Справа № 685/979/25
Провадження № 2/685/540/25
04 листопада 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь
справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 08.02.2025 року між ТОВ«Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №08.02.2025-100000979 (далі кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2500 грн, шляхом перерахунку на банківський рахунок відповідача (реквізити платіжної картки НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит у погоджений умовами договору строк (217 дні) та сплатити проценти за користування кредитом (процентна ставка 0,84% за один день), комісію за надання кредиту у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 225 грн (нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів) (п.8), комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 225 грн (нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів) (п.9) та неустойку у розмірі 37,50 грн, яка нараховується за кожен день невиконання (неналежного) виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного (неналежно) виконаного зобов'язання (п.17). Відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати суми кредиту, відсотків, комісії не виконує, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 8300 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3875 грн - сума заборгованості за відсотками, комісії - 675 грн та 1250 грн - неустойки (37,50 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання). Просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки 8300 грн заборгованості за кредитним договором та 2422,40 грн судового збору.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в суд не з'явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності його представника.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке є у матеріалах справи, заяв чи клопотань не подала. Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №08.02.2025-100000979, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 2500 грн, шляхом перерахунку на банківський рахунок відповідачки (реквізити платіжної картки НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит у погоджений умовами договору строк (217 дні, дата повернення кредиту - 12.09.2025) та сплатити проценти за користування кредитом (процентна ставка 0,84% за один день комісію за надання кредиту у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 225 грн (нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів) (п.8), комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 225 грн (нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів) (п.9) та неустойку у розмірі 37,50 грн, яка нараховується за кожен день невиконання (неналежного) виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного (неналежно) виконаного зобов'язання (п.17). Відповідачка підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е563, а позивачем перераховано суму кредиту в розмірі 5200 грн. Вказане підтверджується змістом : пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), заявки кредитного договору №08.02.2025-1000006979 (кредитної лінії) від 08.02.2025, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №08.02.2025-1000006979 (кредитної лінії) від 08.02.2025, додатку до кредитного договору, які підписані одноразовим ідентифікатором Е563, який відправлений на номер телефону НОМЕР_2 , доказом перерахування коштів відповідно до кредитного договору є довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 06.10.2025 відповідно до якої 08.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 перерахована сума кредиту 2500 грн. Відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати суми кредиту, відсотків та комісії не виконує, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 7050 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3875 грн - сума заборгованості за відсотками, комісія за надання кредиту - 225 грн, комісія за обслуговування - 450 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком за кредитним договором.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом обставин справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачка не надала суду доказів того, що електронний платіжний засіб НОМЕР_1 на який перераховані 08.02.2025 кошти в сумі 2500 грн, та номер телефону НОМЕР_2 , за допомогою якого було підписано кредитний договір одноразовим ідентифікатором Е563, належить не їй, тому суд вважає, що у відповідачки наявна заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією за кредитним договором №08.02.2025-100000979 від 08.02.2025, тому позов в цій частині необхідно задовольнити.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення неустойки у розмірі 1250 грн, то суд зазначає наступне:
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, тому в частині стягнення 1250 грн неустойки необхідно відмовити.
На підставі п. 3 ч. 2 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат проводиться пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачу задоволено позов частково в розмірі 84,93 % позовних вимог, то судовий збір необхідно стягнути в розмірі 2057,34 грн (2422,40 грн х 84,93 %).
Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд,
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором №08.02.2025-100000979 від 08.02.2025 в сумі 7050 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3875 грн - сума заборгованості за відсотками, комісія за надання кредиту - 225 грн, комісія за обслуговування - 450 грн, а також 2057,34 грн судового збору.
В частині позовних вимог щодо стягнення 1250 грн неустойки - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуюча