29.09.2025
Справа № 331/5656/25
Провадження № 2/331/3315/2025
29 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,
26 вересня 2025 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особаму розмірі 20 000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановила, що справа не підсудна Олександрівському районному суду міста Запоріжжя та підлягає направленню за підсудністю на розгляд до іншого суду з наступних підстав.
Так, в обґрунтування підсудності даної справи Олександрівському районному суду міста Запоріжжя позивач зазначає, що позов подається за фактичним місцем проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи.
Із змісту довідки № 2301-5002295333 від 03.11.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району, яка долучена позивачем до позовної заяви, вбачається, що фактичне місце проживання / перебування відповідача ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Необхідно зауважити, що 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» № 509 від 01.10.2014 року, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 року включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України № 579 від 09.08.2017 року внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала чинності 16.08.2017 року.
Отже, з 16.08.2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
При цьому, згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 646 від 22.09.2016 року, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, то в ній зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання / перебування.
Таким чином, у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, перебування особи на обліку внутрішньо переміщених осіб, та зокрема, наявність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, не є свідченням того, що зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , що у свою чергу виключає можливість розгляду справи Олександрівським районним судом міста Запоріжжя, виходячи з положень правил підсудності, визначених нормами ч. 1 ст. 27 ЦПК.
З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що адресою зареєстрованого місця проживання відповідача є: АДРЕСА_2 , а отже дана справа не відноситься до юрисдикції Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
За правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатамиотриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Положеннями п. 1) ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Таким чином, враховуючи, що місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 не відноситься до територіальної юрисдикції Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, суддя приходить до висновку про необхідність, на підставі ч. 1 ст. 27, п. 1) ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передати дану справу за підсудністю до Криничанського районного суду Дніпропетровської області, для розгляду за місцем реєстрації відповідача.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України,
Матеріали цивільної справи № 331/5656/25 (провадження № 2/331/3315/2025) за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,передати за територіальною підсудністю на розгляд до Криничанського районного суду Дніпропетровської області (52300, Криничанський район, смт Кринички, вулиця Виконкомівська, будинок № 17).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1) частини 1 статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Яцун