Справа № 462/7971/25
провадження 2-а/462/89/25
04 листопада 2025 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафів або перенесення відповідальності на фактичного водія, -
позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить суд про скасування постанови про накладення штрафів або перенесення відповідальності на фактичного водія. Дослідивши матеріали поданого позову, суд вважає за необхідне залишити його без руху, з огляду на наступне.
Згідно п.1-2 частини 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаної норми, позивачем не було зазначено: ні відповідача по справі, ні його ім'я та по батькові (для фізичних осіб) або повне найменування (для юридичних осіб), ні своє місце проживання чи перебування, ні місцезнаходження відповідача по справі, ні поштовий індекс всіх учасників справи, ні свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), ні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, ні свій номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, ні відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відповідача, ні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи.
Крім того, в порушення п. 8 вказаної статті позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, в порушення п. 11, в матеріалах справи відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, в порушення п. 6, в матеріалах справи відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Крім того, в порушення п. 9, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - позивач зобов'язаний зазначити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, чого позивачем здійснено не було.
Крім того, в порушення ч. 1 вказаної статті, згідно якої у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позивачка так і не визначилася з позовними вимогами, адже просить суд про скасування постанови про накладення штрафів або перенесення відповідальності на фактичного водія, що є неконкретизованим, не містить переліку постанов які позивачка взагалі має на увазі, нею не зазначено на якого саме фактичного водія вона все ж таки просить перенести штрафи, якими положеннями керується при зазначенні таких позовних вимог.
Крім того, відповідно до вимог частини 1, 4 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Відповідачем не було зазначено ні відповідачів/третіх осіб, ні надано примірнику позову для них.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Так, до позовної заяви долучено три постанови про адміністративні стягнення датовані 14 квітня 2024 року, 22 грудня 2024 року та 12 вересня 2025 року. В той же час, позивачка стверджує, що на момент накладення постанов перебувала за межами України. Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачка надала скріншоти з мобільного додатка «Дія», які вона отримала у встановленому законом порядку. Наведені обставини мають пряме процесуальне значення і ставлять під сумнів твердження про неможливість оскарження у встановлений законом строк, з огляду на наступне.
Так, з вказаного скріншоту з мобільного додатка «Дія», вбачається факт сплати постанови, що сам по собі свідчить про те, що позивачка була проінформована про наявність відповідних постанов та мала технічну можливість реагувати на них. Позивачка дізналася про постанову в строк, що давав їй можливість вчасно оскаржувати постанови, які вона вважає незаконними /доказів іншого матеріали справи не містять/, а відтак, нею необгрунтовано, чому при такому рівні поінформованості не було вжито заходів із оскарження в рамках встановленого процесуального строку.
Крім того, відповідно до процесуальних норм, поновлення пропущених строків оскарження можливе лише за наявності обставин непереборної сили або інших поважних підстав, які особа має довести належними та допустимими доказами. У даній справі позивачка не надала жодних документів або інших доказів, які б обґрунтували її нездатність залучити адвоката або самостійно оскаржити постанови, подавши позов через Електронний суд.
Окремо суд звертає увагу на скріншоти з «Дії», які свідчать про те, що позивачка мала доступ до інформаційного поля та ресурсів для здійснення процесуальних дій (зв'язок, доступ до інтернету, можливість оплати). Відтак посилання на технічну чи фактичну неможливість оскаржити постанови, не може бути прийнято судом до уваги.
Також, позивачка не пояснила і не довела, чому, за її словами, інша особа, що вчинила адміністративне правопорушення не оскаржила постанови від свого імені вчасно або чому не звернулася за роз'ясненням до уповноважених органів. Якщо адміністративне правопорушення дійсно було вчинене іншою особою, саме вона є зацікавленою стороною у оскарженні постанови, однак, з невстановлених судом причин цього не зробила.
Враховуючи вищевикладене, позивачка не навела належних і допустимих доказів, які б обґрунтували пропуск процесуальних строків з поважних підстав або доводили відсутність у неї можливості вчасно залучити адвоката та реалізувати право на оскарження.
Клопотання про поновлення строку подання позову чи обґрунтування поважності причин його пропуску позивачем взагалі подано не було. Відтак, суд констатує, що позивачем безпідставно пропущено десятиденний строк звернення до суду.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 цього Кодексу до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви складає 605,60 грн., однак позивачем не було надано до суду квитанцію про сплату судового збору. Крім того, оскільки в прохальній частині позовної заяви позивачкою не зазначено які саме постанови вона оскаржує, суд позбавлений можливості самостійно встановити кількість немайнових вимог, які нею заявлені.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленою статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 122-123, 166-167, 171, 241-243, 248, 256, 286, 294-297 КАС України, ст. 288 КУпАП, суд, -
адміністративний позов, - залишити без руху, надавши позивачу п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:
- зазначити: відповідача по справі, його ім'я та по батькові (для фізичних осіб) або повне найменування (для юридичних осіб), місце проживання чи перебування всіх учасників по справі, поштовий індекс всіх учасників справи, свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України учасників справи, номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України всіх учасників справи, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, всіх учасників справи, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи;
-зазначити наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-надати письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
-визначитися з позовними вимогами, вказати якими положеннями керується при зазначенні таких позовних вимог;
-надати копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;
-надати докази поважності пропуску встановленого законом строку на оскарження;
-надати докази сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру;
-надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
-оскільки справа стосується оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, позивачка повинна надати обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
Запропонувати позивачу в установлений строк вказати підстави для поновлення строку, та зазначити поважні причини пропуску такого строку, надати докази з цього приводу.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.І. Ліуш