Справа № 953/3244/25
н/п 2/953/2002/25
"04" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуба Г.А.
за участю секретаря Кулікової Т.В.,
за участю представників позивача та відповідача Бурдукової М.В., Дьоміної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео-конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) в особі представника - адвоката Бурдукової Марини Вікторівни (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місцеперебування: АДРЕСА_3 ), третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мохонько Юлія Миколаївна (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) про визнання заповіту недійсним,-
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
На адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про зупинення провадження по дійсній справі до розгляду Київським районним судом м. Харкова цивільної справи №953/4117/25 за позовом ОСОБА_1 до ХМР, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус ХМНО Мохонько Ю.М. про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Представник позивача в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні заперечували проти вказаного клопотання, оскільки воно спрямовано на затягування розгляду справи, та вказані справи є різними, та їх результати не впливають один на одного.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, повідомлялась судом у встановленому порядку.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 33 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Тому, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Отже, між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
Таких доказів стороною позивача надано до суду не було. Також результат вирішення цивільної справи №953/4117/25 не залежить від вирішення дійсної справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Тому, враховуючи розумні строки розгляду справи, суд вважає, що в даному клопотанні слід відмовити, оскільки судом не встановлено причин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи до постановлення та набрання рішенням законної сили у справі №953/4117/25, та не наведено обґрунтування неможливості розгляду даної справи через відсутність доказів, які б дозволили встановити та оцінити обставини, без зупинення провадження у справі, а тому підстави на даний час для зупинення провадження по дійсній справі відсутні.
Керуючись : ст.ст. 43, 251, 253 ЦПК України, -
постановив :
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бурдукової Марини Вікторівни про зупинення провадження по справі - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