Постанова від 04.11.2025 по справі 461/8539/25

Справа №461/8539/25

Провадження №3/461/3013/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Ромни, Сумської обл., місце роботи - ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (адреса: вул. Центральна 62, село Вирів, Львівський р-н, Львівська обл., 80441), посада або рід занять - керівник, місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 18.05.2004 виданий Роменським МРВ УМВС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил та відповідного подання митного органу, 16.09.2025 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , який є прямим митним представником, відповідно до норм частини 4 статті 266 Митного кодексу України, на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів від 27.08.2025 № 2708КФЛ, укладеного із ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ - 34943719, вул. Центральна 62, село Вирів, Львівський р-н, Львівська обл., 80441), до митного оформлення подано електронну митну декларацію (далі ЕМД) типу ЕК10АА, якій присвоєно номер 25UA209050001491U1, з метою експорту товару:

«український ріпак, ISCC сталий врожай 2025р., насипом. З низьким вмістом ерукової кислоти. Вміст олії: 46-49%. Вологість 9%. Домішки: 2%. Без амброзії відповідно до вимог ЄС. Вагою 1 814 350 кг.».

Разом із ЕМД подані такі товаросупровідні документи на цей товар:

-пакувальний лист від 11.09.2025 № б/н;

-рахунок-фактура від 11.09.2025 № 3367/12;

-автотранспортна накладна (CMR) від 11.09.2025 № 127704;

-декларацію про походження товару від 11.09.2025 № 3367/12;

-відомості про наявність земельних ділянок від 17.02.2025;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.07.2025 № UA-0207;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору Додаток 1 від 02.07.2025 року.

У графі 36 (преференція) ЕМД №25UA209050001491U1 декларантом вказаний код 063 - Сільськогосподарська продукція, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, власно вирощена сільськогосподарськими товаровиробниками, а також членами сільськогосподарських кооперативів.

У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД №25UA209050001491U1 зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 040), основа нарахування - 41 267304,213 грн., ставка 10 %, сума - 4 126 730,42 грн., спосіб платежу (06 - сума податку, нарахована умовно, у зв'язку із звільненням від оподаткування передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту).

Відповідно до поданих товаросупровідних документів, виробником та продавцем вказаного товару є ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ - 34943719, вул. Центральна 62, село Вирів, Львівський р-н, Львівська обл., 80441), відправником - ТОВ «МДП» (вул. Колійова 15, с. Мостиська Другі, Яворівський р-н, Львівська обл., 81300), покупцем - «CFG Trading Switzerland SA» (Route de Crassier 7, 1262 Eysins, Switzerland), отримувач - Cargill GmbH ( ОСОБА_3 -Strase 5b, 40468 Dusseldorf, Germany).

Для здійснення митного контролю та оформлення також подано документи: звіт про посівні площі сільськогосподарський культур під урожай 2025 року (форма № 4-сг (річна), звіт про збирання врожаю сільськогосподарський культур на 01 вересня 2025 року (форма № 37-сг, довідка Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 01.04.2025 № 110/АП/34-00-04-01-02, відомості про наявність земельних ділянок, податкова накладна від 04.09.2025 № 3, у яких зазначено, що товар вирощений на посівних (орендованих) площах ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ - 34943719).

У звіті про посівні площі (форма № 4-сг (річна)) вказано, що ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ - 34943719) орендує сільськогосподарські угіддя площею 15 203,00 гектари, код території відповідно до Класифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) за адресою здійснення діяльності щодо якої подається форма звітності UA46080110160030280 - село Луки, Рудківська територіальна громада, Самбірський район, Львівська область.

У звіті № 37-сг зазначена інформація про збирання врожаю сільськогосподарських культур у звітному році «ріпак озимий» площа зібрана 1 637,60 гектари, обсяг виробництва (валовий збір) - 44 089,77 ц.

З метою підтвердження чи спростування наявності у володінні/користуванні площах ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» земельних ділянок, що знаходяться на території Рудківської територіальної громади, а також про зібраний у 2025 році урожай «ріпак озимий», митницею на адресу Рудківської міської ради направлено лист від 17.09.2025 № 7.4-5/20-03//23704.

Рудківська міська рада листом від 23.09.2025 № 925/02-30/25 повідомила про те, що ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» здійснює свою діяльність на території Рудківської територіальної громади. У 2025 році за адресою КАТОТТГ UA46080110160030280 (с. Луки) здійснено посіви: озимої пшениці та кукурудзи. На території Рудківської міської ради у 2025 році посів «ріпак озимий» не здійснювався.

Таким чином, під час проведення перевірки, не підтверджено, що товар «український ріпак, ISCC сталий врожай 2025р., насипом. Вагою 1 814 350 кг», поданий до митного оформлення згідно ЕМД №25UA209050001491U1 від 16.09.2025, вирощений ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ», а відтак, відповідно до статті 11 Закону України від 10.09.1999 № 1033-ХІV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», відсутні підстави для його митного оформлення у митному режимі експорт із застосуванням преференційного режиму оподаткування.

Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», для інформації за кодом «1001» зазначається односимвольний код, що відображає статус особи, яка подає митну декларацію, яких може приймати значення: «1» - декларант, який самостійно, у власних інтересах та від власного імені здійснює декларування; «2» - прямий представник; «3» - непрямий представник.

Відповідно до інформації, які міститься у графі 44 митної декларації типу ЕК10АА №25UA209050001491U1 (код 1001 - Статус особи, яка подає митну декларацію), заявлено значення «2», яке свідчить про те, що декларування здійснено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 265 Митного кодексу України, а особа яка подала митну декларацію має статус прямого митного представника.

Частиною 10 статті 269 Митного кодексу України встановлено, що у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються.

Згідно пункту 34 розділу «Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання» Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (із змінами і доповненнями), не дозволяється:

- внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;

- внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів;

- внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;

- внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено);

- внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; - внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

У своїх поясненнях від 24.09.2025 гр. ОСОБА_1 , серед іншого, погодився з твердженням, що звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року (форма № 4-сг (річна) №9000958806 та звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 вересня 2025 року (форма № 37-сг) № 9001752335 містить неправдиві відомості, а збирання «ріпаку озимого» на території с. Луки, Рудківської ТГ Самбірського району Львівської області ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» не здійснювало.

Відповідно до митної декларації від 24.09.2025 № 25UA209050001550U1, зазначений товар поміщений в митний режим «експорт» зі сплатою митних платежів на суму 4 152 641,24 грн.

Згідно графи 9 митної декларації № 25UA209050001491U1 від 16.09.2025 ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ - 34943719), в особі керівника ОСОБА_1 , є особою відповідальною за фінансове врегулювання.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ», з метою ухилення від сплати митних платежів, надав митному органу документи, що містять неправдиві відомості щодо виробника товару та країни виробництва товару, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних на те підстав.

Відповідно до наявної у Львівської митниці інформації, на момент митного оформлення вказаного товару, станом на 16.09.2025, ОСОБА_1 обіймав посаду керівника ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ - 34943719, вул. Центральна 62, село Вирів, Львівський р-н, Львівська обл., 80441).

При цьому доречно зробити посилання та керуватись правовою позицією при прийнятті рішення у фіксації митним органом правопорушень, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, викладеною у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 760/20661/15-а. Так, у вказаній постанові зазначено наступне:

диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема:

-заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару;

- неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості;

- надання з цією ж метою митному органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості;

-несплата митних платежів у строк, встановлений законом;

- інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів;

- використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об'єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв'язку з необережністю (недбалістю). Особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

Таким чином, встановлено, що керівник ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ - 34943719) ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів на суму 4 126 730,42 грн., надавши митному органу документи, що містять неправдиві відомості щодо виробника товару та країни виробництва товару, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних на те підстав.

Зазначені дії кваліфіковано митним органом як порушення митних правил, передбачене ст. 485 МКУ.

ОСОБА_1 та його захисник, кожен окремо, в судовому засіданні факт вчинення правопорушення заперечили з підстав наведених у наданих суду письмових поясненнях. Зокрема, вказали наступне.

З 04 вересня 2025 року в Україні офіційно запроваджено вивізне (експортне) мито в розмірі 10% на соєві боби та насіння ріпаку. Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ, який вносить зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», в Україні запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) у розмірі 10% від митної вартості товарів. Сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита. Термін «сільськогосподарський товаровиробник» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (надалі - ПК України).

Відповідно до положень пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Фактично, законодавець запровадив пільгу по звільненню від сплати мита по експорту ріпаку та сої для:

- товариств, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції та експортують таку продукцію;

- кооперативів, які експортують сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу.

Водночас, на момент запровадження ставки мита та пільг по її звільненню, ні законодавцем, ні урядом, ні Державною митною службою України, не було передбачено механізму, який дозволяв би використовувати митну пільгу в розмірі 0% для сільськогосподарських товаровиробників, що виключало як технічну можливість зазначити у митній декларації код преференції (063) для звільнення від мита, та не було визначено якими документами експортер має підтвердити свій статус сільськогосподарського виробника. І лише 03 жовтня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», якою урядом унормовано, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, […] митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Тобто, фактично лише через місяць часу після запровадження вивізного (експортного) мита та пільг по його сплаті, урядом було прийнято рішення щодо визначення чіткого переліку документів, які має подати експортер на підтвердження свого статусу сільськогосподарського виробника та отримання пільги зі сплати такого мита.

Водночас, експортери - сільськогосподарські виробники, які експортували сою та ріпак впродовж вересня 2025 року, забезпечували подання документів, які підтверджують його статус сільгоспвиробника та факт власного виробництва, з метою отримання законного права на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита.

Отже, право на пільгу існувало на рівні Закону, що є фундаментальною підставою для дій декларанта. Однак, дії Товариства щодо заявлення пільги (код 063) відбувалися в умовах правової невизначеності (відсутність затвердженого КМУ механізму підтвердження), що не може бути підставою звинувачення декларанта в ухиленні від сплати митних платежів та ініціюванні притягнення до відповідальності, оскільки декларант реалізовував законне право.

Так, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» 03.02.2007 року пройшло процедуру державної реєстрації юридичної особи, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис за №14151020000016606 (код ЄДРПОУ 34943719). З моменту реєстрації ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», згідно даних ЄДР, основним видом діяльності Товариства згідно КВЕД є 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Метою діяльності Товариства є здійснення всіх видів підприємницької діяльності, не заборонених українським законодавством, для одержання прибутку, задоволення інтересів учасників, а також задоволення потреб у товарах, послугах та роботах Товариства (п. 2.1 Статуту). Відтак, впродовж 18 років ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням та продажем сільськогосподарських культур, зокрема у 2025 році - ріпаку, озимої пшениці, картоплі, кукурудзи, сої.

02 липня 2025 року ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» (Продавець) було укладено контракт №UA-0207 (надалі - Контракт) із компанією CFG Trading Switzerland SA (Покупець), за умовами якого Продавець зобов'язався поставити і передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва (зернові, бобові, олійні культури) українського походження (продукція), а Покупець прийняти та оплатити товар. Конкретна номенклатура та ціна за одну тону, вартість продукції, а також умови оплати та строки поставки визначаються Додатками, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 02.09.2025 року до Контракту, Продавець зобов'язався поставити український ріпак ISCC сталий врожаю 2025 року в кількості (тон) +/-10% - 1850,00 тон за ціною 469,00 євро за тону. Поставка здійснювалася на умовах FCA залізнична станція Мостиська ІІ (відповідно до Інкотермс 2010) до 30-го вересня 2025 року. Усі витрати, пов'язані із завантаженням у вагони та перевезення по території України здійснювалися за рахунок Продавця. На виконання умов Контракту, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» було організовано відправлення продукції покупцю загальною кількістю 1 814,350 тон на загальну суму 850 930,15 євро. Товар перевозився залізничним транспортом насипом у вагонах (33840762001-6, 33840762002-4, 33840762003-2, 33870764006-0, 33870764017-7, 33870764033-4, 33870764046-6, 33870764101-9, 33870764120-9, 33870764137-3, 33870764138-1, 33870764147-2, 33870764148-0, 33870764166-2, 33870764169-6, 33870764171-2, 33870764172-0, 33870764173-8, 33870764194-4, 33870764198-5, 33870764220-7, 33870764239-7, 33870764240-5, 33870764242-1, 33870764247-0, 35800768502-9, 35800768513-6, 35800768514-4, 35800768515-1, 35800768516-9, 35800768517-7, 35800768518-5) до станції призначення SALZGITTER-BEDDINGEN HAFEN (Німеччина).

16 вересня 2025 року ФОП ОСОБА_2 , як митним брокером, що діє в інтересах ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів від 27.08.2025 року №2708КФЛ, подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ЕК10АА за номером 25UA209050001491U1 (надалі - ЕМД), з метою експорту товару «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. З низьким вмістом ерукової кислоти. Вміст олії: 46-49%. Вологість 9%. Домішки:2%. Без амброзії відповідно до вимог ЄС. Вагою 1 814 350 кг». При декларуванні товару, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» зазначено у графі 36 (преференції) ЕМД код 063 - Сільськогосподарська продукція, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, власно вирощена сільськогосподарськими товаровиробниками, а також членами сільськогосподарських кооперативів. У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД зазначено ставки платежів: мито (вид платежу 040), основа нарахування - 41 267 304,213 грн., ставка 10% сума 4 126 730,42 грн., спосіб оплати - сума податку нарахована умовно у зв'язку із звільненням від оподаткуванням, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими Законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту.

До ЕМД були подані наступні товаросупровідні документи на товар:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.07.2025 року №UA-0207;

- додаток 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту від 02.07.2025 року);

- пакувальний лист від 11.09.2025 року №б/н;

- складські квитанції на зерно - ріпак сталий №1225 від 22.07.2025 року, №1226 від 23.07.2025, №1463 від 22.07.2025 року, №1464 від 24.07.2025, №1465 від 24.07.2025, №1466 від 25.07.2025, №1467 від 25.07.2025, №1468 від 25.07.2025;

- посвідчення на якість зерна ріпаку від 15.09.2025 року;

- рахунок-фактура від 11.09.2025 року№3367/12;

- залізнична накладна (СIМ) від 11.09.2025 року №127704;

- договір про надання послуг митного брокера від 27.08.2025 року №2708КФЛ;

- декларація про походження товару від 11.09.2025 року №3367/12, з якої вбачається, що товар Ріпак, товарної позиції 1205109000 УКТЗЕД, перелічені у цій Декларації, мають преференційний статус походження з України відповідно до правил походження в рамках вільної торгівлі з ЄС;

- податкова накладна №3 від 04.09.2025 року;

- податкова декларація платника єдиного податку 4 групи від 17.02.2025 року;

- додаток 1 до Податкової декларації платника єдиного податку 4 групи «Відомості про наявність земельних ділянок» від 17.02.2025 року (з переліком усіх земельних ділянок, що обробляються Товариством);

- звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року по Самбірському району Львівської області (форма №4-сг (річна);

- звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 вересня 2025 року по Самбірському району Львівської області (форма №37-сг);

- довідка від 01.04.2025 року №110/АП/34-00-04-01-02 Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про підтвердження статусу товариства сільськогосподарського товаровиробника - платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

Відтак, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», як сільськогосподарський виробник ріпаку, при експортному оформленні товару подало документи на підтвердження самостійного вирощування даного товару та правомірно скористалося передбаченою законодавством пільгою, зазначивши у експортній митній декларації (ЕМД) код преференції 063, як законну підставу для звільнення від плати ввізного мита.

17 вересня 2025 року митним органом проведено огляд товару, що експортувався згідно ЕМД типу ЕК10АА за номером 25UA209050001491U1, про що складено відповідний Акт огляду №2009050/2025/000094. Під час огляду товару митним органом встановлено наступне:

«Проведено частковий митний огляд товару «ріпак», що прибули в ЗМК МП «Мостиська-залізничний» ТОВ Мостиська Драй-Порт на підставі МД ЕК10АА за номером 25UA209050001491U1 від 16.09.2025 року, були відкриті вагони 358007685136/ 358007685185/ 358007685151 та 338407620024 та накладено відправником пломби А016615UZ/ А016607UZ/ А016609UZ та А016606UZ. Проведено фотофіксація митного огляду. Вантаж в частині оглянутого відповідає заявленому в ТСД та ДКД. Порушень не виявлено. Вилучень і довкладень не проводилося».

Водночас, 24 вересня 2025 року державним інспектором відділу аналітичної роботи управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці ОСОБА_4 було складено на керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» - ОСОБА_1 , протокол про порушення митних правил №1396/UA209000/2025. Як вбачається зі змісту протоколу, на думку митного органу, ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів на суму 4 126 730,42 грн., надавши митному органу документи, що містять неправдиві відомості щодо виробника товару та країни виробництва товару, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних на те підстав, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 485 Митного кодексу України.

В основу таких висновків лягли наступні твердження митного органу, викладені у протоколі.

У Звіті про посівні площі сільськогосподарських культур 4-сг (річна) під урожай 2025 року по Самбірському району вказано, що ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» орендує сільськогосподарські угіддя площею 15 203,00 га, код території відповідно до Класифікатора адміністративно-територіальних одиниць щодо якої подається звітність UA46080110160030280 - село Луки, Рудківської територіальної громади Самбірського району Львівської області. У Звіті 37-сг про збирання врожаю сільськогосподарських культур по Самбірському району зазначено інформацію про збирання врожаю сільськогосподарських культур у звітному році «ріпак озимий» площа зібрана 1 637,60 га, обсяг виробництва (валовий збір» - 44 089,77 ц. З метою підтвердження чи спростування наявності у володінні чи користуванні площах ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» земельних ділянок, що знаходяться на території Рудківської ТГ, а також про зібраний у 2025 році урожай «ріпак озимий»

митницею направлено запит до Рудківської міської ради. Рудківською міською радою надано відповідь від 23.09.2025 року №925/02-30/25 про те, що ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» здійснює свою діяльність на території Рудківської ТГ. У 2025 році здійснено посіви озимої пшениці та кукурудзи, посів ріпаку на території Рудківської ТГ не здійснювався. Таким чином, під час проведення перевірки, не підтверджено факт про те, що товар «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. Вагою 1 814 350 кг» поданий до митного оформлення згідно ЕМД вирощений ТОВ «Контінентал Фармерз Львів».

ОСОБА_1 не погоджується із такими висновками та вважає, що твердження митного органу є помилковими, оскільки оцінка документів здійснювалася без врахування всіх обставин справи у їх сукупності, з порушенням принципу повної, всебічного та неупередженої перевірки, що, в свою чергу, свідчить про створення видимості порушення без юридичних підстав.

Позиція сторони захисту також ґрунтується на наступному.

До ЕМД митним брокером, який діяв в інтересах ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», було подано до ЕМД усі документи, що стосувалися виконання Контракту №UA-0207 від 02.07.2025 року, а також документи, що підтверджують вирощування та країну походження товару - ріпаку озимого, зокрема:

- декларацію про походження товару від 11.09.2025 року №3367/12, з якої вбачається, що товар Ріпак, товарної позиції 1205109000 УКТЗЕД, перелічений у ЕМД, мають преференційний статус походження з України відповідно до правил походження в рамках вільної торгівлі з ЄС;

- податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи від 17.02.2025 року та Додаток 1 до даної декларації - «Відомості про наявність земельних ділянок» від 17.02.2025 року (з переліком усіх земельних ділянок, що обробляються Товариством в розрізі кадастрових номерів);

- довідку від 01.04.2025 року №110/АП/34-00-04-01-02 Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про підтвердження присвоєння ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» статусу сільськогосподарського товаровиробника;

- звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року по Самбірському району Львівської області (форма №4-сг (річна), яка містить інформацію про посівні площі усіх сільськогосподарських культур, що вирощуються Товариством - ріпаку, озимого, пшениці озимої, ячменю ярого, сої, картоплі у Самбірському району;

- звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур по Самбірському району Львівської області (форма №37-сг), яка містить інформацію про обсяги виробництва усіх сільськогосподарських культур, в т.ч. ріпаку по Самбірському району.

При поданні форм статистичної звітності №37-сг (місячна) «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур» та №4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур», які подаються по адміністративних районах, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» керувалося офіційною вказівкою Головного управління статистики у Львівській області щодо порядку заповнення графи «Код території» відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій (КАТОТТГ). Згідно з роз'ясненнями органу статистики, після проведення адміністративно-територіальної реформи 2020 року райони мають лише адміністративне значення. Для коректного прийняття статистичної звітності, яка подається в розрізі районів, кожному району було присвоєно умовну територіальну одиницю (село та його код КАТОТТГ), що зазначається у відповідних формах. Для звітування по Самбірському району використовується код КАТОТТГ UA46080110160030280 - с. Луки, Рудківської ТГ, Самбірського району Львівської області.

Отже, статистична звітність у якій зазначено цю територію (UA46080110160030280)

стосується всієї площі діяльності Товариства в межах Самбірського району, а не лише с. Луки чи Рудківської ТГ.

Вищенаведена інформація була доведена митному органу шляхом подання письмових пояснень від 19.09.2025 року №19/09/2025-001, які долучені до матеріалів митної справи та були в розпорядженні митного органу на момент складання протоколу. Керівник припускає, що код у звіті зазначено не коректний, оскільки звіт охоплює інформацію про діяльність по всьому Самбірському району, відповідно код мав бути присвоєний району. Водночас, інформація, яку

розкриває даний звіт (обсяги посіві та вирощування с/г продукції по Самбірському району), є коректною, достовірною та змістовною.

Керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог подання статистичної звітності органам державної статистики, що підтверджує правомірність дій ОСОБА_1 та свідчить про достовірність даних, що містяться у Звітах 4-сг та 37-сг. Більше того, саме по собі подання Звітів 4-сг та 37-сг із зазначенням коду КАТОТТГ UA46080110160030280 - с. Луки, Рудківської ТГ, Самбірського району Львівської області, не може розцінюватися як подання неправдивих відомостей або як підтвердження відсутності факту вирощування с/г культур (в т.ч. ріпаку), оскільки Звіти складені у встановленій формі, в межах визначених строків, розкриваються інформацію по адміністративному району та прийняті органом статистики без зауважень.

У 2025 році ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» здійснювало вирощування ріпаку озимого на території двох територіальних громад Самбірського району, а саме: Самбірський р-н Бісковицька ТГ - 937 га Самбірський р-н Добромильська ТГ - 700,6 га. Разом - 1637,6 га.

Таким чином, площа посівів ріпаку озимого врожаю 2025 року у Самбірському районі становить 1 637,6 га, що повністю відповідає даним, відображеним у статистичних звітах за формами №37-сг та №4-сг.

25.09.2025 року Головне управління статистики у Львівській області підтвердило, що показники, відображені у зазначених звітах по території с. Луки Рудківської ТГ, охоплюють усі територіальні громади Самбірського району, на яких здійснює діяльність ТОВ «Контінентал Фармерз Львів». Крім того, довідками органів місцевого самоврядування підтверджено факт вирощування ріпаку озимого врожаю 2025 року, зокрема:

- Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області, довідка від 24.09.2025 №573 засвідчила, що ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» здійснює діяльність на її території та посіяло і зібрало ріпак озимий площею 937,00 га;

- Добромильська міська рада Самбірського району Львівської області, довідка від 24.09.2025 №184 підтвердила, що Товариством здійснено посів та збирання ріпаку озимого площею 700,6 га.

Зазначені довідки були долучені керівником Товариства до матеріалів митної справи та перебували в розпорядженні митного органу на момент складання протоколу, однак при прийнятті рішення не були враховані.

Беручи до уваги наведені документи та пояснення, є очевидним, що дані стосовно вирощування ріпаку озимого у кількості 1 637,6 га відображені у звітності за формами № 4-сг (річна) та № 37-сг (місячна) відображають інформацію по всьому Самбірському району, а не окремо по Рудківській ТГ. При цьому, інформація Рудківської міської ради про відсутність посівів ріпаку на її території є правдивою, але не спростовує факт вирощування ріпаку Товариством на інших територіях району. ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» дійсно здійснює вирощування інших культур (озимої пшениці та кукурудзи) на території Рудківської міської ради, що також підтверджує активну господарську діяльність Товариства у межах цієї громади. Відтак, твердження митного органу про надання неправдивої інформації не знаходять свого підтвердження та спростовуються вищенаведеними фактами, що базуються на основі письмових доказів, долучених до письмових пояснень. Натомість, протокол про порушення митних правил складений митним органом за результатами вибіркової перевірки, яка необґрунтовано обмежилася аналізом інформації лише по одній територіальній громаді, без врахування підтвердження господарської діяльності Товариства на всій території Самбірського району.

Крім того, митним органом не взято до уваги Довідку Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01.04.2025 року №110/ АП/34-00-04-01-02, якою підтверджено статус ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», як сільськогосподарського товаровиробника - платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, для перебування на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок четвертої групи) суб'єкт господарювання повинен: · мати у власності та/або користуванні земельні ділянки; забезпечити, щоб частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік становила не менше 75%. Надання податковим органом відповідної довідки засвідчує факт наявності у користуванні Товариства земельних ділянок та реальні обсяги сільськогосподарського виробництва, що спростовує припущення митниці про відсутність фактичного вирощування ріпаку. Крім того, митному органу були подані:

- податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи від 17.02.2025 року;

- додаток 1 до декларації «Відомості про наявність земельних ділянок» від 17.02.2025 року із переліком усіх оброблюваних земельних ділянок у розрізі кадастрових номерів.

Митниця, маючи у своєму розпорядженні довідки місцевих рад та статистичну звітність, які містять дані про посіви ріпаку в межах Самбірського району, мала об'єктивну можливість перевірити інформацію шляхом направлення запитів до інших територіальних громад району, на території яких Товариство фактично здійснює господарську діяльність і обробляє земельні ділянки (зокрема Бісковицької, Добромильської та інших), чи звернутися безпосередньо до органу статистики. Невикористання такого інструменту перевірки свідчить про неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням принципів повної, всебічної та неупередженої перевірки, визначених статтею 486 Митного кодексу України.

Здійснюючи провадження у митній справі щодо експорту товару: «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. Вагою 1 814 350 кг», митний орган мав перевірити достовірність та повноту наданих ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» документів, а також забезпечити об'єктивне дослідження усіх відомостей, що стосуються походження товару. Однак, при складанні протоколу вище зазначені вимоги дотримані не були. Митним органом не враховано письмові пояснення ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», не здійснено запитів до інших громад (Бісковицької та Добромильської) на території яких здійснювалося вирощування ріпаку, не враховано інформацію, надану Бісковицькою ТГ та Добромильсько ТГ про факт вирощування культури на їхній території, не направлено запитів до органів державної статистики, які володіють даними про посівні площі та обсяги виробництва Товариства в розрізі територіальної залученості. Такі дії свідчать про однобічність та упередженість оцінки доказів, а також про порушення митним органом принципів повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин митної справи, що призвело до безпідставних звинуваченнях керівника Товариства в наданні неправдивих відомостей.

Сумніви митного органу у достовірності походження ріпаку ґрунтуються виключно на листі Рудківської міської ради у якому зазначено, що ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» не здійснювало вирощування ріпаку на території цієї громади. Однак, така інформація не може бути достатньою та належною підставою для висновку про відсутність у Товариства факту вирощування ріпаку, оскільки вона:

- відображає дані лише в межах адміністративних меж однієї територіальної громади,

- не враховує інформацію інших територіальних громад Самбірського району,

- відповідно, не відображає повну картину діяльності Товариства як великого агровиробника, що здійснює господарську діяльність на землях різних громад району.

Таким чином, митний орган, не з'ясувавши в повному обсязі фактичні обставини, дійшов помилкових висновків про відсутність вирощування ріпаку та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування тарифної пільги (детальне обґрунтування наводиться вище). Натомість, факт походження (вирощування) даного товару - «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. Вагою 1 814 350 кг» засвідчується також експертним висновком Львівської торгово-промислової палати від 17.10.2025 року №UAD54600R420, який ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» отримало після відвантаження товару та перетину митного кордону.

03 жовтня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1256, якою унормовано, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Такий висновок може бути виданий ТТП України або регіональною ТПП як на момент подання товару до митного оформлення, так і після відвантаження та перетину кордону.

При цьому, в обох випадках такий висновок є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, тобто підтверджує виробника та походження товару. Так, зі змісту п. 6, 8 Експертного висновку Львівської ТПП від 17.10.2025 року №UAD54600R420 вбачається:

«6. Результати дослідження: На підставі наданих заявником документів встановлено, що партія товару «Український ріпак, ISCC сталий врожай 2025 р., з низьким вмістом ерукової кислоти, насипом» вирощений і зібраний протягом 2025 року ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ», Код ЄДРПОУ/ДРФО 34943719 (Україна, 80441, Львівська обл., Львівський р-н, село Вирів, вул.Центральна, будинок 62) на земельних ділянках Бісковицької та Добромильської територіальних громад Самбірського району Львівської області. Зазначений товар у кількості 1814350 кг (брутто / нетто) був експортований до Німеччини залізничним транспортом згідно з контрактом № UA-0207 від 02.07.2025 між ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» (Україна) та «CFG TRADING SWITZERLAND SA» (Швейцарія). Висновок: Партія товару «Український ріпак, ISCC сталий врожай 2025 р., з низьким вмістом ерукової кислоти, насипом» (код УКТЗЕД 1205109000) у кількості 1814350 кг (брутто / нетто) є власною вирощеною підприємством ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ», Код ЄДРПОУ/ДРФО 34943719 з метою експортування товару. 8. Країна походження: Встановлено, що критерії визначення країни походження виконуються в країною походження товару є: Україна».

Відтак, Експертний висновок Львівської ТПП від 17.10.2025 року №UAD54600R420:

- є додатковим належним та беззаперечним доказом українського походження товару, в даному випадку ріпаку, що був поданий до митного оформлення згідно ЕМД типу ЕК10АА за номером 25UA209050001491U1;

- підтверджує факт вирощування ріпаку саме ТОВ «Контінентал Фармерз Львів»;

- підтверджує право ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» на пільгу зі сплати вивізного мита;

- додатково спростовує висновки митного органу про надання Товариством неправдивих відомостей про виробника та країну походження товару.

По завершенню перевірки ЕМД та долучених до неї документів, митним органом було відмовлено ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» у прийнятті митної декларації та митному оформленні випуску товару (карта відмови №UA209050/2025/000055). З метою дотримання строків виконання договірних зобов'язань по поставці ріпаку згідно контракту №UA-0207 від 02.07.2025 року, а також недопущення збільшення витрат за простій вагонів, в яких перевозився товар, ТОВ «Контінентал Фармерз Груп» прийнято рішення про повторне подання даного товару - «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. З низьким вмістом ерукової кислоти. Вагою 1 814 350 кг» до митного оформлення.

24 вересня 2025 року Львівською митницею було прийнято до митного оформлення та випуску даного товару - «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. З низьким вмістом ерукової кислоти. Вагою 1 814 350 кг» за межі митної території України згідно ЕМД 25UA209050001550U1 зі сплатою 10 % мита. При цьому, до ЕМД 25UA209050001550U1 були подані ідентичні документи, що подавалися при первинному декларуванні даного товару за ЕМД

25UA209050001491U1 (документи додаються до даних пояснень).

Таким чином, прийняття митницею до оформлення ЕМД № 25UA209050001550U1 на підставі тих самих документів, що подавалися при первинному декларуванні, свідчить про відсутність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності походження товару під час первинної перевірки. Разом із тим, Експертний висновок ТПП отриманий Товариством додатково підтверджує безпідставність тверджень митного органу про непідтвердження факту вирощування ріпаку ТОВ «Контінентал Фармерз Груп» та сумніви щодо країни походження, та виключає в діях керівника Товариства складу правопорушення, визначеного ст.485 МК України.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» подало до митного органу повний пакет документів, що підтверджують походження ріпаку озимого врожаю 2025 року, зокрема:

- статистичний звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року по Самбірському району Львівської області (форма №4-сг (річна), яка містить інформацію про посівні площі усіх сільськогосподарських культур, що вирощуються Товариством - ріпаку, озимого, пшениці озимої, ячменю ярого, сої, картоплі у Самбірському району;

- статистичний звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур по Самбірському району Львівської області (форма №37-сг), яка містить інформацію про обсяги виробництва усіх сільськогосподарських культур, в т.ч. ріпаку по Самбірському району. Довідку Бісковицької сільської рада Самбірського району Львівської області, яка засвідчила, що ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» здійснює діяльність на її території та посіяло і зібрало ріпак озимий площею 937,00 га;

- довідку Добромильської міської рада Самбірського району Львівської області, яка підтвердила, що Товариством здійснено посів та збирання ріпаку озимого площею 700,6 га письмові пояснення Товариства від 19.09.2025 року, підтвердження Головного управління статистики у Львівській області від 25.09.2025 року щодо охоплення звітністю усіх громад Самбірського району, на яких здійснюється діяльність Товариства.

Усі зазначені документи були долучені до матеріалів митної справи та перебували у розпорядженні митного органу на момент складання протоколу. Жоден із вище перелічених документів не містить неправдивих відомостей, навпаки, вони узгоджуються між собою та підтверджують фактичне вирощування ріпаку на площі 1 637,6 га у межах Самбірського району. Відтак, факт подання недостовірних документів або неправдивих відомостей відсутній, що виключає об'єктивну сторону правопорушення.

ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» при експортуванні товару «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. Вагою 1 814 350 кг» правомірно скористався пільговим режимом оподаткування та зазначив у ЕМД код преференції 063, що відповідає звільненню від сплати мита при експорті сільськогосподарської продукції українського походження. Застосування даної преференції ґрунтується на законній підставі, визначеній законодавцем, оскільки ріпак дійсно вирощено на території України, що підтверджується офіційними звітами, довідками органів місцевого самоврядування, Експертним висновком ТПП.

Таким чином, в діях керівника Товариства відсутня будь-яка економічна мотивація для вчинення правопорушення. ОСОБА_1 не переслідував будь-якої мети уникнути сплати митних платежів чи отримати неправомірну вигоду, натомість він діяв у межах чинного законодавства, виконуючи покладені обов'язки з декларування експортованого товару на підставі достовірних документів та правових підстав.

Митним органом не здобуто, не доведено та не надано суду жодних доказів наявності у керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» прямого умислу на вчинення правопорушення. Більше того, під час провадження митної справи керівником ТОВ «Контінентал Фармерз Львів»:

- була забезпечена особиста присутність при комісійному огляді товару 17.09.2025 року та розпломбуванні вагонів;

- самостійно надавалися письмові пояснення, долучалися довідки територіальних громад та статистична звітність для підтвердження походження ріпаку;

- дійсним підтверджувалося походження товару та наголошувалося на тому, що Товариство самостійно вирощує сільськогосподарську продукцію, в т.ч. ріпак, впродовж 18 років;

- відкрито співпрацював з митними органами, надаючи усі запитувані документи та пояснення.

Така поведінка свідчить про добросовісність та відкритість намірів декларанта, є несумісною з прямим умислом на порушення митних правил чи ухилення від сплати митних платежів, та, в свою чергу, свідчить про безпідставність та необґрунтованість висновків митного органу.

Таким чином, відсутність належних доказів наявності у керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» прямого умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, в сукупності з доведеним законним правом на пільгу по сплаті мита, виключає суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення в даній справі.

Отже, відсутність вирощування ріпаку безпосередньо на території Рудківської територіальної громади жодним чином не спростовує факту вирощування цієї культури на землях інших територіальних громад Самбірського району - Бісковицької та Добромильської, що підтверджено офіційними довідками органів місцевого самоврядування та статистичною звітністю форм № 4-сг та № 37-сг. Ці документи беззаперечно засвідчують, що ріпак озимий врожаю 2025 року є власновирощеною продукцією ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» українського походження, а тому підстав для сумнівів у достовірності задекларованих відомостей не доведено.

Митним органом не забезпечено дотримання вимог ст. 486 Митного кодексу України, відповідно до якої, під час провадження у справах про порушення митних правил необхідно забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Зокрема, митниця:

- не направляла запитів до інших територіальних громад, на землях яких здійснювалось вирощування ріпаку;

- не врахувала надані письмові пояснення керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів»;

- не оцінила надані довідки органів місцевого самоврядування, а також підтвердження Головного управління статистики у Львівській області.

Така бездіяльність призвела до однобічного та неповного дослідження обставин, що є порушенням принципів повноти, об'єктивності та неупередженості, визначених Митним кодексом України.

Протокол про порушення митних правил № 1396/UA209000/2025 складений щодо керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» ОСОБА_1 не має належного юридичного підґрунтя, базується на припущеннях і неповних даних, а не на всебічно перевірених доказах.

В діях керівника Товариства відсутні як об'єктивна, так і суб'єктивна сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Митним органом не доведено факту подання недостовірних відомостей або документів, які могли вплинути на розмір митних платежів, не доведено прямого умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, не доведено наявність спеціальної протиправної мети, що в сукупності виключає склад адміністративного правопорушення.

Відтак, доводи, які лягли в основу протоколу про порушення митних правил не знаходять свого підтвердження, а в діях керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» ОСОБА_1 відсутній склад та подія правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, захист просить суд провадження у справі про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 за ст.485 МК України закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

03.11.2025 року до суду від представника митного органу надійшли додаткові пояснення, згідно яких представник митного органу зазначає, що сторона захисту звертає увагу на положення Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 4-сг та вказує, що форма 4-сг подається районним органам державної статистики за місцем знаходження земельних ділянок та посилається на офіційну вказівку ГУ статистики у Львівській області щодо порядку заповнення графи «Код території». Разом з тим, на думку митного органу, подаючи до митного контролю як підтвердження виробництва (вирощування) ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» товару «український ріпак…» документу із кодом територіальної громади, де, як встановлено, такий не вирощувався, ОСОБА_1 вчинив дії передбачені ст. 485 Митного кодексу України. У своїх поясненнях від 24.09.2025 гр. ОСОБА_1 , серед іншого, погодився з твердженням, що звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року (форма № 4-сг (річна) №9000958806 та звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 вересня 2025 року (форма № 37-сг) № 9001752335 містить неправдиві відомості, а збирання «ріпаку озимого» на території с. Луки, Рудківської ТГ Самбірського району Львівської області ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ» не здійснювало. Так, на думку митниці, зазначені звіти не підтверджують того, що товар «український ріпак…» є власно вирощеною продукцією оскільки з таких зазначене не слідує, з чим, у своїх поясненнях, погодився гр. ОСОБА_1 . Щодо висновку ТПП від 17.10.2025 № UAD54600R420 про підтвердження вирощення товару на території Бісковицької та Добромильської громади, представник вважає такий неналежним доказом у справі, оскільки він виконаний після вивезення товару за межі митної території України, що не дає можливості однозначно стверджувати про те, що вивезений товар є дійсно тим який вирощений на вказаних територіях та відповідно до поданих до митного контролю документів не слідує, що до митного оформлення подано товар вирощений на територіях Бісковицької та Добромильської громади.

Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці, ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Частинами 1, 3 ст. 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно ч. 1 ст. 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

За твердженням митного органу той факт, що громадянин ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколом про порушення митних правил № 1396/209000/2025 від 24.09.2025 року;

-копіями паспорту ОСОБА_1 та картки платника податків;

-роздруківками митної декларації ЕК10АА №25UA209050001491U1, звіту на 01.09.2025 №37-сг, облікової картки, декларації виробника товарів, що мають преференційне походження від 16.09.2025, звіту про врожай 2025 року №4-сг, договору від 27.08.2025 №2708КФЛ, контракту від 02.07.2025 №UA-0207, зведеної податкової накладної від 04.09.2025, рішення від 02.12.2024 №02-12-2024, довідки ТОВ «Континентал Фармерз Львів», податкової декларації за 2025 рік, відомостей про наявність земельних ділянок, митної декларації від 24.09.2025 №25UA209050001550U1, листами Львівської митниці від 16.09.2025 №7.4-5/20-03/23625 та від 17.09.2025 №7.4-5/20-03/23704, листом ГУ статистики у Львівській області від 18.09.2025 №12-06/1079/10-25, листом Рудківської міської ради від 23.09.2025 №925/02-30/25, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , посадовою інструкцією юридичної особи, листом від 19.09.2025 №19/09/2025-001,

-доповідною запискою представника митниці щодо обставин виявлення ознак порушення митних правил, яка містить відомості щодо виявлення обставин наведених у протоколі.

Вищенаведені докази засвідчують порядок проходження митних процедур та факти подачі митному органу відповідних документів.

Фактично сам зміст відповідних документів поданих суду та порядок проходження митних процедур учасниками провадження не оспорюється. Розбіжності позицій митного органу та сторони захисту стосуються інтерпретації дій ОСОБА_1 в контексті наявності чи відсутності у його діях складу інкримінованого правопорушення.

Оцінюючи зазначені доводи учасників провадження у своїй сукупності, виходжу з наступного.

Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок митного декларування товару або сплата митних платежів у строк та спосіб, встановлений законом.

Об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом зазначення неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення, серед іншого, характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконності дій та свідомого порушення порядку митного декларування товару та сплати митних платежів у спосіб, встановлений законом.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 485 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Згідно положень ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

В силу вимог ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.

Згідно ст.6 даної Конвенції:

«Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b)мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c)захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагати інтереси правосуддя;

d)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

е) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею-одержувати безоплатну допомогу перекладача».

Крім цього, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак, висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 508 МКУ та ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а фактично являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Водночас, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред'явлено «кримінальне обвинувачення» у його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися у світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув'язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, адміністративні стягнення у даній категорії справ, мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір та вид стягнення у цій категорії справ інколи перевищує розмір покарань, зокрема штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 485 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», у розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву у доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (у даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити усю сукупність фактів, встановлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Як встановлено в ході розгляду справи, факт, спосіб та обставини перевезення товару, зміст поданих митному органу документів, кількість та найменування товарів, що перевозились стороною захисту не заперечуються.

Разом з тим, суд погоджується з наступними доводами сторони захисту, які знайшли своє підтвердження в процесі провадження у справі та не спростовані митним органом, в тому числі наданих суду додаткових письмових поясненнях (заяві представника).

З 04 вересня 2025 року в Україні офіційно запроваджено вивізне (експортне) мито в розмірі 10% на соєві боби та насіння ріпаку. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ, який вносить зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», в Україні запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) у розмірі 10% від митної вартості товарів. Сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита. Термін «сільськогосподарський товаровиробник» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (надалі - ПК України).

- кооперативів, які експортують сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу.

03 жовтня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», якою унормовано та визначено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, […] митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Тобто, фактично лише через місяць часу після запровадження вивізного (експортного) мита та пільг по його сплаті, урядом було прийнято рішення щодо визначення чіткого переліку документів, які має подати експортер на підтвердження свого статусу сільськогосподарського виробника та отримання пільги зі сплати такого мита.

Отже, право на пільгу існувало на рівні Закону, що є фактичною підставою для відповідних дій декларанта. Однак, дії Товариства щодо заявлення пільги (код 063) фактично відбувалися в умовах правової невизначеності (відсутність затвердженого КМУ механізму підтвердження), що не може бути належною підставою звинувачення декларанта в ухиленні від сплати митних платежів, оскільки декларант фактично реалізовував передбачене законом право.

В цьому контексті суд також відзначає наступне.

Поняття «якість закону» є складовою частиною принципу верховенства права та гарантією застосування судом найбільш сприятливого для особи тлумачення закону. Так, відповідно до частини другої статті 3 Конституції України, головним обов'язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод. Дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону». У пунктах 11 та 75 Висновку № 11 (2008) Консультативної Ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» зазначено про те, що до числа зовнішніх показників, від яких залежить якість судового рішення, відноситься якість законів, прийнятих законодавчими органами (зокрема, досконалість написання проєктів законів або чіткість у змісті законів, а також відсутність порушень процесуальних правил). перешкоди для дієвого виконання приписів актів права можуть виникати не лише внаслідок незаконної чи недбалої дії з боку органів влади, але й через те, що якість законодавства унеможливлює таке виконання.

Стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були зрозумілими і точними та мали на меті гарантування, що ситуації і правовідносини будуть передбачуваними.

ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» зазначив, серед іншого, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ навів наступне:

«… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

У свою чергу, у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Отже, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» 03.02.2007 року пройшло процедуру державної реєстрації юридичної особи, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис за №14151020000016606 (код ЄДРПОУ 34943719). З моменту реєстрації ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», згідно даних ЄДР, основним видом діяльності Товариства згідно КВЕД є 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Метою діяльності Товариства є здійснення всіх видів підприємницької діяльності, не заборонених українським законодавством, для одержання прибутку, задоволення інтересів Учасників, а також задоволення потреб у товарах, послугах та роботах Товариства (п. 2.1 Статуту). Відтак, фактично впродовж 18 років ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням та продажем сільськогосподарських культур, зокрема у 2025 році - ріпаку.

До ЕМД були подані наступні товаросупровідні документи на товар:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.07.2025 року №UA-0207;

- додаток 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту від 02.07.2025 року);

- пакувальний лист від 11.09.2025 року №б/н;

- посвідчення на якість зерна ріпаку від 15.09.2025 року;

- рахунок-фактура від 11.09.2025 року№3367/12;

- залізнична накладна (СIМ) від 11.09.2025 року №127704;

- договір про надання послуг митного брокера від 27.08.2025 року №2708КФЛ;

- декларація про походження товару від 11.09.2025 року №3367/12, з якої вбачається, що товар ріпак, товарної позиції 1205109000 УКТЗЕД, перелічені у цій Декларації, мають преференційний статус походження з України відповідно до правил походження в рамках вільної торгівлі з ЄС;

- податкова накладна №3 від 04.09.2025 року;

- податкова декларація платника єдиного податку 4 групи від 17.02.2025 року;

Відтак, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», як сільськогосподарський виробник ріпаку, при експортному оформленні товару подало належні документи на підтвердження самостійного вирощування даного товару.

Даних про те, що Товариство неправомірно скористалося передбаченою законодавством пільгою, зазначивши у експортній митній декларації (ЕМД) код преференції 063, як законну підставу для звільнення від плати ввізного мита, в ході розгляду справи не встановлено.

Під час огляду товару митним органом встановлено наступне:

24 вересня 2025 року державним інспектором відділу аналітичної роботи управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці на керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» - ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №1396/UA209000/2025.

Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів на суму 4 126 730,42 грн., надавши митному органу документи, що містять неправдиві відомості щодо виробника товару та країни виробництва товару в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних на те підстав, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 485 Митного кодексу України.

Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено також наступне.

До ЕМД митним брокером, який діяв в інтересах ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», було подано до ЕМД документи, що стосувалися виконання Контракту №UA-0207 від 02.07.2025 року, а також документи, що підтверджують вирощування та країну походження товару - ріпаку озимого:

Наведених обставин представник митного органу в судовому засіданні не заперечив.

Відповідно до Методологічних положень державного статистичного спостереження «Площі, валові збори та урожайність сільськогосподарських культур», затверджених наказом Держстату від 24.09.2024 № 231, показники форми № 4-сг (річна) та № 37-сг (місячна) вміщують агреговані дані за звітний рік у цілому по юридичній особі, включаючи дані її філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, що здійснюють діяльність із вирощування сільськогосподарських культур на території одного з нею району…

Як унормовано положеннями п. 1.1.-1.9 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №4-сг (річна) та №37-сг (місячна), затверджених Наказом Державного комітету статистики України від 27.08.2008 № 296, форма № 4-сг та форма 37-сг:

- подається органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок) респондента, який здійснює сільськогосподарську діяльність. Якщо земельні ділянки, на яких проведено посіви, розміщені в різних адміністративно-територіальних одиницях, то форми № 4-сг та №37- сг подаються відповідним районним органам державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельн ділянок);

- відображають фактичні розміри (площі) посівів сільськогосподарських культур на землях, що перебувають у володінні та користуванні підприємства згідно з чинним законодавством;

- усі показники повинні бути взаємоузгоджені, достовірні та обґрунтовані документами, які оформлені в установленому законодавством порядку,

- підписуються керівництвом підприємства, який несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

При поданні форм статистичної звітності №37-сг (місячна) «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур» та №4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур», які подаються по адміністративних районах, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» керувалося вказівкою Головного управління статистики у Львівській області щодо порядку заповнення графи «Код території» відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій (КАТОТТГ). Згідно з роз'ясненнями органу статистики, після проведення адміністративно-територіальної реформи 2020 року райони мають лише адміністративне значення. Для коректного прийняття статистичної звітності, яка подається в розрізі районів, кожному району було присвоєно умовну територіальну одиницю (село та його код КАТОТТГ), що зазначається у відповідних формах. Для звітування по Самбірському району використовується код КАТОТТГ UA46080110160030280 - с. Луки, Рудківської ТГ, Самбірського району Львівської області.

