ЄУН 337/5072/25
№ 3/337/1426/2025
03 листопада 2025 року Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ПрАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.163-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №1509/12/08-01-04-08 від 22.09.2025, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі виробництва непродовольчих товарів управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Голобородько О.В. за результатами камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб ПрАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», керівник ПрАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» ОСОБА_1 вчинила правопорушення - несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме, підприємством було перераховано 17.07.2025 суму з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 870000,00 грн. згідно платіжного доручення №1458 від 17.07.2025 в рахунок оплати податкової заборгованості з орендної плати за квітень-червень 2024, затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб 413 календарних днів (податкові зобов'язання за квітень 2024 року - граничний термін сплати 30.05.2024), 381 календарних днів (податкові зобов'язання за травень 2024 року - граничний термін сплати 01.07.2024); 393 календарних днів (податкові зобов'язання по уточнюючому розрахунку за 2024 рік - граничний термін сплати 19.06.2024; 31.08.2024 - суму з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 890000,00 грн, в рахунок оплати податкової заборгованості з орендної плати за червень 2024 року згідно платіжного доручення № 1499 від 21.08.2025, затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб 387 календарних днів (податкові зобов'язання за червень 2024 року - граничний термін сплати 30.07.2024), чим порушила п.51.1 ст.57, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та зазначила, що вона займає посаду керівника підприємства з жовтня 2023. Підприємство дісталось їй в скрутному становищі, в січні 2022 році було порушено справу про його банкрутство. Вона як керівник вживала усіх необхідних заходів для стабілізації роботи підприємства та отримання будь-кого доходу. Дійсно підприємством були порушено строки сплати податкових зобов'язань, але це мало місце виключно через відсутність фінансів, її особистої вини в цьому немає. Вона вважає, що в її діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення. Крім того, подала клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладання адміністративного стягнення, посилаючись на те, що за змістом протоколу граничним строком сплати підприємством узгодженої суми податкових зобов'язань з орендної плати є такі дати - 30.05.2024, 01.07.2024, 19.06.2024, 30.07.2024. При цьому, несплачена платником податку сума узгодженого грошового зобов'язання у граничний термін наступного дня обліковується податковим органом як податковий борг. Така інформація підлягає щоденному оприлюдненню на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України. Таким чином, днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення є наступний за граничним терміном сплати день - 31.05.2024, 02.07.2024, 20.06.2024, 31.07.2024. Вказане правопорушення не є триваючим. З урахуванням вказаного строк притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення на цей час сплив.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Згідно з ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме уповноважена посадова особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Дотримання правил щодо його складання є обов'язковим.
Так, відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення №1509/12/08-01-04-08 від 22.09.2025 ОСОБА_1 як посадовій особі ПрАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» інкримінується порушення п.57.1 ст.57, п.287.3 ст.287 ПК України та вчинення відповідно адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Так, ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
В даному випадку, оцінивши наявні матеріали, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушенням ст.256 КУпАП, оскільки, як зазначено у протоколі, керівником ПрАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» ОСОБА_1 несвоєчасно подано платіжні доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а саме суму орендної плати з юридичних осіб в рахунок оплати податкової заборгованості з орендної плати за квітень-червень 2024 року було перераховано 17.07.2025 та за червень 2024 року - 31.08.2024.
Проте, у цьому ж протоколі про адміністративне правопорушення, але у графі «дата, час і місце вчинення правопорушення» протоколу зазначено, що порушення було вчинено 17.07.2025 та 21.08.2025; місце вчинення не зазначено.
Отже, в даному випадку формулювання суті правопорушення не є чітким і конкретним із зазначенням часу та місця його вчинення.
Крім того, відповідно до інформації, яка міститься в Акті про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №12078/08-01-04-08/13604509 від 22.08.2025, під час перевірки встановлені порушення посадовими особами ПрАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, зокрема, за період квітень-червень 2024 року. Водночас, інформація про перерахування суми орендної плати в рахунок оплати податкової заборгованості з орендної плати за червень 2024 року саме 31.08.2024, як це зазначено під час формулювання суті правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , акт не містить.
За усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelin v.Russia» (заява №926/08) зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Також суд враховує, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» перебуває в процесі банкрутства на підставі рішення суду від 13.01.2022 №908/3609/21.
При цьому, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 як керівник вказаного ПрАТ мала реальну можливість забезпечити своєчасне перерахування податків та зборів (обов'язкових платежів) шляхом подання платіжних доручень та того, що несвоєчасна сплата податкових зобов'язань відбулася саме з її вини.
Виходячи з викладеного, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, та її винуватість в ньому належними та допустимими доказами «поза розумним сумнівом» не доведені.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним провадження у цій справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Керуючись ст.7,9,ч.1 ст.163-2,245,247,251,252,268,280,283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.163-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Н.А.Мурашова
03.11.2025