Справа № 686/15316/25
Провадження № 2/686/5381/25
03 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Хараджі Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань - Козуляк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», подану представником Поляковим Олексієм Володимировичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
29.05.2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Поляков О.В. звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 16.04.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та Відповідач уклали Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ». Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті Кредитодавця, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту, тобто вказав свої персональні ідентифікаційні дані.
Відмова Відповідача від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для її проведення має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Позичальником та від укладення з Позичальником Кредитного договору.
Таким чином, під час укладення Кредитного договору Первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію Відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.
Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту.
Оскільки Відповідач погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав Відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору.
Отже, Кредитний договір підписано Відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора - 96077, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Після здійснення акцепту Позичальником, Кредитодавець наклав на Кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані дії підтверджуються положеннями Кредитного договору, а також Довідкою про ідентифікацію.
Крім того, приймаючи умови Кредитного договору, Відповідач підтвердив, що йому у доступній та зрозумілій формі була надана вся передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (чинного на момент укладення договору), а також статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» (далі - Закон) інформація. Відповідач також підтвердив ознайомлення зі змістом ст. 25 Закону та з Правилами.
Таким чином, у Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 300,00 грн., порядок сплати якої визначено умовами Кредитного договору. Отже, Позичальнику перераховується сума в розмірі 6000 грн.
На виконання умов Кредитного договору, 16.04.2024 Первісний кредитор ініціював
переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - Платіжна картка), що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Первісний Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з відміткою та додатком до нього.
21.10.2024 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого Позивачеві відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
У порядку та на умовах, визначених у Договорі Факторингу, Позивач зобов'язався
передати (сплатити) Первісному кредитору Суму Фінансування, а Первинний кредитор зобов'язався відступити Позивачу Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних Первісному кредитору за укладеними Кредитними договорами, та їх перехід від Первісного кредитора до Позивача відбувається у Дату відступлення Прав Вимоги.
Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором Факторингу та Акту прийому-передачі до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20 563,20 грн.
Під час укладення Кредитного договору сторонами було узгоджено всі істотні умови, зокрема розмір кредиту в сумі 6 300,00 грн., валюту надання, строк дії договору та
порядок кредитування. Дане погодження умов, а також підписання Кредитного договору Відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора як засобу електронного підпису, свідчить про його належне та добровільне волевиявлення на укладення електронного правочину.
Однак, оскільки Відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання щодо повернення коштів, виникла заборгованість у розмірі - 20 563,20 грн., яка складається з наступного: 6 300,00 грн. - заборгованість по кредиту; 11 263,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3 000,00 грн. - штрафні санкції згідно умов договору. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 21.10.2024 - 15.05.2025.
Розрахунок заборгованості, наданий Первісним кредитором в сукупності з Повідомленням від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» є беззаперечними доказами факту заборгованості.
Зазначають, що Позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить: 17 563,20 грн., що складається : 6 300,00 грн. - заборгованість по кредиту; 11 263,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Тому просить суд стягнути відповідача заборгованість в сумі 17 563,20 грн, а також стягнути понесені ними судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7000 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 року, головуючим суддею по вказаній позовній заяві було визначено суддю Хараджу Н.В.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
В судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, при цьому на адресу суду надав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просив при ухваленні рішення врахувати, що він має інвалідність 2 групи та є учасником бойових дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
16.04.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та Відповідач уклали Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Разом з вказаним договором було підписано також Паспорт споживчого кредиту, з якого вбачається наступне: тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 6000,00 грн; строк кредитування - 360 днів; мета отримання кредиту - споживчі потреби; процентна ставка - 879,50 % річних, знижена процентна ставка - 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 15 днів, стандартна процентна ставка - 2,47% за кожен день користування кредитом з 16 дня по дату повернення (закінчення строку кредитування).
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 96077 відправлено 16.04.2024 о 11:57:25 на номер телефону НОМЕР_2 відповідача, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
З листа-відповіді від 01.08.2025 року наданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2025 року, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період 16-04.2024р. - 21-04-2024 р.: фінансовий номер НОМЕР_2 , який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . До відповіді також долучено виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період 16-04.2024 р. - 21-04-2024 р., яка містить зарахування на суму 6000,00 грн. у додатку.
Отримання відповідачем коштів у сумі 6000,00 грн на його картковий рахунок, підтверджується також інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» №1289/10 від 30.10.2024 року.
З виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9724619 від 16.04.2024 року вбачається, що за ОСОБА_1 за період з 21.10.2024 -15.05.2025 року наявна заборгованість в розмірі 20563,20 грн, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6300,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками в сумі 11263,20 грн та заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 3000,00 грн.
Також наявність заборгованості та її розмір підтверджено детальним розрахунком заборгованості від 21.20.2024 року.
21 жовтня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №21102024-МК/Ейс, згідно з умовами якого клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними договорами згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактом зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з витягу з реєсту боржників за кредитними до договору факторингу №21102024-МК/Ейс встановлено, що під порядковим номером 2139 наявний запис про боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 за кредитним договором №00-9724619 на суму 6300,00 грн.
Суд, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведення укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором та перехід права вимоги від первісних кредиторів до позивача. Іншого відповідачем не доведено, а судом не встановлено.
Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за договором, що призвело до утворення заборгованості.
Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині другій статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти, на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані кредитодавцем грошові кошти.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у виді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір кредитної лінії №00-9724619 від 16.04.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 526, 530, 536 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, боржник з моменту переходу прав вимоги не погасив заборгованість за кредитним договором, а тому станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 563,20 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6 300,00 грн., прострочена заборгованість за процентами в сумі 11 263,20 грн. та заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 3 000,00 грн.
Однак, позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить: 17 563,20 грн., що складається: 6 300,00 грн. - заборгованість по кредиту; 11 263,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Разом з тим, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»порушені, а тому вони підлягають захисту, тобто позов підлягає задоволенню в повному обсязі та необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9724619 від 16.04.2024 у розмірі 17 563,20 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи . До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень, який підлягає відшкодуванню з урахуванням приписів ст.141 ЦПК України.
Відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_5 відповідач ОСОБА_1 є інвалідом II групи, який відповідно до Закону України «Про судовий збір» відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи позивач разом з позовною заявою надав договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року, протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду №32 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 15.05.2025 року.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України, зокрема відповідно до частини шостої зазначеної статті визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог ч. 4 ст. 137 та ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (Україна, 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № 00-9724619 від 16.04.2024 у розмірі 17 563,20 грн., яка складається з 6 300,00 грн. заборгованості за тілом та 11 263,20 грн. заборгованості за відсотками.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (Україна, 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) з державного бюджету суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 12200 від 27.05.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (Україна, 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 денний строк з дня виготовлення повного судового рішення.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа