справа № 492/1565/25
Провадження № 2-а/492/24/25
04 листопада 2025 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
31.10.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5797777 від 24.09.2025 року, винесену поліцейським Відділення № 2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції Турятко Віталієм Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Арцизького районного суду Одеської області, справу розподілено судді Череватій В.І.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України.
Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже законодавець пов'язує початок перебігу строку на оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з днем ухвалення відповідного рішення (постанови).
Як видно з копії відповіді на запит, підписаної 21.10.2025 року представником відповідача, відсутня дата надання відповіді на запит, та зазначено, що жодних заяв на оскарження постанови протягом десяти днів з дати вручення до органу від ОСОБА_1 не надходило.
Крім того, як вбачається з копії оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, вона винесена відповідачем 24.09.2025 року та отримана позивачем, про що свідчить його підпис в оскаржуваній постанові, тобто позивачу ще 24.09.2025 року було відомо про наявність оскаржуваної постанови, проте до суду позивач звернувся з даним позовом лише 31.10.2025 року, тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.
Однак, заява про поновлення пропущеного строку в матеріалах справи відсутня.
Отже, позивачу слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, докази поважності причин його пропуску або інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивачем зазначено, що він вважає, що датою вручення копії оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, є дата отримання відповіді на адвокатський запит, яка отримана 22.10.2025 року, у зв'язку з чим, на його думку, строк звернення з позовом до суду ним не пропущений.
При цьому, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Невмотивоване задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних осіб.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Посилаючись на поважність причин пропуску визначеного законом строку звернення до суду позивач жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надав.
Крім того, як вбачається з копії відповіді представника відповідача на адвокатський запит, який був надісланий представником позивача адвокатом Міховою М.В. 10.10.2025 року, свідчить про пропуск строку, оскільки станом на 10.10.2025 року, строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України, вже був пропущений.
Відтак, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені позивачем у позовній заяві не належать до обставин, з якими закон пов'язує можливість поновлення строку звернення до суду, такі обставини не є об'єктивно непереборними, такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що зазначені недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі, позов слід залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. ст. 121, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 286 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Відділення № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області (місцезнаходження: 67663, Одеська область, Одеський район, с. Усатове, провул. Урядовий, буд. 65) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків строк - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.І. Черевата