Справа № 629/1543/25
Провадження № 2/629/636/25
30.10.2025 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., за участю секретаря судових засідань Торенко Ю.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, -
встановив:
Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до відповідача та третьої особи, в якій просить визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внести зміни до актового запису №574 від 09 липня 2021 року, складеного Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Суми), а саме: у розділі «Відомості про дитину» у графі «Прізвище» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 »; у розділі «відомості про батька» змінити відомості про батька дитини з « ОСОБА_6 , громадянство Україна» на « ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 », інші відомості залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дати пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною віку повноліття. Стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач з відповідачем з весни 2018 року перебували у цивільному шлюбі, за час спільного проживання позивачка завагітніла і ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . З часу народження дитини відповідач визнав себе батьком дитини, проте не проявляв свого наміру та бажання реєструвати батьківтсво щодо сина в зв'язку з чим відомості про батька дитини в актовому записі здійснено відповідно до ст.135 СК України. В подальшому позивачка з відповідачем з 23.04.2022 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 21.11.2023 було розірвано рішенням Октябрського районного суду м.Полтави. З огляду на те, що відповідач уникає можливості врегулювання спору шляхом подання спільної заяви про визнання батьківства щодо сина, позивачка вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.
05.03.2025 відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
27.03.2025 по справі було призначено проведення молекулярно-генетичну експертизу, провадження по справі зупинено.
12.06.2025 експертоною установою було повернуто без виконання ухвалу суду про призначення судово-генетичної експертизи в зв'язку з неможливістю проведення зазначеної експертизи, оскільки відповідач ОСОБА_2 не з'явився до експертної установи для відібрання біологічних зразків.
19.06.2025 провадження по справі було відновлено та призначене підготовче судове засідання.
Від представника відповідача ОСОБА_7 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України - до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, в обґрунтування клопотання зазначає, що відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , з 11.04.2025 виконує бойове завдання з прикриття тилового командного пункту в/ч НОМЕР_2 у зоні бойових дій, згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №124 від 11.04.2025, в зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості безпосередньо приймати участі у розгляді цивільної справи та безпосередньо бути присутнім при проведенні молекулярно-генетичної експертизи по справі.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилась, її представник адвокат Габор В.В. надала до клопотання про долучення доказів, в якому зазначено про проведення судового засідання за відсутності позивача та її представника, на задоволенні позовних вимог наполягали повністю з наведених в позові підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Вивчивши доводи поданого клопотання, а також докази, долучені до матеріалів справи, суд доходить до такого висновку.
Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_2 №939 від 26.09.2024, молодший сержант ОСОБА_2 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 (зворотна сторона а.с.26).
ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 виданого 22.08.2023 (а.с.26).
Як убачається зі змісту відповіді командира військової частини НОМЕР_2 №788 від 16.04.2025, щодо підтвердження відрядження у зону бойових дій молодшого сержанта ОСОБА_2 , останній виконує бойове завдання з прикриття тилового командного пункту військової частини НОМЕР_2 у зоні бойових дій з 11.04.2025, згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №124 від 11.04.2025 (а.с.45).
Положеннями статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Дотримання судом процесуальних норм при зупиненні провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
Норма передбачена п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України носить імперативний характер, тобто зупинити провадження у справі є обов'язком суду, а не його правом.
При цьому, зупинення провадження обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України або в інших військових формуваннях і відповідно підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі ЗСУ або в інших військових формуваннях припиняється. Аналогічна позиція й у Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 липня 2024 року у справі №852/2а-2/24.
Таким чином, самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо. Сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд.
Водночас, суд враховує у цій справі й те, що справа стосується інтересів дитини, а тому суд повинен ураховувати й її інтереси.
У постанові від 15 серпня 2023 у справі № 174/760/21 Верховний Суд зазначив, що підстав для зупинення провадження у справі через перебування позивача в ЗСУ немає, якщо він наполягає на продовженні розгляду справи.
Також Верховний Суд акцентує, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи (постанова ВС від 1 лютого 2022 у справі №160/12705/19).
У постанові Верховного Суду України 7 жовтня 2015 у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
Обмірковуючи баланс між інтересами дитини та правом відповідача на справедливий судовий розгляд за обставин, встановлених судом, суд вважає за необхідне покласти обов'язок на командира в/ч НОМЕР_2 щомісячно повідомляти суд про дійсну участь солдата ОСОБА_2 у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України або припинення такої участі у вказаних заходах для можливості, за наявності для цього обставин, поновлення провадження у справі та розгляду її по суті.
Керуючись ст.251, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_7 - задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, зупинити на час перебування ОСОБА_2 на військовій службі.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 щомісячно повідомляти суд про дійсну участь солдата ОСОБА_2 у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, для можливості, за наявності для цього обставин, поновлення провадження у справі та розгляду її по суті, а також, у разі зникнення вищезазначених обставин невідкладно про вказане повідомити суд.
Копію ухвали направити сторонам - для відома; командиру військової частина НОМЕР_2 - для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, але не пізніше закінчення строку карантину. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО