ЄУН: 336/10363/25
Провадження №: 1-кп/336/1601/2025
іменем України
04 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024080100005004 від 24 червня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, перебував на посаді робітника підсобного 2 відділення розгороджування 3 взводу розгороджування роти розгороджування військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовця за мобілізацією, у військовому званні солдата, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
встановив:
Відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи з 25.11.2023 на посаді робітника підсобного 2 відділення розгороджування 3 взводу розгороджування роти розгородження військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 01.12.2023 самовільно залишив місце служби місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , розташоване поблизу АДРЕСА_2 , після чого, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 27.03.2025, до моменту самостійного з'явлення до органу досудового розслідування.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 і захисник адвокат ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки ОСОБА_3 бажає повернутися до військової служби. До клопотання надали письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 щодо продовження проходження військової служби ОСОБА_3 . Провадження у справі просять закрити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 судом було роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, про які заявив його захисник, передбачає закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і що в такому разі він буде зобов'язаний продовжувати проходити військову службу, а в разі повторного вчинення кримінального правопорушення положення закону, передбачені ч. 5 ст. 401 КК України до нього більше не можуть бути застосовані.
Після роз'яснення вказаних положень кримінального та кримінально-процесуального закону обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, та зазначив, що заперечень проти звільнення обвинуваченого від відповідальності не має.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положеннями ч. 2 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 КПК України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як слідує з положень ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан.
Також Президентом України було видано Указ N 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією. До відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Згідно з наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 №217 від 25.11.2023 солдата ОСОБА_3 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 , призначено на посаду робітника підсобного 2 відділення розгороджування 3 взводу розгороджування роти розгородження військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення і вважати таким, що з 25.11.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
01.12.2023 солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , розташоване поблизу АДРЕСА_2 , після чого, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 27.03.2025, до моменту самостійного з'явлення до органу досудового розслідування.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника та заявив, що він виявив бажання продовжити військову службу.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 військова частина згодна прийняти ОСОБА_3 для продовження проходження військової служби.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, виявив бажання повернутися до військової служби, наявність згоди від командира військової частини НОМЕР_2 (письмова згода № 1781), суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 , на підставі ч. 5 ст. 401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Крім цього, судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Відповідно до ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2025 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05 листопада 2025 року включно.
Оскільки судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження, відповідно до ч. 1 ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію, і особа підлягає негайному звільненню з-під варти.
Керуючись ст. ст. 203, 284-286, 288, 314, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024080100005004 від 24 червня 2024 року, стосовно ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Припинити дію ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та негайно звільнити ОСОБА_3 , з-під варти.
Зобов'язати ОСОБА_3 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: