Справа№ 953/10027/25
н/п 1-кп/953/1021/25
"04" листопада 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130000269 від 14.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, яка працює на посаді медичної сестри в КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
У період часу з 01 травня 2022 року по 31 січня 2025 року ОСОБА_3 , будучи онукою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка за життя перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і отримувала пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що надходила кожного місяця шляхом зарахування грошей на банківську картку № НОМЕР_1 (розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_5 в АТ «Державний ощадний банк України»), маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», не повідомила органи ГУ ПФУ в Харківській області про наявність підстав для призупинення нарахування пенсії, яка нараховувалась ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_3 , з 01 травня 2022 року по 31 січня 2025 року, перебуваючи на території Київського району м. Харкова, маючи безпосередній доступ до банківської картки № НОМЕР_1 померлої ОСОБА_5 , яка була відкрита та обслуговується в АТ «Державний ощадний банк України», користувалася цією банківською карткою, знімаючи з неї грошові кошти.
У період з 01 травня 2022 року по 31 січня 2025 року на банківську картку № НОМЕР_1 від ГУ ПФУ в Харківській області надійшли грошові кошти у загальному розмірі 195 560,07 грн, якими ОСОБА_3 незаконно заволоділа та розпорядилась на власний розсуд, здійснивши зняття грошових коштів в банкоматах АТ КБ «ПриватБанк», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, буд. 6; м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 12; . Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 3-В.
Таким чином, у період з 01 травня 2022 року з 31 січня 2025 року ОСОБА_3 незаконно, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами з Державного бюджету України, що були нараховані ГУ ПФУ в Харківській області, якими розпорядилася на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на загальну суму 195 560, 07 грн, що є значною шкодою.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайством), що завдало значної шкоди потерпілому.
На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілої сторони Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 , яка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та залишення цивільного позову без розгляду.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному, погодилася з кваліфікацією вчиненого діяння та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті.
Показання ОСОБА_3 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, її показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченої та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотив кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченої, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваної, дослідженням матеріалів експертиз та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченої, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів суд з'ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайством), що завдало значної шкоди потерпілому.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що вона раніше не судима, незаміжня, працює на посаді медичної сестри в КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, яке полягає у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого нею кримінального правопорушення, у скоєному щиросердечно розкаялася, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її та бажає залагодити провину, а також відшкодування шкоди потерпілій стороні у повному обсязі.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують її покарання, відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При призначенні покарання суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченої, яка незаміжня, офіційно працевлаштована, її вік та стан здоров'я, репутацію, у зв'язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити їй покарання у виді штрафу в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується і яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
На думку суду, призначене обвинуваченій покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення, та відповідає меті, визначені у ч. 2 ст. 50 КК України.
Щодо ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався і, зважаючи на характер призначеного покарання, його обрання є недоцільним
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування був пред'явлений цивільний позов.
23 жовтня 2025 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_7 на адресу суду надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Згідно з ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Враховуючи заяву потерпілої сторони, суд залишає цивільний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області без розгляду.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до вимог статті 374 КПК України суд при постановленні вироку вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21 травня 2025 року накладений арешт на майно, суд скасовує вказаний арешт та вирішує питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Цивільний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без розгляду.
Скасувати арешт, накладений на речові докази на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21 травня 2025 року.
Речові докази:
- банківську картку, виготовлену з пластику синього кольору, з написом білого кольору «Ощадбанк», мікро-чіпом та об'ємним написом № 5167 8032 2483 2928, «12/24», «Nelia Kashyrova» на лицьовій стороні картки, написом чорного кольору «CVC 570» на зворотній стороні картки - знищити;
- різнокольоровий шкіряний гаманець -повернути власниці ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1