Справа № 951/604/25
Провадження №3/951/314/2025
04 листопада 2025 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2, ст. 173, ст. 173, ч. 1 ст. 164 КУпАП
16.09.2025, 26.09.2025, 29.09.2025 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшли адміністративні матеріали з Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2, ст. 173, ст. 173, ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до постанови судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 07.10.2025 справи № 951/604/25, № 951/605/25, № 951/606/25, № 951/650/25 та № 951/653/25 стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2, ст. 173, ст. 173, ч. 1 ст. 164 КУпАП об'єднані в одне провадження.
06.09.2025 близько 14:45 гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно матері ОСОБА_2 , а саме висловлював словесні образи, погрози, приниження, залякування, що викликало в останньої побоювання за свою безпеку, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному й фізичному здоров'ю, чим порушив вимоги п. п. 3, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
06.09.2025 близько 14:45 гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно сестри ОСОБА_3 , а саме висловлював словесні образи, погрози, приниження, залякування, що викликало в останньої побоювання за свою безпеку, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному і фізичному здоров'ю, чим порушив вимоги п. п. 3, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Такі дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
06.09.2025 близько 12:50 гр. ОСОБА_1 в громадському місці на АДРЕСА_2 , будучи в стані алкогольного сп'яніння з хуліганських мотивів та з метою порушення громадського порядку й спокою громадян чіплявся до гр. ОСОБА_4 , а саме виражався в її сторону нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, поводив себе зухвало.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
06.09.2025 близько 12:00 гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 вчинив хуліганські дії стосовно ОСОБА_4 , а саме виражався в її сторону нецензурною лайкою, шарпав за одяг, чинив психологічний тиск, на зауваження не реагував.
Такі дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
26.09.2025 о 13:10 гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_3 на території продовольчого ринку здійснював продаж тютюнових виробів без ліцензії на провадження виду господарської діяльності, чи порушив вимоги ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла такого висновку.
Висновки суду щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2, ст. 173, ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст. 283 КУпАП виносить постанову.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2, ст. 173, ст. 173 підтверджується належними й допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи і досліджені суддею, це зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735154 від 06.09.2025; протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу події від 06.09.2025; рапортами працівників поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 06.09.2025; копією постанови Козівського районного суду Тернопільської області від 15.07.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735155 від 06.09.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735153 від 06.09.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735112 від 06.09.2025.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно з положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Тому вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, відповідно до статей 33, 36 КУпАП враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на останнього необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а тому з останньої необхідно стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Висновки суду щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України наданих в абз. 2 п. 2 постанови «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25 квітня 2003 року № 3 зазначено, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність).
Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Згідно з роз'ясненнями, що надані в п. 4 вказаної постанови, під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснював господарську діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання із зазначенням встановлених дат та часу цих послуг, що складає істотну ознаку адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», однак ч. 22 у ст. 15 вищезгаданого закону відсутня.
З погляду на те, що диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, у протоколі мала бути зазначена конкретна норма закону, якою встановлюється відповідний порядок та якого не дотрималася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Жодних інших даних, які б всебічно, повно та об'єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення судді не надано, як от пояснення свідків, відеоматеріали, тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодекс.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тож в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому справа щодо нього підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 251, 280, 283-285 КУпАП
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2, ст. 173, ст. 173 КУпАП й накласти на нього стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 /одна тисяча двадцять/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок на користь держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя О. Б. Гриновець