Справа № 591/6082/25
Провадження № 2-аз/591/118/25
04 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Павла Валентиновича про забезпечення позову у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває справа за вказаним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
30 жовтня 2025 року на електронну адресу Зарічного районного суду м. Суми надійшла заява про забезпечення позову від представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренко П.В.
Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 44 КАС України учасники справи мають право подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора (підпункт 5.4 пункту 5 Положення про ЄСІТС).
Користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень (підпункт 5.6 пункту 5 Положення про ЄСІТС).
Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.
Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII (далі - Закон №2155-VIII), згідно зі статтею 1 якого автентифікація - це електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
Відповідно до статті 18 Закону №2155-VIII кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, зокрема у пунктах 12.1-12.3, дійшла висновку про те, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що наведені висновки не стосуються адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб (нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки), які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Таким чином, відповідно до викладеного Положення про ЄСІТС, а також враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, суд зазначає, що подання до суду заяв адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки у електронному вигляді можливе лише з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси та з використанням власного електронного підпису.
Заява про забезпечення позову подана на електронну пошту Зарічного районного суду м. Суми представником позивача - адвокатом Титаренко П.В.
Зазначена заява про забезпечення позову адвоката позивача не створена у підсистемі Електронний суд, та, відповідно, не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом з використанням підсистеми Електронний суд.
Отже, адвокатом Титаренко П.В. використано спосіб звернення до суду з заявою про забезпечення позову, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб (тобто 908 грн. 40 коп.).
Проте до заяви про забезпечення позову не надано документу, що підтверджує сплату судового збору.
За нормами ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 152 цього Кодексу повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вказані вимоги законодавства, подану заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка П.В. про забезпечення позову слід повернути без розгляду.
Керуючись ст.ст. 18, 44, 132, 152, 154 КАС України,
Повернути без розгляду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Павла Валентиновича про забезпечення позову у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя А.П.Сидоренко