Справа № 577/5726/25
Провадження № 2/577/2049/25
04 листопада 2025 року м.Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі головуючого судді Потій Н.В.,
за участю секретаря Волошко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25725 грн., -
І. Стислий виклад позиції сторін.
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3952044 від 10.12.2021 в сумі 25725 грн., мотивуючи тим, що 10.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3952044, який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону. 26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3952044. Відповідач не виконав зобов'язання перед банком. Заборгованість не погашена. Просить стягнути судовий збір та 13000 грн витрат на правничу допомогу.
Відзив на позовну заяву не надано.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило, відзив на позовну заяву не надано.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач, в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.
Суд також враховує правові висновки, викладені у постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17) про те, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема «адресат відсутній за вказаною адресою».
04.11.2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до договору про споживчий кредит №3952044 від 10.12.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , який підписаний електронними підписами сторін, одноразовим ідентифікатором, останній надано ліміт (сума) кредиту - 6000 грн. на 15 днів з 10.12.2021, термін повернення - 25.12.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають суму зборів, платежів, та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складають 1725 грн в грошовому виразі та 46,729 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Комісія за надання кредиту: 600 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 1125грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.17-19).
10 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» прийняло рішення по заяві №3952044 та погоджені умови кредитування: загальна сума - 6000 грн, замовлений строк - 15 днів, комісія - 10%, ставка процентів - 1,25% за кожен деь користування (а.с.27 на звороті)
Як вбачається з довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір №3952044 від 10.12.2021 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), одноразовий ідентифікатор J48943 (а.с.28 на звороті).
Додатком № 1 до вказаного договору визначено графік платежів, в якому зокрема зазначено суму кредиту - 6000,00 грн, проценти за користування кредитом 1125 грн, комісія - 600 грн. (а.с. 28).
Паспорт споживчого кредиту, підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора J48943 - 10.12.2021 ( а.с.26).
Факт перерахування коштів підтверджується довідкою квитанцією від 10.12.2021 (а.с.29 а.)
Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 з 10.12.2021 надано кредит в сумі 6000 грн. та нараховувалися проценти (а.с.29).
Розрахунком заборгованості підтверджується наявність боргу ОСОБА_1 , а саме, станом на 23.02.2023, всього нараховано 25725 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 6000 грн.; заборгованість за процентами - 19125 грн., заборгованість за комісією - 600 грн. (а.с.29)
26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан», як первісний кредитор, відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3952044 від 10.12.2021 (а.с.6-10), сплата коштів за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією №448090005 від 26.07.2024 (а.с.8 на звороті)
Відповідно до реєстру боржників до договору надання послуг з факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 25725 грн (а.с. 13 на звороті).
Згідно наданого розрахунку заборгованість за кредитним договором №3952044 від 10.12.2021 становить 25725 грн, з яких: 6000 грн - за тілом кредиту, 19125 грн - за процентами, 600 грн. - за комісією (а.с. 8).
IV. Норми права.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, яка в силу ч.2 ст.1054 ЦК України застосовується до правовідносин у сфері кредитування, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530ЦК вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
V. Оцінка суду.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернула. З часу отримання позивачем права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за кредитним договором № 3952044 від 10.12.2021 не сплачувалася. Розмір суми заборгованості підтверджується умовами укладеного договору. За таких обставин, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 25725 грн заборгованості за кредитним договором на користь позивача, який отримав право вимоги за кредитним договором.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
VІ. Процесуальні витрати.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 7).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2422,40 грн. судового збору
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Позивач прохає стягнути з відповідача 13000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Інтереси позивача представляє адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс». На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача додав до заяви договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 (а.с.20-22), заяву про надання юридичної допомоги №283 від 01.08.2025, згідно якої надання усної консультації з вивчення документів 2 год - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 год - 9000 грн (а.с.25), витяг з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025, згідно якого підтверджується, що об'єднанням «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» наступні послуги: по боржнику ОСОБА_1 , а саме: усна консультація - 2 год. ціна 4000 грн., складання позовної заяви -3 год., ціна 9000 грн (а.с.25 на звороті).
Однак, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу, суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрать на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000 грн.
Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25725 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором №3952044 від 10.12.2021 в сумі 25725 грн., 2422,40 грн судового збору, та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 32147 грн 40 коп (тридцять дві тисячі сто сорок сім грн.) 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Н. В. Потій