Отже, статистична звітність, у якій зазначено цю територію (UA46080110160030280),

Водночас, належної оцінки даних тверджень митний орган не провів.

Відповідно до положень ст.1863 КУпАП, неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітностатистичною документацією, тягне за собою накладення відповідного адміністративного стягнення.

Даних про те, що керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог подання статистичної звітності органам державної статистики в ході розгляду справи не здобуто.

Наведене, серед іншого, свідчить про достовірність даних, що містяться у Звітах 4-сг та 37-сг.

Крім того, саме по собі подання Звітів 4-сг та 37-сг із зазначенням коду КАТОТТГ UA46080110160030280 - с. Луки, Рудківської ТГ, Самбірського району Львівської області, не може розцінюватися як подання неправдивих відомостей або як підтвердження відсутності факту вирощування с/г культур (в т.ч. ріпаку), оскільки Звіти складені у встановленій формі, в межах визначених строків, розкриваються інформацію по адміністративному району.

У 2025 році ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» здійснювало вирощування ріпаку озимого врожаю 2025 року у Самбірському районі на площі, яка становить 1 637,6 га, що відповідає даним відображеним у статистичних звітах за формами №37-сг та №4-сг.

25.09.2025 року Головне управління статистики у Львівській області також підтвердило, що показники, відображені у зазначених звітах по території с. Луки Рудківської ТГ, охоплюють усі територіальні громади Самбірського району на яких здійснює діяльність ТОВ «Контінентал Фармерз Львів».

Крім того, довідками органів місцевого самоврядування підтверджено факт вирощування ріпаку озимого врожаю 2025 року, зокрема:

-Добромильська міська рада Самбірського району Львівської області, довідка від 24.09.2025 №184 підтвердила, що Товариством здійснено посів та збирання ріпаку озимого площею 700,6 га.

Окремо, суд звертає увагу на обґрунтованість доводів сторони захисту щодо залишення поза увагою без належної оцінки наведених фактів митним органом, адже зазначені довідки були надані керівником Товариства до матеріалів митної справи та перебували в розпорядженні митного органу на момент складання протоколу.

Дані щодо вирощування ріпаку озимого у кількості 1 637,6 га відображені у звітності за формами № 4-сг (річна) та № 37-сг (місячна) та відображають інформацію по всьому Самбірському району, а не окремо по Рудківській ТГ.

При цьому, також обґрунтованими є доводи сторони захисту щодо того, що інформація Рудківської міської ради про відсутність посівів ріпаку на її території є достовірною, але вона не спростовує факту вирощування ріпаку Товариством на інших територіях зазначеного району. Зокрема, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» здійснює вирощування інших культур (озимої пшениці та кукурудзи) на території Рудківської міської ради.

Відтак, митний орган під час процесу збирання та оцінки доказів фактично обмежився аналізом інформації лише по одній територіальній громаді відповідного району, без врахування фактів підтвердження господарської діяльності Товариства на всій території Самбірського району.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, для перебування на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок четвертої групи) суб'єкт господарювання повинен:

- мати у власності та/або користуванні земельні ділянки;

- забезпечити, щоб частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік становила не менше 75%.

Надання податковим органом відповідної довідки засвідчує факт наявності у користуванні Товариства земельних ділянок та реальні обсяги сільськогосподарського виробництва, що спростовує припущення митниці про відсутність фактичного вирощування ріпаку.

Крім того, митному органу були подані:

- податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи від 17.02.2025 року;

Отже, митний орган, маючи у своєму розпорядженні довідки місцевих рад та статистичну звітність, які містять дані про посіви ріпаку в межах Самбірського району, мав об'єктивну можливість перевірити інформацію шляхом направлення запитів до інших територіальних громад району, на території яких Товариство фактично здійснює господарську діяльність і обробляє земельні ділянки (зокрема Бісковицької, Добромильської та інших), а також звернутися безпосередньо до органу статистики.

Фактично доводи митного органу щодо недостовірності даних про походження ріпаку ґрунтуються на листі Рудківської міської ради, у якому зазначено, що ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» не здійснювало вирощування ріпаку на території цієї громади. Однак, така інформація не може бути достатньою та належною підставою для висновку про відсутність у Товариства факту вирощування ріпаку, оскільки вона:

- відображає дані лише в межах адміністративних меж однієї територіальної громади;

- не враховує інформацію інших територіальних громад Самбірського району;

- не відображає повну картину діяльності Товариства яке здійснює господарську діяльність на землях різних громад району.

Факт походження (вирощування) даного товару - «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. Вагою 1 814 350 кг» засвідчується також експертним висновком Львівської торгово-промислової палати від 17.10.2025 року №UAD54600R420, який ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» отримало після відвантаження товару та перетину митного кордону.

03 жовтня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1256, якою урядом унормовано, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Такий висновок може бути виданий ТТП України або регіональною ТПП як на момент подання товару до митного оформлення, так і після відвантаження та перетину кордону. При цьому, в обох випадках такий висновок є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення: підтверджує виробника та походження товару.

Зокрема, зі змісту п. 6, 8 Експертного висновку Львівської ТПП від 17.10.2025 року №UAD54600R420 вбачається:

Отже, Експертний висновок Львівської ТПП від 17.10.2025 року №UAD54600R420:

- є додатковим належним доказом українського походження товару, в даному випадку ріпаку, що був поданий до митного оформлення згідно ЕМД типу ЕК10АА за номером 25UA209050001491U1;

- підтверджує факт вирощування ріпаку саме ТОВ «Контінентал Фармерз Львів»;

- підтверджує право ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» на пільгу зі сплати вивізного мита;

- спростовує висновки митного органу про надання Товариством неправдивих відомостей про виробника та країну походження товару.

Натомість, по завершенню перевірки ЕМД та долучених до неї документів, митним органом було відмовлено ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» у прийнятті митної декларації та митному оформленні випуску товару (карта відмови №UA209050/2025/000055). Відтак, ТОВ «Контінентал Фармерз Груп» прийнято рішення про повторне подання даного товару - «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. З низьким вмістом ерукової кислоти. Вагою 1 814 350 кг» до митного оформлення.

24 вересня 2025 року Львівською митницею було прийнято до митного оформлення та випуску даного товару - «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. З низьким вмістом ерукової кислоти. Вагою 1 814 350 кг» за межі митної території України згідно ЕМД 25UA209050001550U1 зі сплатою 10 % мита. При цьому, до ЕМД 25UA209050001550U1 фактично були подані ідентичні документи, що подавалися при первинному декларуванні даного товару за ЕМД

25UA209050001491U1.

Згідно з частиною першою статті 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені статтею 335 МК України.

Відповідно до положень частини восьмої статті 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно вимог, встановлених ч.1ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Згідно положень ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватися з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Крім того, закріплення законодавцем у диспозиції статті 485 МК України спеціальної протиправної мети у формі звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено виключно з прямим умислом. Тільки за наявності умислу особа може бажати досягнути певного результату.

Щодо необхідності доведеності наявності прямого умислу в особи при встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, висловився Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.06.2018 року у справах №607/1866/17 та № 607/2391/17. Відповідно до правових висновків Верховного Суду про застосування статті 485 МК України, викладених у постанові від 14.05.2019 року у справі №334/1738/16 а (ЄДРСР 81759521), від 15.06.2021 року у справі №521/13374/16-а (ЄДРСР 97735522), склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

У свою чергу, у постанові від 27.01.2022 року у справі №725/3788/16-а (ЄДРСР 103027339) зазначено наступне; «Склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів)».

