справа № 208/14141/25
провадження № 2-ві/208/3/25
03 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
розглянувши заяву представника відповідача Кам'янської міської ради - Стребіж М.О. про відвід судді Похвалітої С.М., як головуючого судді по цивільній справі № 208/970/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди, -
В проваджені судді Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 208/970/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди.
31.10.2025 року від представника відповідача Кам'янської міської ради - Стребіж М.О. до суду подано заяву про відвід судді Похвалітої С.М., як головуючого судді по цивільній справі № 208/970/24 .
В обґрунтування заяви представник відповідача Кам'янської міської ради - Стребіж М.О. зазначає, що у зв'язку з тим, що суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Похваліта С.М. здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, провадження по якій закрито, а дана постанова є єдиним доказом, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги по справі № 208/970/24, і суддя Похваліта С.М. вже сформувала свою думку щодо обставин, які є релевантними і для цивільної справи № 208/970/24 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Окрім того, відповідно до ст.ст. 263-265 ЦПК України, суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Похваліта С.М. при ухваленні рішення у справі № 208/970/24 фактично повинна буде надавати оцінку доказу, який фактично сама і ухвалила. Даний факт викликає сумніви у неупередженості судді, у зв'язку з чим вважає, що суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляді справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 року заяву про відвід судді № 208/ 14141/25 було розподілено судді Гречаній В.Г. та передано в провадження 03.11.2025 року.
Порядок вирішення заявленого відводу визначений статтею 40 ЦПК України.
Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вивчивши подану заяву та долучені до неї документи, а також матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Між тим, дослідивши підстави для відводу головуючого судді Похвалітої С.М. у справі № 208/970/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди, заявлені представником відповідача Кам'янської міської ради Стребіж М.О., суд вважає, що останні не знайшли свого належного підтвердження, оскільки факт розгляду суддею Похвалітою С.М. справи про адміністративне правопорушення відносно позивача по справі не є в даному випадку підтвердженням факту її заінтересованості та неупередженості у розгляді справи № 208/970/24.
З огляду на викладене та враховуючи викладені підстави для відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про відвід судді Заводського районного суду міста Кам'янського Похвалітої С.М. є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36-40 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника відповідача Кам'янської міської ради - Стребіж М.О. про відвід судді Похвалітої С.М., як головуючого судді по цивільній справі № 208/970/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г. Гречана