79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" листопада 2025 р. Справа № 926/2048/25
Головуючий (суддя-доповідач) Західного апеляційного господарського суду - Якімець Г.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Стелла Марис», б/н від 04 жовтня 2025 року
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 вересня 2025 року (повний текст підписано 17.09.2025), суддя Гушилик С.М.
у справі № 926/2048/25
за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури, м.Чернівці
в інтересах держави в особі:
позивача Заставнівської міської ради Чернівецького району Чернiвецької області, м. Заставна, Чернівецька область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Стелла Марис», м. Маріуполь
про розірвання договору оренди нерухомого майна, повернення приміщення та стягнення заборгованості в розмірі 420 012,00 грн
встановив:
27 жовтня 2025 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Стелла Марис» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 вересня 2025 року у справі № 926/2048/25.
В апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення, з огляду на поважність причини його пропуску. Зокрема, зазначає, що повний текст рішення було завантажено в систему електронного суду тільки 17.09.2025 року, 18.09.2025 року забезпечено надання загального доступу, відтак останнім днем для подачі апеляційної скарги є 09.10.2025 року, тому є всі підстави для визнання поважними
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема з огляду на неповажність зазначених скаржником причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що апелянтом пропущено 20-тиденний термін на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, оскільки, рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/2048/25, ухвалене судом 15 вересня 2025 року, повний текст рішення підписано - 17 вересня 2025 року, а апеляційна скарга, як вбачається з відтиску поштового штемпеля на поштовому конверті, надіслана до Західного апеляційного господарського суду - 24 жовтня 2025 року, в той час як останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 07 жовтня 2025 року.
З огляду на наведене, апелянтом пропущено встановлений законом 20-тиденний термін на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч.3 ст.256 ГПК України).
Саме лише посилання скаржника на забезпечення надання загального доступу 18.09.2025 року, суд не може визнати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 15 вересня 2025 року. Слід зазначити, що скаржником не подано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Судом не приймається до уваги конверт на якому міститься відтиск поштового штемпеля про відправлення апеляційної скарги 04 жовтня 2025 року, оскільки адресатом на конверті зазначено “ГУК Львів/Личаківський р-н 22030101».
Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України»).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 року у справі №7/74 зазначає, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Враховуючи все наведене вище, на думку суду, зазначені в апеляційній скарзі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, є неповажними, з огляду на встановлені судом вище обставини, при цьому, будь-яких інших причин пропуску строку апелянт у скарзі не зазначив.
Крім цього, відповідно до п.2 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
Частиною 6 ст.6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Судом встановлено, що апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю “Стелла Марис» (код ЄДРПОУ 25340760) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №27757315 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС від 03 листопада 2025 року.
Крім цього, відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що скаржником не долучено до апеляційної скарги належних доказів направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів Керівнику Чернівецької окружної прокуратури та Заставнівській міській раді Чернівецького району Чернiвецької області, у відповідності до вимог ч.7 ст.42 та ст.259 ГПК України.
Частиною 2 ст.260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.6 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю “Стелла Марис» зобов'язане зареєструвати електронний кабінет.
Відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку (10 днів з дня отримання цієї ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду: письмових пояснень із зазначенням інших підстав для поновлення строку із долученням на їх підтвердження відповідних доказів; доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів прокурору та позивачу, у відповідності до вимог ч.7 ст.42 та ст.259 ГПК України та зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
У випадку неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, настають правові наслідки, передбачені ч.4 ст.260 ГПК України (відмова у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу).
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.6, 42, 119, 174, 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Стелла Марис» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 вересня 2025 року у справі № 926/2048/25 залишити без руху.
2.Встановити апелянту строк (10 днів з дня отримання цієї ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подати суду:
- письмові пояснення із зазначенням інших підстав для поновлення строку із долученням на їх підтвердження відповідних доказів;
- докази надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів прокурору та позивачу, у відповідності до вимог ч.7 ст.42 та ст.259 ГПК України;
- зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
3.Копію ухвали суду надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.