04 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2025 року, -
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу районного суду скасувати і прийняти рішення, яким застосувати до нього умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
Також не надходила на адресу апеляційного суду і особиста заява від засудженого про бажання бути присутнім при апеляційному розгляді його апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_5 , який вважав рішення районного суду законним і тому просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого, як необґрунтовану, без задоволення, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, розглянувши матеріали судового провадження, особову справу засудженого та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від
ЄУНСС: 722/2135/25 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_7
НП: 11-кп/822/357/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і ці дані оцінюються в їх сукупності.
Як встановлено матеріалами судового провадження та ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 засуджений вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.02.2019 року за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 21.01.2018 року.
Відповідно, кінець строку відбування покарання засудженого ОСОБА_6 21.01.2026 року.
Станом на час розгляду судом клопотання, засуджений ОСОБА_6 відбув більше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом.
Аналізуючи матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_6 на шлях виправлення не став та своєю поведінкою і виконанням обов'язків в період відбування покарання не довів наявності підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Так, судом першої інстанції вірно враховано, що засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину, характеризується по місцю відбування покарання посередньо, протягом більшої частини строку відбування покарання притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, негативно характеризувався, а також тривалий час не виявляв бажання і не залучався до виконання суспільно-корисної праці та уникав робіт з благоустрою установи.
Прокурор в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції заперечував щодо задоволення клопотання, обґрунтовуючи свою позицію тим, що за час відбування покарання засуджений не досяг необхідного ступеню виправлення, передбаченого ст. 81 КК України і застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, не заслуговує.
Окрім цього, судова колегія апеляційного суду бере до уваги те, що поведінка засудженого та ставлення його до праці не було сумлінним упродовж всього строку відбування покарання, а лише періодично, а також те, що відповідно до Єдиного реєстру засуджених та осіб, взятих під варту, в підсистемі «Касандра» засудженому визначено середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень втручання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що як поведінка засудженого, його ставлення до праці, так і інші критерії оцінки ступеню виправлення засудженого жодним чином не свідчать про те, що ОСОБА_6 став на шлях виправлення, та що є законні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування останнім покарання.
Отже, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги засудженого, судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2025 року, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді:
_____________ _______________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3