Справа № 523/13741/25
Провадження №2/523/5832/25
заочне
"23" жовтня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ФІНАНС» звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 09.10.2019 року між первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 010/0557/82/0211062, за умовами якого Банк відкрив картковий рахунок, та встановив поточний ліміт, розміром на дату початку кредитування 35 500 грн. Максимальним лімітом до 500 000 грн. Строком кредитування 48 місяців.
Представник позивача зазначає, що відповідач припинив виконання договору.
Щодо звернення позивача з даним позовом, представник зазначив, що 20.02.2024 року між первісним кредитором та позивачем було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-67- F.
Відповідно до реєстру боржників, новий кредитор набув права вимоги до відповідача у сумі: 68 456, 50 гривень.
З урахуванням викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договорами та понесені судові витрати.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 21 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам направлено копію ухвали суду та роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача до суду не з'явився, разом з цим на адресу суду 20.10.2025 року (вх. № 43185) надійшла заява за підписом представника позивача щодо можливості розгляду справи у відсутність сторони позивача, відповідно до якої представник зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, та, що не заперечує з приводу заочного розгляду справи (а.с.62-63).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно (а.с.66), відповідач про причини не явки суду не повідомив, не надав заперечень або відзиву на позовну заяву.
З огляду на зазначене судом встановлено, що сторони належним чином та своєчасно повідомлені про час та місце слухання справи, а відтак підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, не встановлено.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2025 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між відповідачем у справі ОСОБА_1 та первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк Аваль» 09.10.2019 року було укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «кредитна картка» № 010/0557/82/0211062, відповідно до якого Банк відрив картковий рахунок та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування встановлено в сумі: 35 500 гривень. Максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт становить 500 000 гривень (а.с.5,6).
Згідно п. 2 Заяви встановлено - строк кредитування становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту.
В супереч умовам кредитного договору, відповідач припинив виконувати взяті зобов'язання.
Щодо звернення позивача до суду з позовними вимогами, судом встановлено, що між первісним кредитором та позивачем укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-67-F. За умовами договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги до Боржників вказаним у реєстрах Боржників. На підтвердження відступлення прав вимоги надані: платіжна інструкція № 627, реєстр боржників.
Так, відповідно до реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги, встановлено, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі: 68 456, 50 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.25-26).
Так, відповідно до розрахунку заборгованість складається з 35 500 гривень - сума заборгованості за овердрафтом, 32 956, 50 гривень - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.
Відповідно встановлено, що на дату відступлення прав вимоги, 19.03.2024 року заборгованість за договором становить - 68 456, 50 гривень.
Матеріалами справи встановлено, що позивач, як новий кредитор звернувся до відповідача з листом досудова вимога (а.с.37).
Отже, з досліджених документів судом встановлено, що позикодавцем було наладженим чином виконано умови кредитних договорів, надано відповідачу/позичальнику у користування кредитні кошти, та встановлено, що відповідач в односторонньому порядку допустив порушення умов кредитного договору, підтверджено обставини відступлення прав вимоги за кредитним договором.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак, після підписання кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позичальника виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. "
Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року (справа № 6-979цс15), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов'язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов'язку щодо погашення заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладених обставин, судом встановлено, що позивач є кредитором за договором кредиту, відповідач порушив умови Договору, не повернув отримані кошти у строки передбачені договором.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, відповідно до договору про надання правової допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023 року, предметом договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором.
Згідно з Актом виконаних робіт, загальний розмір наданих послуг за позовом становить 1 400 гривень.
Відповідно до платіжної інструкції № 1229 позивач сплатив на рахунок адвоката Титаренко В.В. кошти за надані послуги у загальному розмірі: 1 400 гривень.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі: 1 400 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати щодо сплати судового збору 3 028, 00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 2,5,10,12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-281 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) - заборгованість за кредитним договором № 010/0557/82/0211062 від 09.10.2019 року - у розмірі: 68 456, 50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) - судові витрати зі сплати судового збору у розмірі: 3 028, 00 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі: 1 400 гривень, а всього стягнути - 4 428 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 27.10.2025р.
Суддя: