Справа № 461/7976/25
Провадження № 1-кс/461/6502/25
Іменем України
03.11.2025 року. м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх БМ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025140000001091 від 25.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
представник ТзОВ «Успіх БМ» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «MERCEDES-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить: ТЗОВ «Успіх БМ», зареєстрований м.Львів, вул. В.Великого, 42/58.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що на даний час відсутні підстави для арешту майна, оскільки органом досудового розслідування були зафіксовані всі сліди кримінального правопорушення під час його огляду та під час огляду місця дорожньо - транспортної події. Представник заявника вказує, що станом на сьогодні слідчим не проводяться жодні слідчі і процесуальні дії та судові експертизи. Зважаючи, що жодній особі не повідомлено про підозру жодній особі, представник заявника, що відсутні підстави для подальшого арешту майна, відтак просить клопотання задовольнити повністю.
Представник ТзОВ «Успіх БМ» ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання. Скерував на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав повністю, з мотивів, викладених у такому.
Слідчий ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлена про час та місце розгляду клопотання, в заяві просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності.
Крім того, слідчим скеровано на адресу суду заперечення на клопотання про скасування арешту.
В обґрунтування заперечень покликається на наявну необхідність в арешті автомобіля марки «MERCEDES-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_1 , оскільки такий відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також арешт такого майна необхідний для проведення судових експертиз у межах кримінального провадження № 12025140000001091 від 25.09.2025 року. Просить у задоволенні клопотання відмовити.
Враховуючи передбачені ч.2 ст.174 КПК України, строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя, виходячи з загальних засад кримінального провадження: змагальності та розумних строків, приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності учасників процесу з урахуванням наявних у слідчого судді матеріалів.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Заслухавши думку адвоката, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, а також клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до такого.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000001091 від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
25.09.2025 року під час огляду місця пригоди був виявлений і описаний автобус марки «MERCEDES-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить: ТЗОВ «Успіх БМ», зареєстрований м.Львів, вул. В.Великого, 42/58.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «MERCEDES-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належить: ТЗОВ «Успіх БМ», зареєстрований м.Львів, вул. В.Великого, 42/58
Постановою старшого слідчого ВРЗСТ СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 від 25.09.2025 року, автобус марки «MERCEDES-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025140000001091 від 25.09.2025 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.09.2025 року накладено арешт на майно, шляхом встановлення заборони користування та розпоряджання із автомобілем марки «MERCEDES-Benz Citaro», н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить: ТЗОВ «Успіх БМ», зареєстрований м.Львів, вул. В.Великого, 42/58.
Слідчий суддя зауважує, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність підстав для скасування арешту майна, а також оцінює наявність підстав відповідності даного майна критеріям, що встановлені ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження заявити клопотання про скасування арешту майна яке розглядається слідчим суддею або судом під час судового провадження.
В разі якщо підозрюваний, обвинувачений, їх захисники чи законні представники, інші власники або володільці майна, представники юридичної особи, щодо яких здійснюється провадження, доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано та за їх клопотанням ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження арешт майна може бути скасований повністю чи частково.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно на цій стадії досудового розслідування накладено обґрунтовано, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, іншого судом не встановлено.
Твердження, що у вказаному кримінальному провадженні нікому не оголошено підозри, не береться до уваги, оскільки, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, заявником не надано та слідчим суддею не встановлено.
Також, слідчий суддя враховує, що накладення арешту на вказане майно було обумовлено необхідністю збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення можливості проведення відповідних слідчих дій та запобіганню ризику відчуження даного майна, з урахуванням того, що незастосування заборони на відчуження майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що заявником не доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання заявника слід відмовити.
Керуючись ст. 170, 174, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх БМ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025140000001091 від 25.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2025 року
Суддя ОСОБА_1