Справа № 466/13111/23
Провадження № 2/466/1319/25
04 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді Баєвої О.І.
секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.
за участю:
представника позивача Сапрун М.М.
представника відповідача Ільків Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги з постачання гарячої води, -
позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року в сумі 1077,40 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.10.2021 року в сумі 4010,53 грн, за послуги з постачання гарячої води з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року в сумі 4312,41 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.10.2021 року в сумі 4295,56 грн, а всього 13695,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ОСОБА_2 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі також зареєстрована ОСОБА_1
ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією, суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії .
Позивач стверджує, що за послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року у зв'язку із несплатою відповідачами за надані послуги, у них утворилася заборгованість, яка становить 1077,40 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.10.2021 року - 4010,53 грн; за послуги з постачання гарячої води з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року - 4312,41 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.10.2021 року - 4295,26 грн, а всього 13695,60 грн. У зв'язку із чим змушений звернутися до суду.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова 11.12.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
01.02.2024 року у вказаній справі ухвалено заочне рішення.
Ухвалою суду від 16.01.2025 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.
У судовому засіданні представник позивача Сапрун М.М. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити та надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача ОСОБА_2 -адвокат Ільків Г.М. в судовому засіданні позовні вимоги заперечувала та пояснила, що у квартирі АДРЕСА_2 відповідачі не проживають, оскільки там проводяться ремонтні роботи. Крім того, зазначила, що до матеріалів справи нею долучено акти, які підтверджують те, що водяні труби в квартиру не проведені, відтак обов'язку щодо сплати за користування гарячою водою у відповідачів не виникає.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву чи клопотань про відкладення від останньої не надходило.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» є постачальником теплової енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , що стверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №356390252 від 29.11.2023 року.
Згідно з Довідки №1 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації, виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 29.11.2023 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При здійснення своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до п.б ст.2 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розроблено нові договори та прийняті нарахування за послуги з 01.07.2014 року.
Згідно з п.1.1 Договору приєднання «Про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» від 01.07.2014 року виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води за встановленими відповідними уповноваженими органами тарифами для відповідних категорій споживачів, у строки і на умовах, що передбачені цим договором приєднання.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Положеннями ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частини третьої споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свої зобов'язання по оплаті за спожиті послуги не виконують. Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 допустили заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року у розмірі 1077,40 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.10.2021 року - 4010,53 грн; за послуги з постачання гарячої води з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року - 4312,41 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.10.2021 року - 4295,26 грн, а всього 13695,60 грн.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Що стосується доводів адвоката Ільків Г.М. про проведення ремонтних робіт як на підставу не сплачувати комунальні послуги, то такі не заслуговують на увагу, оскільки жодним законодавчим актом не передбачено таких підстав для звільнення від обов'язку щодо сплати за житлово-комунальні послуги.
Крім того, долучені представником відповідача до матеріалів справи акти, суд не бере до уваги, оскільки такі датовані 05.10.2022, 25.09.2023 та 20.11.2023, натомість у даній справі спірним періодом є 01.01.2019 по 30.09.2019 та 01.01.2021 по 31.10.2021. Також вказані акти жодним чином не спростовують факт надання відповідачам послуг з централізованого опалення та послуг з постачання гарячої води.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, такі доводи в частині доведеності позовних вимог є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, стороною відповідача не спростовані та сумніву у суду не викликають.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2684 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13,76, 81, 141, 259, 263, 264, 280, 282, 284-285 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість у розмірі 13695,60 грн (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять гривень шістдесят копійок), яка складається з наступного: за послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року у розмірі 1077,40 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.10.2021 року - 4010,53 грн; за послуги з постачання гарячої води з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року - 4312,41 грн, за період з 01.01.2021 року по 31.10.2021 року - 4295,26 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя О. І. Баєва