Справа № 515/1528/25
Провадження № 2/515/1903/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
04 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Дем'янової О.А.,
за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Татарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 12 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_4 , про що 12.06.2015 року складено відповідний актовий запис № 66. Від вказаного шлюбу подружжя має сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачкою не склалося, тому що у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки, у зв'язку з чим в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що почуття поваги та любові між подружжям зникло, вони стали зовсім чужими людьми. Посилаючись на те, що можливості зберегти сім'ю немає, шлюбні відносини та спільне проживання з дружиною припинилися, спільне господарство не ведеться, спору про спільне майно немає, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам, позивач просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , вимогу про стягнення з відповідачки судового збору на свою користь не заявив.
01 жовтня 2025 року у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Дем'янову О.А.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі на призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, 04 листопада 2025 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити (а.с.15).
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, 04 листопада 2025 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність. З позовом згодна та наполягає на розірванні шлюбу, після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.16).
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку спрощеного позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачка не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачкою заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За загальним правилом (частина 1статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 12 червня 2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, про що складено актовий запис № 66 та 12 червня 2015 року видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Після реєстрації шлюбу прізвище дружини з « ОСОБА_8 » змінено на « ОСОБА_6 ».
Від шлюбу подружжя має малолітню дитину - сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 12 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №267) (а.с.6).
На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їхньої дитини, сторони не бажають зберегти шлюб, клопотання про надання строку на примирення ними не заявлено, тому шлюб між сторонами повинен бути розірваний.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3,4 ст.56 СК України).
За змістом ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 С Кодексу.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, клопотання про надання строку на примирення сторонами не заявлено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача та їхньої спільної малолітньої дитини, а тому шлюб між ними необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити за собою шлюбне прізвище « ОСОБА_6 » про що вона зазначила у своїй заяві.
Виходячи із положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд має вирішити питання про стягнення судового збору, який не був сплачений позивачкою при подачі позову до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом, не заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки судового збору, суд залишає сплачений ним судовий збір, за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 24, 56,110-115 СК України, керуючись ст.ст. 12,13,82,141,263-
265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12 червня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 66 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .
Відповідачка: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.А.Дем'янова