Справа №: 343/1714/25
Провадження №: 2/343/888/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/1714/25 за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій сторін:
позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 24.02.2024 у розмірі 24 816,38 грн, яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 17 938,74 грн, заборгованості за пенею - 2 687,2 грн, боргу за порушення грошового зобов'язання - 4 190,44 грн, а також судові витрати у розмірі 3 028,00 грн судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що в жовтні 2017 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" запустив новий проєкт Monobank, особливістю якого є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або в точці видачі, або спеціалітом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови та правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення.
24 лютого 2024 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та відкриття поточного рахунка № НОМЕР_1 з установленням кредитного ліміту, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме зарезервував та відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 для відповідача, встановивши на ньому ліміт використання кредиту в розмірі 15000,00 грн.
Відповідач ж не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 24816,38 грн, яка складається із: загального залишку заборгованості за тілом кредиту 17938,74 грн, заборгованості за пенею 2687,20 грн та боргу за порушення основного зобов'язання 4190,44 грн.
Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с. 1-10).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений про розгляд даної справи шляхом направлення рекомендованими поштовими відправленнями ухвали про відкриття провадження, де визначена дата судового засідання (а.с. 65), та повістки про виклик до суду (а.с. 73) за зареєстрованим місцем його проживання (а.с. 63), які повернулися з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 68-69, 79-80), що, виходячи з позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 18.01.2023 у справі № 947/15524/20, дає підстави вважати, що судові повістки вручені. Крім того суд опублікував виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 75). Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки у застосунку "Дія". Відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавав.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
згідно з ухвалою від 05.09.2025, суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, надав відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Не заперечив проти заочного розгляду справи
Відповідач також в судове засідання повторно не з'явився, відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавав, хоча був повідомлений про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що відповідач на повторний виклик до суду не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча був у встановленому законом порядку повідомлений про розгляд справи, а позивач не заперечив проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При цьому з урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
24 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. В анкеті-заяві зазначено, що ця Анкета-заява разом із умовами та правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю Анкету-заяву, просив відкрити поточний рахунок в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" у гривні на його ім'я НОМЕР_2 , а також встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Клієнт засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Погодився з тим, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до договору з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність (а.с. 14). Анкету-заяву ОСОБА_1 підписав цифровим власноручним підписом.
На підтвердження позовних вимог позивач до матеріалів справи долучив покрокову інструкцію активації картки Monobank та підписання УЕП умов і правил (а.с. 16-19), покрокову інструкцію віддаленої реєстрації (а.с. 20-23), Умови і правила обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів (monobank | Universal Bank) (а.с. 24-48), Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 49-51), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 51 звор.) та Витяг з Чорної картки monobank (а.с. 52-53). Однак суд звертає увагу на те, що вказані документи не містять будь-якого підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви, на що вказала у своїй постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду.
Як зазначив позивач, на підставі вказаної Анкети-заяви в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на ім'я відповідача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано останньому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 15000 грн, на що вказує відповідна довідка від 05.08.2025 (а.с. 13). Доказів протилежного матеріали справи не містять, як і не містять виписки по рахунку, за якою можна було б перевірити розмір фактично знятих (використаних) відповідачем коштів в межах встановленого кредиту ліміту. У зв'язку з невиконанням умов договору у відповідача перед банком утворилась заборгованість.
Згідно із долученим до матеріалів позову розрахунком заборгованості за договором № б/н від 24.02.2024, укладеним між Універсал Банком та клієнтом ОСОБА_2 станом на 04.06.2025 загальна заборгованість за наданим кредитом становить 24816,38 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 17938,74 грн, заборгованість за пенею - 2687,20 грн (за період з 01.06.2024 до 01.03.2025) та заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 4190,44 грн (за період з 01.04.2025 до 01.06.2025) (а.с. 12). При цьому у вказаному розрахунку відображена процентна ставка (поточна) - 37,2 %, що на місяць становить 3,1 % та відповідає умовам підписаної анкети-заяви, з якими відповідач погодився та сплачував заборгованість за нарахованими процентами. Так, у графі 9 розрахунку відображена сума нарахованих відсотків, а в графі 10 - сума сплачених відсотків, які відповідають одні одним. Остання сума погашення за наданим кредитом мала місце 02.04.2025 на суму 1000,00 грн, яка зарахована на погашення тіла кредиту. Крім того, суд звертає увагу, що у залишок поточної заборгованості за наданим кредитом включено нараховані відсотки, які після їх сплати виключались (тобто тіло кредиту зменшувалось) (наприклад: 31.05.2024 залишок поточної заборгованості за тілом кредиту 14277,54 грн та нараховано 973,71 відсотків (14277,54 грн + 937,71 грн = 15251,25 грн. Саме сума 15251,25 грн відображена як залишок поточної заборгованості за тілом кредиту 01.06.2024, що свідчить про включення нарахованих процентів у тіло кредиту). Також суд констатує, що всі відсотки, які були нараховані кредитором, сплачені боржником, що відображено у графах 9, 10 розрахунку.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов'язання, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов такого висновку.
Як передбачено в п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Публічним договором є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).
Суд установив, що при укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку застосування конструкції договору приєднання його умови розробляло АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Таким чином, з огляду на описані вище норми законодавства, суд установив, що ОСОБА_1 24.02.2024 звернувся до АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав цифровим власноручним підписом Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, чим підтвердив своє приєднання до запропонованих умов кредитування у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та укладення договору про надання банківських послуг, на підставі якого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який позивач визначив у розмірі 15000,00 грн, на картковий рахунок.
Умови кредитування визначені в Анкеті-заяві, про що вказано вище, де серед іншого обумовлений і розмір нарахованих відсоків - 3,1 % на місяць, які нараховуються на кредит у разі виходу з пільгового періоду, з чим ОСОБА_1 погодився, нараховані проценти сплачував. Будь-яких інших умов кредитування, у тому числі розміру та порядку нарахування пені, заборгованості за порушення грошового зобов'язання, Анкета-заява не містить. При цьому, інші долучені письмові докази, на які посилається позивач, однак у них не міститься відомостей про ознайомлення з ними відповідача, про що описано вище, суд не бере до уваги.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, в Анкеті-заяві сума кредитного ліміту не зазначена.
Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, ОСОБА_1 встановленого кредитний ліміт по поточному рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 15000,00 грн.
Відомостей, що кредитний ліміт збільшувався матеріали справи не містять. Як зазначав суд вище, виписки по рахунку, яка є первинним документом та за якою можна було б перевірити суму наданого кредиту, позивач не долучив.
Сам позивач у позовній заяві зазначив про встановлення ліміту викоритання кредиту в розмірі 15000,00 грн, при цьому визначив свої позовні вимоги в частині стягнення 17938,42 грн саме як тіла кредиту, також у розрахунку зазначено, що заборгованість за відсотками становить 0 гривень, тобто визначена сума - це не відсотки, штрафи або комісії, тому стягненню в судовому порядку підлягає саме доведена сума заборгованості за неповернутим кредитом. Таким чином, суд уважає, що максимальна сума кредитних коштів (ліміт кредиту), яку позичальник ОСОБА_1 мав фактично отримати (використати) за рахунок коштів позивача не може перевищувати 15000,00 грн, що доводить безпідставність і необґрунтованість доводів позивача про те, що заборгованість відповідача за простроченим тілом кредиту перед ним перевищує вищезазначену суму та становить 17938,74 грн, адже банк визнавав, що максимальний ліміт по кредиту, який був наданий позичальнику, складав 15000,00 грн. Видачу кредиту у більшому розмірі позивач не довів.
Аналогічний за своєю суттю висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 345/2633/20 (провадження № 61-494св21).
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що зі ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15000,00 грн.
Щодо заявлення до стягнення 2687,20 грн заборгованості за пенею та 4190,44 грн заборгованості за порушення грошового зобов'язання, то суд звертає увагу на те, що умовами Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг не визначено ні розміру, ні порядку нарахування таких складових заборгованості.
Крім того, суд зазначає, що, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказував, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Ураховуючи викладене, суд виснує, що заборгованість за пенею у розмірі 2687,20 грн, яка нарахована за період з 01.06.2024 до 01.03.2025, та заборгованість за порушення грошового зобов'язання в сумі 4190,44 грн, яка нарахована за період з 01.04.2025 до 01.06.2025, підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки таке нарахування є неправомірним, а відтак позовна вимога в частині їх стягнення задоволенню не підлягає.
Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, умови виконання якого визначені в анкеті-заяві від 24.02.2024, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитом у розмірі 15000,00 грн. Відповідач не спростував належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, будь-яких заперечень з даного приводу чи контррозрахунку заборгованості суду не надавав.
Тому, дослідивши надані АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" письмові докази, суд дійшов переконання, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 15000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, яка виникла станом на 04.06.2025 за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 24.02.2024, відмовивши у стягненні заборгованості за пенею в розмірі 2687,2 грн, боргу за порушення грошового зобов'язання - 4190,44 грн та частини тіла кредиту, що перевищує встановлений кредитний ліміт, у розмірі 2938,74 грн (17938,74 грн - 15000,00 грн).
Розподіл судових витрат між сторонами:
відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вимогами ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 11), а тому, беручи до уваги, що суд виснував про задоволення позову частково і стягнення з відповідача 15000,00 грн боргу, що становить 60,44% (15000,00 грн*100%/24816,38грн) від заявленої суми, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з нього на користь позивача 1830,12 грн (3028грн*60,44%) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі вищевикладеного, ст. 3, 526, 527, 610, 626, 628, 633, 634, 639, 1049, 1054, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛБАНК" заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 24.02.2024 за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень, а також 1830 (одну тисячу вісімсот тридцять) гривень 12 копійок сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скаргана рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК", що знаходиться за адресою: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя С.М. Монташевич