Справа № 576/2723/25
Провадження № 3/576/1350/25
04 листопада 2025 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазур С.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кролевець, Сумської області, працюючого: Державна прикордонна служба України, в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_1 ), в.о. начальника третього відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. АДРЕСА_1 ) НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ, лейтенант, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно поданого протоколу, ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника третього відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. АДРЕСА_1 ) НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ, проходячи військову службу у військовому званні «лейтенант», користується повноваженнями на виконання організаційно-розпорядчих обов'язків згідно із законодавством, у зв'язку з чим, являється військовою посадовою особою.
Відповідно до витягу з Журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3 (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. АДРЕСА_1 ) (інв. № 29 (гриф) від 18.08.2025 з 16:30 19.09.2025 по 20:00 19.09.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання в п/н «ГрР» (ЗВ Резерв 1 черги).
Незважаючи на це, лейтенант ОСОБА_1 , будучи окрім іншого, у розумінні положень ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового складу, молодшого сержантського і старшинського складу НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ (військової частини НОМЕР_1 ), у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 115, 116, 216, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за поведінкою військовослужбовців судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому, пункту 20.1. Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Держприкордонслужби України та Головного управління державної служби України від 05.07.2011 №330/151/809/434/146, який вимагає від працівників належним чином виконувати функції, пов'язані зі своєю посадою, підтримуючи довіру суспільства до органу, в якому проходить службу чи працює, у тому числі утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди службі, о 20:00 19.09.2025 безпідставно не виконував обов'язки, а саме бойові (спеціальні) завдання в п/н «ГрР» (ЗВ Резерв 1 черги) та був затриманий спільною міжвідомчою групою УВВБ та старшого слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, в м. Глухів, Сумської області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, недбало поставився до військової служби в умовах особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, через захисника надсилав заяви про відкладення розгляду справи, але враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП не належить до правопорушень, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, а також наявність в матеріалах справи заяви останнього про слухання справи без його участі, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності військовослужбовця ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним закрити провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на таке.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, а розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінується особі.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).
На підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП надані наступні докази:
-протокол № 21 від 20.10.2025 року;
-матеріали службового розслідування з висновком;
-характеризуючі дані на ОСОБА_1 ;
-пояснення ОСОБА_1 , в яких останній не заперечував факту самовільного покинення місця служби та перебування в м. Глухів у власних справах, про що не повідомив керівництво.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не виконав вимоги статей 11, 16, 49, 115, 116, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, недбало поставився до своїх обов'язків, передбачених пунктом 20.1. Кодексу поведінки працівників.
Разом з цим Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено перелік загальних обов'язків. Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, тощо. Однак, протокол містить лише посилання на загальні положення Статуту при визначенні обов'язків військової службової особи, що є недостатнім для констатації наявності складу об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, оскільки при вирішенні питання наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень, тобто протокол має містити конкретні обов'язки, які покладалися на конкретну військову службову особу та які з цих обов'язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також які нормативні положення порушені суб'єктом правопорушення.
Судом встановлено, що підставою для складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, стало те, що останній самовільно покинув місце служби та не виконував обов'язки, а саме бойові (спеціальні) завдання в п/н «ГрР» (ЗВ Резерв 1 черги).
При цьому, стаття 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення до військової служби. Це загальна норма, яка охоплює будь-які дії або бездіяльність, що свідчать про неналежне виконання службових обов'язків військовослужбовцем, що не призвели до тяжких наслідків, але порушують дисципліну.
В той же час, ч. 3 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби) тривалістю до десяти діб, а стаття 172-18 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби. Це спеціальні норми, які стосуються конкретно охорони державного кордону, і охоплює порушення правил несення служби під час виконання наряду.
Так, коли одні й ті ж дії підпадають і під загальну норму (ст. 172-15 КУпАП), і під спеціальну (ч. 3 ст. 172-11 та ст. 172-18 КУпАП), застосуванню підлягає саме спеціальна норма.
Отже, якщо прикордонник допустив порушення під час несення прикордонної служби, які також можна вважати недбалим ставленням до служби дії можуть кваліфікуватись лише за ст. 172-18 КУпАП, а якщо самовільно покинув місце служби за ч.3 ст. 172-11 КУпАП. Оскільки суд не має право самостійно змінювати правову кваліфікацію дій правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення, то провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст.172-15КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247,283-285, 287КУпАП суд, -
Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд Сумської області.
Суддя С.А. Мазур