Єдиний унікальний номер 341/1855/25
Номер провадження 2/341/1006/25
03 листопада 2025 року Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Васильцова Г.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Раврик Ігоря Дмитровича до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Представник позивачки - адвокат Раврик І.Д. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на частину домоволодіння, що складається з житлового будинку загальною площею 67,5 кв.м. та господарських споруд, яке знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 .
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати суду докази разом з поданням позовної заяви.
Так, в позовній заяві позивачка просить визнати за нею право власності на житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла у 2015 році, зазначаючи, що за довідкою Дубовецької сільської ради № 153 від 09.04.2025 року за даними по господарської книги за померлою ОСОБА_3 рахується житловий будинок по АДРЕСА_1 . Проте у зазначеній довідці мова йде про будинок АДРЕСА_2 . Тобто жодного доказу щодо права власності ОСОБА_3 на вказане в позовній заяві нерухоме майно суду не надано, що є порушенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України.
Крім того, суд зауважує, що крім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з'ясовувати:
1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда);
2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будівлі, чи затверджено проект на спорудження будівлі, споруди;
3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будівлі;
4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження, вимог державних протипожежних, санітарних норм;
5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.
Встановлення судом часу завершення спорудження будівлі, (споруди) визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.
Позивачкою в позовній заяві не зазначає доказів на підтвердження права власності на спірне спадкове майно: - виписки із погосподарської книги (або інший правовстановлюючий документ чинний на час виникнення права власності); висновок спеціаліста щодо технічного стану будівлі, дотримання санітарно протипожежних вимог, інше….
Самочинне будівництво не може входити до складу спадщини, а отже не підлягає легалізації через правову процедуру спадкування (подібні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 288/1718/19.)
Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Крім того, суд звертає увагу, що в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 та п. 5 ст. 177 ЦПК України, в позовній заяві позивачка не зазначає та до позову не додає доказів чи відводилася спадкодавцеві земельна ділянка на якій було збудовано спірний житловий будинок. Такими доказами, зокрема, можуть бути: рішення сільгоспартії, колгоспу, радгоспу (наказ голови вказаних господарств) про виділення громадянину земельної ділянки; договір забудови про передачу землі в безстрокове користування між забудовником (громадянином) і відділом комунального господарства (комунгоспом); рішення місцевої ради про надання забудовнику земельної ділянки під забудову; рішення тієї ж Ради про надання земельної ділянки генералам, адміралам, старшим офіцерам тощо. Вказані рішення, у випадку їх відсутності у спадкодавця чи інших осіб (в тому числі в сільскій раді), можуть зберігатися в державних архівах (місцевому та обласному).
Суд акцентує увагу позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однак, суд звертає увагу, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Таким чином, вважаю необхідним залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, у 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Раврик Ігоря Дмитровича до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА