10.2024, однак подана через канцелярію суду 23.10.2024.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлює матеріальний, присічний строк, який визначає часові межі дії спеціального матеріального права фізичних осіб на реструктуризацію заборгованості.
Цей строк:
· не є процесуальним, оскільки не стосується порядку розгляду справи, а визначає саме час існування правової норми, яка надає боржнику право скористатися особливим механізмом реструктуризації;
· не може бути поновлений або продовжений судом, адже його продовження можливе виключно шляхом прийняття відповідного закону;
· жодним законом, у тому числі Законом №731-IX, який регулює процесуальні строки під час карантину, не було продовжено;
· сплив цього строку припиняє саме матеріальне право боржника на застосування спеціальної процедури, а подання заяви після 21.10.2024 року не створює для суду обов'язку відкривати провадження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що строк, передбачений пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства, є матеріальним та присічним, не підлягає поновленню чи продовженню і припиняє право боржника на звернення із заявою після 21 жовтня 2024 року.
Відповідно, апеляційні доводи заявника про можливість продовження цього строку не ґрунтуються на вимогах закону, а тому колегія суддів відхиляє їх як безпідставні.
Таким чином, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/13068/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 910/13068/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст складено та підписано 03.11.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков