справа № 208/8356/25
провадження № 1-кс/208/4091/25
30 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання т.в.о. слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12024050000000702 від 05.12.2024 року
в кінці листопада 2024 року - на початку грудня 2024 року, (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у м. Дружківка Донецької області, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, переслідуючи мету протиправного та швидкого особистого збагачення, вступив у злочинну змову з військовослужбовцем Державної прикордонної служби України старшим сержантом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подальшого спільного збуту особливо небезпечних психотропних речовин мешканцям Донецької області.
Так, 02.04.2025, (час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Дружківка області Краматорського району Донецької області, реалізуючи єдиний злочинний умисел із ОСОБА_6 , в не встановлену в ході досудового розслідування місці, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено - PVP, яку почав зберігати при собі з метою подальшого незаконного збуту за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 .
Далі, 02.04.2025, в ході проведення негласної слідчої розшукової дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, оперативний покупець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за допомогою банківського терміналу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , о 13:37 год., здійснила перерахування грошових коштів у сумі 2136,20 гривень, які їй були вручені співробітниками поліції, на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 . Номер вказаної банківської картки ОСОБА_7 було надіслано у смс повідомлені з абонентського номеру НОМЕР_2 , який також належить ОСОБА_6 .
Далі, в цей день, о 14:49 год., в ході проведення негласної слідчої розшукової дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_4 , зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, на автомобілі марки «Мерседес» модель «ЦЛК 0230», д.н. НОМЕР_3 , право користування яким йому надав ОСОБА_6 , для вчинення спільних злочинних дій, під'їхав до буд. №60 по вул. Машинобудівників м. Дружківка Краматорського району Донецької області, та реалізуючи спільний із ОСОБА_6 злочинний умисел спрямований на збут особливо небезпечної психотропної речовини, діючи умисно, з корисливих мотивів, збув оперативному покупцю ОСОБА_7 в пакеті із ізолентою - речовину білого кольору масою 0,6736 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,5464 г, тим самим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, збули оперативному покупцю ОСОБА_7 вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
14.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів і наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив встановити мінімальну суму застави або обрати йому домашній арешт за місцем зареєстрованого місця проживання, оскільки ризики не доведені прокурором.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами оглядів від 02.04.2025; протоколом контролю за вчиненням злочину від 03.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.04.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо-відео контролю особи від 16.05.2025; висновком експерта за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/105-25/3535-НЗРАП від 16.04.2025; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 03.09.2025; іншими матеріалами у сукупності які отримані в ході проведення досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Коровій Яр Краснолиманського району Донецької області;
- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
- не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку;
- має базову загальну середню освіту;
- не працює;
- раніше судимий: Дружківським міським судом Донецької області від 20.02.2024 за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, та на підставі ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- не має вкладів у банках, але є власником квартири за місцем проживання.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- ризик переховування від органу досудового розслідування та / або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- ризик незаконно впливати на свідків, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити вплив на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а саме шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства для зміни показів на свою користь, оскільки ОСОБА_4 відомі контактні дані, місце мешкання свідків та інших підозрюваних;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 20.02.2024 за ч. 1 ст. 263 КК України підозрюється у вчиненні нових тяжких умисних кримінальних правопорушень, що вказує на певну схильність до вчинення умисних кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваним, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, нерухомого чи рухомого майна, вкладів у банку, неодружений, схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, має можливість незаконного впливу на свідків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: "Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися".
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: "Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого".
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання т.в.о. слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024050000000702 від 05.12.2024 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 30.10.2025 року по 28.12.2025 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 30.10.2025 року о 17-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1