Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1232/25
Номер провадження: 2/511/647/25
28 жовтня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання Чернеги А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Роздільнянського районного суду Одеської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов вказаний позов, згідно з яким позивач просив стягнути з відповідача:
-заборгованість за Кредитним договором № 10003439055 від 25 березня 2021 року у розмірі 29 205,84 гривень;
-витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень;
-витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 гривень.
Стислий виклад позиції позивача.
25 березня 2021 року ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/.
Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб - сайті ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (далі - Первісний кредитор).
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на банківську картку у розмірі 7 300,00 гривень.
Однак відповідач порушив свої зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 29 205,84 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту - 7 300,00 гривень, заборгованість за відсотками - 21 905,84 гривень, право вимоги щодо якої на підставі договору факторингу перейшло до позивача.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Представник відповідача - адвокат Жупинський Микола Андрійович подав відзив, згідно з яким просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ні договір про надання фінансового кредиту №10003439055, ні додаткові угоди до нього, не містять підпису відповідача, що свідчить про їх неукладеність та не ознайомлення його з умовами кредитного договору та додаткових угод до нього, в тому числі і щодо порядку нарахування та сплати процентів за користування грошовими коштами.
Разом з цим, незаповнений та не підписаний бланк форми Реєстру прав вимог (додаток №1 до договору про відступлення прав вимоги №556/ФК-22) не є доказом переходу права вимоги від Клієнта до Фактора згідно пункту 4.1 договору про відступлення прав вимоги №556/ФК-22.
Також позивачем не надано жодних доказів про перерахування Первісним кредитором грошових коштів на рахунок відповідача.
Строк надання кредиту становить 30 днів з відсотковою ставкою 1,48% за одну добу, а тому нарахування відповідачу відсотків за користування грошовими коштами після сплину 30-ти денного строку є незаконним.
Водночас щодо витрат на правничу допомогу представник відповідача зазначив, що витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 гривень не є співмірними зі складністю справи, не відповідають часу затраченому на підготовку позовної заяви та обсягу виконаних робіт, а тому розмір витрат позивача на правничу допомогу має бути зменшений до 4 000,00 гривень.
Процесуальні дії у справі.
22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
16 червня 2025 року витребувано з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, зокрема щодо платіжної карти № НОМЕР_1 .
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
25 березня 2021 року між Первісним кредитором та відповідачем було укладено Кредитний договір № 10003439055 на наступних умовах:
-сума на який надається кредит 7 300 гривень (пункт 1.2);
-строк надання кредиту 30 календарних днів (пункт 1.3);
-нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування кредитом за Процентною ставкою (пункт 1.4.);
-у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.3. цього Договору, без укладення відповідної угоди про продовження строку кредиту, особливі умови, встановлені для Позичальника промокодом за Програмою лояльності, втрачають силу, застосовується Базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування кредитом підлягають перерахуванню за Базовою процентною ставкою.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір відповідач підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на банківську картку у розмірі 7 300,00 гривень, що підтверджується витребуваної від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацією.
Однак відповідач порушив свої зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 29 205,84 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту - 7 300,00 гривень, заборгованість за відсотками - 21 905,84 гривень, право вимоги щодо якої на підставі договору факторингу перейшло на користь позивача.
Водночас статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі - Закон №675-VIII).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону №675-VIII).
Згідно з частинами шостою, восьмою статті 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідач на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-повідомлення, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Без отримання листа, без здійснення входу на сайт товариства, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Разом з цим, згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Договір факторингу у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаного правочину.
Разом з цим, згідно умов Договору строк кредитування складає 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,48 % за кожен день користування кредитом.
У разі користування кредитними коштами понад строк кредитування за умови відсутності пролонгації Договору, то нараховані проценти перераховуються за базовою процентною ставкою, яка складає 2,48 %.
При цьому, умови Договору не передбачають права кредитодавця нараховувати відсотки за користуванням кредитом поза строком кредитування за умови відсутності пролонгації дії Договору. Якщо не відбулась за домовленістю сторін пролонгація Договору строк кредитування складає 30 днів.
Як зазначила ВП ВС в постанові від 05 квітня 2023 року № 910/4518/16 «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
Відповідно до розрахунку заборгованості відсотки за користування кредитними коштами нараховані з 25 березня 2021 року по 27 листопада 2021 року, тобто поза 30-ти денним строком кредитування, що є неправомірним.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість нарахування кредитодавцем відсотків за Договором лише протягом строку дії договору, тобто - 30 днів, з урахуванням розміру базової процентної ставки у розмірі 2,48 %, а не 1,48 %, як зауважив представник відповідача у відзиві, з огляду на користування відповідачем кредитними коштами понад строк кредитування.
На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін, фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд відхиляє агрументи представника відповідача стосовно неспівмірності зі складністю справи заявлення витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 гривень, оскільки за подання відзиву на вказаний позов, вартість правничої допомоги оцінено відповідно до договору № 08/05-25 від 08 травня 2025 року та акту від 08 травня 2025 року, у 6 000,00 гривень.
Відтак, надавши оцінку позиції сторін, суд не знайшов підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та відповідно до статті 141 ЦПК України вважає необхідним стягнути їх пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 81, 141, 178, 200, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО:334851, адреса юридичної особи: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, місто Київ, 04212, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Кредитним договором № 10003439055 від 25 березня 2021 року у розмірі 12 731,20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО:334851, адреса юридичної особи: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, місто Київ, 04212, код ЄДРПОУ 42649746) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 055,92 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 923,10 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО:334851, адреса юридичної особи: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, місто Київ, 04212, код ЄДРПОУ 42649746) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 3 384,60 гривень.
В іншій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса юридичної особи: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, місто Київ, 04212, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено - 03 листопада 2025 року.
Суддя І. В. Бобровська