Справа № 607/10616/24Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/66/25 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
03 листопада 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
cуддів - Хоми М.В., Храпак Н.М.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Вароди П.Б. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №607/10616/24 за апеляційною скаргою малолітнього ОСОБА_4 від імені якого діє адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Управляння сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -
В травні 2024 року малолітній ОСОБА_4 від імені якого діє адвокат Авдєєнко В.В. звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 20 000 грн. понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року апеляційну скаргу малолітнього ОСОБА_4 від імені якого діє адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович - залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2025 року - залишено без змін.
08 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Варода П.Б. через систему "Електронний Суд" звернувся до Тернопільського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить:
стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції;
стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції;
стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Так, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Варода П.Б. у відзиві на апеляційну скаргу заявив про те, що докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до заяви додано копії додаткових угод № 1 від 8 жовтня 2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 21 березня 2025 року за надання професійної правничої допомоги у справі № 607/10616/24 та копії платіжних інструкцій.
Так, згідно з умовами Додаткової угоди № 1 від 8 жовтня 2025 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 21 березня 2025 року, за надання професійної правничої допомоги у справі № 607/10616/24, розглянутій Тернопільським апеляційним судом, відповідач ОСОБА_2 сплачує адвокату Вароді П.Б. гонорар у розмірі 5 000 грн. Оплата здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №59771533SB від 8 жовтня 2025року.
Згідно з умовами Додаткової угоди № 1 від 8 жовтня 2025 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 21 березня 2025 року, за надання професійної правничої допомоги у справі № 607/10616/24, розглянутій Тернопільським апеляційним судом, третя особа ОСОБА_3 сплачує адвокату Вароді П.Б. гонорар у розмірі 5 000 грн. Оплата здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL553846 від 8 жовтня 2025року.
Згідно з умовами Додаткової угоди № 1 від 8 жовтня 2025 року до Договору пронадання професійної правничої допомоги від 28 травня 2024 року, за надання професійної правничої допомоги у справі №607/10616/24, розглянутій Тернопільським апеляційним судом, відповідач ОСОБА_1 сплачує адвокату Вароді П.Б. гонорар у розмірі 5 000 грн. Оплата здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №59771465SB від 8 жовтня 2025 року.
Так, судові витрати відповідача на професійну правничу (правову) допомогу у суді апеляційної інстанції підтверджені належними та допустимими доказами, вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України дотримані.
Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
За загальним правилом, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони в разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Наведені висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23.
У постановах від 19 лютого 2022 року в справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з урахуванням конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Дослідивши заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Вароди П.Б. про розподіл судових витрат, додані до неї документи та вирішуючи чи є розмір витрат на правничу допомогу обґрунтованим і пропорційним до предмета спору в цій справі, колегія суддів вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 1 5000 грн. (по 5 000 грн. на користь кожного) не відповідають критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неминучих, а також не відповідають складності даної справи.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та складність даної справи, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що відшкодуванню на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн. (по 2 000 грн. на користь кожного).
Також, суд апеляційної інстанції з урахуванням того, що позивач є малолітньою особою і має часткову цивільну дієздатність, вважає, що понесені іншими учасниками судового процесу витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з законного представника малолітньої дитини - ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Вароди П.Б. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути із законного представника малолітнього ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а саме по 2 000 грн. в користь кожного.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2025 року.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Храпак Н.М.
Хома М.В.