Справа № 502/2175/25
31 жовтня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Балан М.В.
присяжних: Лябах Р.І., Карастойка Т.С.
за участю:
секретаря судового засідання - Урсул Г.К.
заявника - ОСОБА_1 ,
прокурора - Лепетюка М.В.,
заінтересованої особи - ОСОБА_2
представника ОСОБА_3 - адвоката Черненко Х.М.
представника ОСОБА_2 - адвоката Блохіна М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія цивільну справу
за заявою
лікаря-психіатра консультаційно-діагностичного поліклінічного відділення КНП «Кілійська багатопрофільна лікарня» Кілійської міської ради
Пожоги Юлії Володимирівни
про
проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку, без її згоди -
28.10.2025 року лікар-психіатр консультаційно-діагностичного поліклінічного відділення КНП «Кілійська багатопрофільна лікарня» Кілійської міської ради ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про проведення психіатричного огляду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в примусовому порядку.
Заява мотивована тим, що на адресу КНП «Кілійської багатопрофільної лікарні» КМР надійшла заява вх. № 5-Б від 15.08.2025 року від заявниці ОСОБА_2 щодо проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку та надання особі амбулаторної психіатричної допомоги відносно її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В поданій заяві, заявниця повідомила про наявність у її матері ознак тяжкого психічного розладу, що створює небезпеку для самої пацієнтки та оточуючих, зокрема вказала на прояви тяжкого психічного розладу громадянки ОСОБА_3 , а саме:, що остання проявляє агресію та має чисельні конфлікти із сусідами; вночі чує «голоси» з сусідньої квартири і стверджує про секту у цій квартирі, в якій нібито насильно утримують людей і знущаються над ними, тому громадянка ОСОБА_3 веде власне розслідування і в тому числі звертається до поліції про крадіжки невідомими людьми в неї речей та коштовностей з квартири; розповідає, що невстановлений мільйонер направляє їй посилки, які викрадають невідомі; впевнена, що в заявниці ОСОБА_2 та її молодшого брата ОСОБА_4 є клони, яких вона кличе додому, та які постійно міняються місцями; часто називає заявницю ОСОБА_2 іншим іменем, вважає, що вона особа на ім'я « ОСОБА_5 »; регулярно виявляє на своєму тілі синці і не пам'ятає їх походження, стверджує, що інші їх не можуть побачити, бо знаходяться «під гіпнозом».
Крім того, у 2020-2023 рр. від ОСОБА_3 до ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надходили заяви та звернення, які були списані до матеріалів справ з формулюванням «за фактом неправомірних дій з боку сусідів/невідомих осіб», що підтверджує системність і безпідставність таких заяв.
Також були описані прояви агресивної поведінки, зокрема те, що громадянка ОСОБА_3 причепилась до неповнолітнього хлопця та вкусила його за передпліччя.
Таким чином, вищезазначені факти дають підстави припускати наявність у ОСОБА_3 психотичного розладу, що може становити небезпеку як для неї самої, так і для оточуючих та може завдати значної шкоди своєму здоров'ю чи здоров'ю оточуючих, у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Разом з тим, ОСОБА_3 відмовляється від отримання психіатричної допомоги в добровільному порядку, перебуваючи вдома, двері не відчиняє, що унеможливлює здійснення добровільного психіатричного огляду лікарем-психіатром.
За таких обставин психіатричний огляд та надання амбулаторної психіатричної допомоги можливий лише після отримання рішення суду.
Ухвалою судді від 30.10.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.
В судовому засіданні заявник - лікар-психіатр консультаційно-діагностичного поліклінічного відділення КНП «Кілійська багатопрофільна лікарня» Кілійської міської ради ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала, посилаючись на обставини, викладені в ній, з метою з'ясування потреби в наданні ОСОБА_3 психіатричної допомоги, просила заяву задовольнити.
Особа стосовно якої вирішується питання - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась.
Представник особи стосовно якої вирішується питання - ОСОБА_3 - адвокат Черненко Христина Михайлівна, заперечувала проти задоволення заяви, вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, адже дії її підзахисної не несуть небезпеку, а достатніх доказів вважати зворотнє немає.
Предтавник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Блохін Микола Юрійович в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву, просила її задовольнити, зазначила, що у добровільному порядку мати відмовляється від огляду та допомоги.
Прокурор Лепетюк Михайло Вікторович у судовому засіданні вважає наявними підстави для задоволення заяви, не заперечує проти її задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку та пояснення учасників провадження, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно заяви за вх. №5-Б від 15.08.2025 року адресованої ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_6 директора КНП «Кілійська багатопрофільна лікарня» КМР вбачається, що заявниця є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та просить ініціювати звернення лікрем-психіатром до суду з заявою про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку та про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в прмусовому порядку відносно її матері. На обгрунтування заяви зазначила, що її мати ОСОБА_3 , виявляє дивні та непередбачувані дії, що свідчать про психічний розлад та можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих її людей та сусідів.
Спострегіючи за поведінкою своєї матері, у особистих зустрічах та у телефонних розмовах мати постійно стверджує про обставини та явища, які не відповідають дійсності. ОСОБА_3 агресивна, має численні конфлікти з сусідами, що має наслідок отримання нею тілесних ушкоджень. Про інші факти отримання тілесних ушкоджень, які з великою ймовірністю, вона завдає сама собі особисто, компетентні орган не повідомляються, але всупереч цьому зазначені факти мають місце.
