Справа № 953/9671/25
н/п 2-а/953/370/25
03 листопада 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
15 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив скасувати постанову № 8901 від 03 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03 вересня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 склав стосовно нього постанову № 8901 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону № 3621, абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону». ОСОБА_1 у липні 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою оновлення даних, де отримав направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у ЗС України. За результатами вказаного медичного огляду ВЛК ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Не погодившись з вказаним висновком, позивач надав свої заперечення та був направлений ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 на дообстеження до КНП «Міська клінічна лікарня № 8» ХМР. Після проходження додаткового медичного обстеження ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби у частинах забезпечення. Не погодившись з висновками ВЛК ОСОБА_1 повторно був направлений для проходження медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 впродовж 2024 року проходив військово-лікарську комісію три рази Проте, станом на 03 вересня 2025 року у військово-обліковому документі ОСОБА_1 відображається некоректна інформація щодо дати проходження військово-лікарської комісії та щодо його статусу придатності до військової служби. Позивач, стверджує про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про те, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови він декілька разів пройшов ВЛК, за результатами яких був визнаний придатним до військової служби, не вніс вказану інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та відповідно неправомірно склав стосовно нього оскаржувану постанову, у зв'язку з чим він вимушений нести тягар помилок, допущених відповідачем.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився про час, дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 03 вересня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення № 8901, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП України, та на нього накладений штраф у розмір 17 000 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 03 вересня 2025 року об 11 годині 10 хвилин під час вивчення наявних облікових документів в ІНФОРМАЦІЯ_6 та відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів був встановлений факт порушення громадянином України ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, ОСОБА_1 , будучи особою, яка досягла 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (абз. 9 п. 2 ч. 1 ст. 37) з дня набрання чинності Закону № 3621 до 05 червня 2025 року самостійно не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 3621, абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону».
Як вбачається з Витягу з додатку «Резерв +», ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , уточнено вчасно - 22 травня 2024 року.
Відповідно до довідки № 8/2209 Військово-лікарської комісії від 15 липня 2024 року, виданої солдату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 про те, що за результатами медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол № 147 від 11 липня 2024 року) ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Згідно з довідкою № 4/3190 Військово-лікарської комісії, виданої солдату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатами медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол № 206 від 26 вересня 2024 року) ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Відповідно до довідки № 198/2/3150 Військово-лікарської комісії від 09 жовтня 2024 року, виданої солдату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 за результатами медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи витягу з Резерв +, ОСОБА_1 перебуває у розшуку ТЦК та СП з причини не проходження (відмова від проходження) ВЛК.
Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Положеннями ст. 235 КУпАП України встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (ст. 210) та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1).
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Положеннями частини 3 статті 210 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до абз. 4 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі за текстом Закон № 4235-ІХ) були внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон № 4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX (Закону № 4235-IXвід 12.02.2025) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04 травня 2024 року, зобов'язані були до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Резерв +, військовозобов'язаний ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , також наявна відмітка про те, що він непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час до 04 травня 2024 року та який не виключений з військового обліку, був зобов'язаний до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
При цьому з наданих позивачем до матеріалів справи доказів - довідок про проходження медичних оглядів ВЛК вбачається, що він у 2024 році тричі проходив ВЛК та кожного разу був визнаний придатним для проходження військової служби, враховуючи викладене позивач не порушив положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX (Закону № 4235-IXвід 12.02.2025) які передбачають проходження ВЛК для осіб, визнаних обмежено придатними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Правом на подання відзиву та надання доказів в обґрунтування своєї позиції відповідач не скористався.
З огляду на викладене, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_8 не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
На підставі наданих доказів суд встановив, що позивач не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню та відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України провадження у справі за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 8901 від 03 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 03 листопада 2025 року.
Суддя С.В. Демченко