Справа № 627/962/25
04 листопада 2025 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: судді - В.А. Каліберди,
з участю секретаря судового засідання - Н.Д. Коломієць,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Краснокутського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 16 квітня 2010 року Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області, актовий запис №1.
Позовні вимоги мотивує тим, що сторони перебувають у шлюбі з 16 квітня 2010 року, про що Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області зроблено відповідний актовий запис №1 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від цього шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час проживають з матір'ю в Чехії.
Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, не могли дійти спільної думки у вирішенні важливих питань. Виникали постійні суперечки та сварки на побутовому рівні, дружина перестала поважати як особистість, не рахувалася з бажаннями позивача, не поважала працю в інтересах сім'ї, що призвело до втрати поваги і любові один до одного, перестали вести спільний побут та спільно проживати з листопада 2024 року, коли відповідач разом з дітьми виїхали до Чехії, де на даний час проживають. Оскільки шлюб з відповідачем існує формально, позивач наполягає на його розірванні.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, до позовної заяви додав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, на електронну пошту суду 16.10.2025 надіслала заяву, в якій просить розглядати цивільну справу у її відсутність, оскільки перебуває у Республіці Чехія, проти позову ОСОБА_1 не заперечує та просить розірвати між ними шлюб.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, подані заяви сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом №11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» ( далі- Постанова) рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам ст. 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Відповідно з роз'ясненнями, викладеними у п.10 вищевказаної постанови, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч.5 ст.191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Згідно частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 16 квітня 2010 року Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області, актовий запис №1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.04.2010.
Від цього шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчать копії свідоцтв про народження.
Сторони не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, перестали вести спільний побут та спільно проживати протягом останнього року, втратили почуття любові та поваги один до одного, тобто сім'я існує формально.
Клопотань про надання строку на примирення не надходило.
У відповідності до статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З позовної заяви слідує, що після фактичного припинення сторонами шлюбних стосунків подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача. Відповідачем зазначені обставини не заперечувалися.
Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти позову, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно, подальше спільне проживання сторін і збереження шлюбу неможливі та порушують принцип добровільності та права сторін, що має істотне значення.
На час розірвання шлюбу спору між сторонами щодо поділу спільно нажитого майна,участі у вихованні дітей, а також визначення місця їхнього проживання немає.
За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 не заявляє вимогу про стягнення з відповідача сплаченого судового збору, тому з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 206, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою с. Слобідка Краснокутського району Харківської області, зареєстрований 16 квітня 2010 року Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області, актовий запис № 1.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Каліберда В. А.