Докази психічного розладу у поведінці ОСОБА_3 проявляються у її численних щоденних повідомленнях наступного змісту (вказані факти підтверджуються заявами до органів поліції): 1. Вночі вона чує голоси з сусідньої квартири, де організована секта, у якій насильно утримують людей, знущаються над ними, про що вона веде особисте розслідування, в тому числі звертається до поліції. 2. Невідомі люди крадуть в неї речі та коштовності з квартири. 3. Розповідає історію, що невстановлений мільйонер направляє їй посилки, які викрадають невідомі тощо. 4. Впевнена, що у доньки, та її молодшого брата ОСОБА_4 є клони, яких вона кличе додому, та які постійно міняються місцями. 5. Часто називає доньку іншим іменем, вважаючи, що вона особа на ім'я « ОСОБА_5 ». 6. Регулярно виявляє у себе на тілі синці, але не пам'ятає звідки вони, каже що лягла спати без них, а прокинулася все болить і синці. Постійно каже що на ній є синці, але ми не можемо їх бачити бо під гіпнозом.
Підтвердженням зазначених фактів наявні публікації у мережі «Інстаграм», де вона під псевдонімом «drugnaya51» публікує пости та дописи, що свідчать про наявність у неї психічних розладів. За наявною інформацією, ОСОБА_3 неодноразово зверталася до поліції з приводу надуманих обставин за фактами крадіжок у неї речей та коштовностей, функціонування у сусідній квартирі секти, викрадення та утримання невстановленими особами людей тощо.
Докази наявності таких звернень та інших обставин, зокрема неодноразові отримання нею тілесних ушкоджень при невстановлених обставинах, неадекватності поведінки ОСОБА_3 свідчать про необхідність надання примусової допомоги та убезпечать інших людей від її ймовірних шкідливих дій.
Таким чином, всі вищеперелічені факти безпосередньо підтверджують перебування ОСОБА_3 у нестабільному, неадекватному психічному стані, наявність тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих. Вказані факти потребують встановленню та проведенню психіатричного огляду ОСОБА_3 у примусовому порядку та про надання їй амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
ОСОБА_3 у добровільному порядку від психіатричної допомоги відмовляється, що змушує доньку звернутися у передбаченому законом порядку до лікаря-психіатра з питання ініціювання проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку та про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. У випадку нереагування на її прохання дана обставина може мати негативні наслідки як для самої ОСОБА_3 , так і для інших осіб, /а.с.4-7/.
Згідно довідки щодо стану психічного здоров'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що згідно відомостей, отриманих з документів та заяв родичів, за непрямими даними надається клінична оцінка щодо підстав припускати наявність у гр. ОСОБА_3 психотичного розладу з маячними ідеями та слуховими галюцинаціями. Поведінка дезорганізована, вона втрачає критичність до власного стану, що може становити небезпеку як для себе (через неадекватні дії) так і для оточення. Враховучю викладене, лікарем-психіатром зроблено висновок, що на підставі зібраних данних у ОСОБА_3 наявні ознаки тяжкого психічного розладу. ОСОБА_3 ухиляється від добровільного психіатричного огляду, а тому існують підставі для проведення примусового психіатричного огляду відповідно до ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу», /а.с. 2/.
Згідно відповіді Відділення поліції №1 Ізмаїльського районногоо відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області №70473-2025 від 23.06.2025 року вбачається, що за період з 2020 року по дату надання відповіді, на адресу ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від гр. ОСОБА_3 надходили заяви та звернення, в загальній кількості 82 штуки, які були списані до матеріалів справ з формулюванням «за фактом неправомірних дій з боку сусідів/невідомих осіб», /а.с.10-12/.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до положень ст. 5 ЦПК України, «здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.
Закон України «Про психіатричну допомогу» визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов'язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.
Згідно із ст. 4 цього Закону психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» забороняється визначати стан психічного здоров'я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.
Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 341 ЦПК України заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин; про психіатричний огляд - протягом трьох днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.
Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги або госпіталізацію у примусовому порядку розглядається за присутності особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги, який подав заяву, адвоката чи законного представника особи, стосовно якої розглядаються питання, пов'язане з наданням психіатричної допомоги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 ЦПК України залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
З метою встановлення ймовірних психічних розладів та запобігання погіршення психічного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечення ефективного лікування за наслідками обстеження у разі встановлення відповідного діагнозу та надання їй спеціалізованої психіатричної допомоги, визначення форми та обсягу такої допомоги, суд приходить до висновку про необхідність проведення психіатричного огляду ОСОБА_3 без її згоди.
З огляду на зазначене, зібрані у справі докази дають підстави для задоволення заяви про проведення психіатричного огляду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у примусовому порядку.
Відповідно до пункту 9 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Керуючись ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. ст. 57-60, 258, 259, 264, 265, 339-342 ЦПК України, суд,-
Заяву лікаря-психіатра консультаційно-діагностичного поліклінічного відділення КНП «Кілійська багатопрофільна лікарня» Кілійської міської ради ОСОБА_1 про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку, без її згоди - задовольнити.
Надати дозвіл на проведення психіатричного огляду у примусовому порядку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з метою встановлення необхідності психіатричної допомоги.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання, складання повного судового рішення).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.11.2025 року.
Головуючий суддя М. В. Балан
Присяжні Р.І. Лябах
Т.С. Карастойка