Отже, для кваліфікації порушення митних правил за статтею 485 МК України має бути встановлена сукупність об'єктивної та суб'єктивної сторін, тобто факт вчинення дій, які порушують митні правила, та наявність у правопорушника умислу ухилитися від повної та законної сплати митних платежів. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

У свою чергу, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» подало до митного органу належний пакет документів, що підтверджують походження ріпаку озимого врожаю 2025 року, зокрема:

- статистичний звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року по Самбірському району Львівської області (форма №4-сг (річна), яка містить інформацію про посівні площі сільськогосподарських культур, що вирощуються Товариством - ріпаку, озимого, пшениці озимої, ячменю ярого, сої, картоплі у Самбірському району;

- довідку Добромильської міської рада Самбірського району Львівської області, яка підтвердила, що Товариством здійснено посів та збирання ріпаку озимого площею 700,6 га. письмові пояснення Товариства від 19.09.2025 року, підтвердження Головного управління статистики у Львівській області від 25.09.2025 року щодо охоплення звітністю усіх громад Самбірського району, на яких здійснюється діяльність Товариства.

Усі зазначені документи були у розпорядженні митного органу на момент складання протоколу. Наведені документи узгоджуються між собою та підтверджують фактичне вирощування ріпаку на площі 1 637,6 га у межах Самбірського району. Відтак, факт подання недостовірних документів або неправдивих відомостей відсутній, що виключає об'єктивну сторону правопорушення.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, […] звільняються від сплати вивізного (експортного) мита. Декларант - сільськогосподарський товаровиробник, який експортує сільськогосподарську продукцію за кодом УКТ ЗЕД 1201 і 1205, при експортному оформлені товару вправі скористатися митною преференцією за кодом 063, що дає право на пільговий режим оподаткування при вивезенні цих товарів з України.

У даному випадку ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» при експортуванні товару «український ріпак, ISСС сталий врожай 2025 року, насипом. Вагою 1 814 350 кг» правомірно скористався пільговим режимом оподаткування та зазначив у ЕМД код преференції 063, що відповідає звільненню від сплати мита при експорті сільськогосподарської продукції українського походження. Застосування даної преференції ґрунтується на законній підставі, визначеній законодавцем, оскільки ріпак дійсно вирощено на території України, що підтверджується офіційними звітами, довідками органів місцевого самоврядування, Експертним висновком ТПП.

Таким чином, в діях керівника Товариства не встановлено мотиву вчинення правопорушення. Зокрема, судом не встановлено, що ОСОБА_1 переслідував на меті намір уникнути сплати митних платежів чи отримати неправомірну вигоду, натомість він діяв у межах чинного законодавства, виконуючи покладені обов'язки з декларування експортованого товару на підставі достовірних документів та правових підстав.

Прямий умисел - це внутрішня свідомість особи про протиправний характер її дій (надання неправдивих відомостей) та бажання досягти протиправної мети (неправомірного звільнення від сплати мита). В межах даної справи дійсна мета декларанта полягала у правомірній реалізації свого права на пільгу шляхом подання достовірних даних щодо власного виробництва та походження товару. Отже, митним органом не здобуто, не доведено та не надано суду доказів наявності у керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» прямого умислу на вчинення правопорушення.

Водночас, в ході провадження у справі встановлено, що під час провадження митної справи керівник ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» сприяв митному органу у встановленні фактичних обставин справи, зокрема:

- забезпечив особисту присутність при комісійному огляді товару 17.09.2025 року та розпломбуванні вагонів;

- самостійно надав письмові пояснення, долучив довідки територіальних громад та статистичну звітність для підтвердження походження ріпаку;

- співпрацював з митними органами, надаючи усі запитувані документи та пояснення.

Відсутність належних та допустимих доказів наявності у керівника ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» прямого умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, в сукупності з доведеним в ході розгляду справи законним правом на пільгу по сплаті мита, свідчать про відсутність суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення в даній справі.

Натомість, відсутність вирощування ріпаку безпосередньо на території Рудківської територіальної громади не спростовує факту вирощування цієї культури на землях інших територіальних громад Самбірського району - Бісковицької та Добромильської, що підтверджено офіційними довідками органів місцевого самоврядування та статистичною звітністю форм № 4-сг та № 37-сг. Ці документи засвідчують, що ріпак озимий врожаю 2025 року є власновирощеною продукцією ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» українського походження.

У свою чергу, оцінюючи посилання представника митного органу наведені у протоколі щодо посилання на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 23.10.2018 у справі № 760/20661/15-а, враховую наступне.

Дійсно у зазначеній постанові вказано, що диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема:

- заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару;

- неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості;

- надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом;

- інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів;

- використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв?язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об?єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв?язку з необережністю (недбалістю).

Натомість, у цій же постанові зазначено, що особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів. У даному випадку ОСОБА_1 не міг усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів, адже на нього поширювалась відповідна пільга наведена вище та він був переконаний у вірності поданих митному органу документах, адже у них були зазначені актуальні дані наведені з врахуванням роз'яснень наданих органом статистики.

Більше того, у цій постанові зазначено, що у справі встановлено судами попередніх інстанцій обставини, а саме неодноразове декларування ОСОБА_2 даного товару та оформлення його митницею за кодом УКТ ЗЕД 8708709990 зі ставкою мита 5% за тим же контрактом від того ж виробника спростовують доводи викладені позивачем у касаційній скарзі стосовно відсутності мети, умислу, мотиву вчинення правопорушення декларантом і як наслідок відсутності складу самого адміністративного правопорушення, оскільки позивач був обізнаний, що товар повинен декларуватись як "противаги свинцеві для балансування коліс (дисків) легкових та вантажних автомобілів" та класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8708709990 зі ставкою мита 5%, а не за кодом УКТ ЗЕД - 780608000 зі ставкою мита 0%. Водночас, у цій справі таких або тотожних обставин не встановлено. Відтак, посилання на наведену позицію ВС зазначену у протоколі не можна вважати цілком релевантною.

Виходячи з наведеного, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про відсутність у його діях умислу щодо зменшення розміру митних платежів. До такого висновку суд приходить виходячи з того, що ОСОБА_1 своєчасно за встановленою процедурою подав митному органу усі необхідні документи.

У свою чергу, наведені вище докази подані ОСОБА_1 вказують на те, що у нього були обґрунтовані підстави зазначати у документах поданих митному органу саме ті дані які він і вказав. Водночас, суд відзначає, що саме митний орган уповноважений перевіряти відповідні документи, що у даному випадку і відбулось. Разом з тим, наведені обставини встановлені в ході розгляду справи свідчать про неповноту та необ'єктивність встановлення фактичних обставин справи з боку уповноважених осіб митного органу та недоведеність у діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення.

З огляду на те, що в ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях особи відносно якої складено протокол складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 458, 459, 461, 485, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 МК України закрити.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя Стрельбицький В.В.

Попередній документ

131487405

Наступний документ

131487407

Інформація про рішення:

№ рішення:	131487406
№ справи:	461/8539/25
Дата рішення:	04.11.2025
Дата публікації:	05.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адмінправопорушення
Суд:	Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи:	Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (05.12.2025)
Результат розгляду:	залишено без змін
Дата надходження:	16.10.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

28.10.2025 10:00	Галицький районний суд м.Львова
04.11.2025 09:30	Галицький районний суд м.Львова
28.11.2025 12:00	Львівський апеляційний суд
05.12.2025 12:30	Львівський апеляційний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

РОМАНЮК МИХАЙЛО ФЕОДОСІЙОВИЧ

СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ

суддя-доповідач:

РОМАНЮК МИХАЙЛО ФЕОДОСІЙОВИЧ

СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ

захисник:

Капустинська Наталія Петрівна

орган державної влади:

Державна митна служба України Львівська митниця

Львівська митниця

особа, яка притягається до адмін. відповідальності:

Ніколюк Антон Вікторович