Провадження №3/447/1556/25
Справа №447/2456/25
03.11.2025 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 130 КУпАП,
31.07.2025 близько 17:00 год. у м. Новий Розділ по вул. Степана Бандери, 11, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Перед проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 витягнув пляшку горілки «Стар життя», об'ємом 100 мл, та випив її. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, клопотань чи заяв від такого до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, статтею 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.10 «є» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, водія зобов?язано до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Як вбачається з диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у випадках вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І вищевказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, не надав письмових пояснень у спеціально відведеній графі протоколу, зауважень не висловлював, протокол підписував, копію протоколу отримав.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №408364 від 31.07.2025; проведеним оглядом відеозапису, долученого на диску до матеріалів справи, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 після запитання працівників поліції чи погоджується він на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Драгер» та наданням його ствердної відповіді, випив стограмову пляшку горілки; поясненнями ОСОБА_2 від 31.07.2025, відповідно до яких такий вказав, що 31.07.2025 близько 16:00 год. вони зі знайомим ОСОБА_3 придбали горілку та пиво, які розпивали, після чого знайомий з його дозволу сів за кермо його транспортного засобу, та вони попрямували на квартал по вул. Степана Бандери, 13, після того як приїхали на кварта, до них підійшли працівники поліції, запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння Роману, на що він погодився, та витягнув з барсетки пляшку горілки об'ємом 100 грамів, зробивши кілька ковтків перед проходження такого огляду; поясненням ОСОБА_4 від 31.07.2025 та іншими, долученими до справи матеріалами.
Санкція ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає різне покарання для водіїв - штраф або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб,
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ст. 130 КУпАП, а тому підлягає покаранню у виді штрафу.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
В абзаці 3 пункту 28 вищевказаної постанови зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
З долучених до матеріалів справи інформації, встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено постанову серії ЕНА №5361876 від 31.07.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом не пред'явивши посвідчення водія, оскільки не має права керування транспортними засобами. Крім цього, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 повідомляв, що у нього відсутнє посвідчення водія взагалі.
У зв'язку з тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, враховуючи особу правопорушника та матеріали адміністративної справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, беручи до уваги тяжкість ймовірних наслідків, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Головатий А. П.