4 листопада 2025 року м. Чернівці
справа № 724/3066/25
провадження №22-ц/822/869/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
секретар Бугай В.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Рукшинської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Рукшинської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2025 року цивільну справу № 724/3066/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Рукшинської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - передано на розгляд до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Хотинського районного суду від 29 серпня 2025 року щодо передачі цивільної справи № 724/3066/25 за її позовом на розгляд іншого суду, а справу направити для продовження розгляду до Хотинського районного суду, як суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованим, постановлена судом з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Зазначає, що позивачем були заявлені дві вимоги, як про позбавлення батьківських прав, так і про стягнення аліментів, отже, судом першої інстанції при постановлені ухвали про передачу справи до іншого суду було порушено правила підсудності, оскільки позов був пред'явлений за правилами альтернативної підсудності за місцем проживання позивача ОСОБА_1 , що є її правом.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
З Єдиного державного демографічного реєстру, з відповіді за №1706261 від 27.08.2025 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції посилався на те, що позовна вимога про стягнення аліментів є похідною по відношенню до позовної вимоги про позбавлення його батьківських прав, а ст. 28 ЦПК України не передбачає альтернативну підсудність для позову про позбавлення батьківських прав, оскільки територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Та дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування альтернативної підсудності.
Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що у серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Рукшинської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Згідно матеріалів справи місце проживання позивачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Стаття 187 ЦПК України регламентує дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.
Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною першою статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Стаття 28 ЦПК України встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред'явлений в одному з двох і більше судів. А отже суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.
У постанові Верховного Суду від 09 квітня 2020 року, справа № 200/11563/18 зазначено, що справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності (відповідно до статті 27 ЦПК України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (частина п'ятнадцята 28 ЦПК України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів (або оплату додаткових витрат на дитину), такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з частиною першою статті 28 ЦПК України.
Зазначеного суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що підсудність даної справи має визначатись за місцем проживання або перебування відповідача.
Поєднання в одному провадженні із вимогою про стягнення аліментів вимоги про позбавлення батьківських прав, не суперечить положенням процесуального закону.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вимога про позбавлення відповідача батьківських прав та вимога про стягнення аліментів є основною та похідною вимогами. Зазначені вимоги можуть бути розглянуті самостійно одна від одної, від задоволення однієї з цих вимог не залежить задоволення іншої.
При поєднанні в одному провадженні кількох вимог, одна з яких підлягає розгляду за правилами загальної підсудності, а інша за правилами альтернативної підсудності, справа за такими вимогами може бути розглянута за правилами альтернативної підсудності у суді за вибором позивача.
Позивач використала надане їй процесуальним законодавством право обирати суд, до якого вона має намір подати позов, та звернулася до суду відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України за місцем свого проживання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції припустився порушення процесуальних норм та дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Хотинського районного суду Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.М. Литвинюк