Справа №2н-3554/08
Провадження №4-с/522/93/25
28 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Смокової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), -
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Карпенко В.І., 01.10.2025 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою в якій просила зобов'язати посадових осіб Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений Постановою Другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ за № АН 308265 від 12 березня 2009 року, зареєстрований 12.03.2009 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України скасувати, вилучити запис про обтяження 8539533;
Скарга обґрунтована тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 ,що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, було накладено арешт Постановою Другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ за № АН 308265 від 12 березня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 8539533, зареєстрований 12 березня 2009 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. З метою з'ясування обставин арешту адвокат Карпенко В.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) з адвокатським запитом.
Згідно відповіді на адвокатський запит Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зазначило, що згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження у Другому Приморському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції зареєстровані виконавчі провадження № 14490833 та № 16347633 з примусового виконання судового наказу № 2н-3554/08, виданого 10 жовтня 2008 року та 11 грудня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» 1609,26 грн.
Оскільки наявність даного арешту позбавляють власника квартири вільно розпорядитися своїм майном, з метою скасування арештів та сплати боргу, що існував в останньої, ОСОБА_1 звернулась до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з відповідною заявою.
Проте, у відповідь на звернення адвоката Карпенко В.І., що діє від імені ОСОБА_1 , з вимогою про скасування арешту, Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 147093 від 22.09.2025р. відповів, що надати інформацію, в рамках якого виконавчого провадження було накладено арешт від 12 березня 2009 року неможливе, оскільки таке провадження закінчено та знищено. Надалі з посиланням на приписи ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендовано звернутися до суду.
Скаржник категорично не погоджується з даною відповіддю та вважає обґрунтованим звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного між-регіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник скаржника, адвокат Карпенко Валерія Ігорівна, в судове засідання, призначене на 28 жовтня 2025 року, не з'явилась, через Електронний суд подала заяву, в якій скаргу підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній, та просила її задовольнити, а також розглянути справу у її відсутність.
Представник суб'єкта оскарження: Приморського відділу державної виконавчої служби умісті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десяти-денний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Повно та всебічно дослідивши обставини та матеріали справи, надані докази, надавши належну оцінку доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 ,що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, було накладено арешт Постановою Другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ за № АН 308265 від 12 березня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 8539533, за-реєстрований 12 березня 2009 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
Згідно відповіді на звернення з вимогою про скасування арешту При-морський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 147093 від 22.09.2025р. відповів, що надати інформацію, в рамках якого виконавчого провадження було накладено арешт від 12 березня 2009 року неможливе, оскільки таке провадження закінчено та знищено.
Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) пунктом 16 перед-бачено, що Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення Постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо, серед іншого, після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено.
Оскільки виконавчий документ повторно пред'явлений не був, у виконавчої служби відсутня інформація про будь-які інші відкриті виконавчі провадження у Другому Приморському відділі державної виконавчої служби в 2009 році щодо ОСОБА_1 , а Боржником сплачено на рахунок Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) грошові кошти у розмірі 1770,30 гривень, остання цілком обґрунтованим вважала, що є всі підстави для зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , накладений Постановою Другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ за № АН 308265 від 12 березня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 8539533, зареєстрований 12.03.2009 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
У відповідь на звернення адвоката Карпенко В.І., що діє від імені ОСОБА_1 , з вимогою про скасування арештів, Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. №147093 від 22.09.2025 р. відповів, що надати інформацію, в рамках якого виконавчого провадження було накладено арешт від 12 березня 2009 року неможливе, оскільки таке провадження закінчено та знищено. На підставі викладеного, Відділом було відмовлено ОСОБА_1 у знятті арештів в позасудовому порядку.
На час накладення арештів (2008-2009 р.р.) чинний на той час Закон України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ від 21.04.1999 передбачав, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру у двомісячний строк (ч.2 ст.25 Закону України).
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1, 2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приват-ним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) по-казаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічні приписи містить норма ст. 321 ЦК України.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародно-го права (ст.1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»).
Отже, виходячи з принципу верховенства права, будь-яке позбавлення/обмеження права власності повинно бути вчинене відповідно до закону, передбачати досягнення легітимної мети та бути пропорційним цій меті.
В даному випадку арешт на майно скаржника у виконавчому провадженні накладений більше 16років тому. Будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 у Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), зокрема про стягнення виконавчого збору, відсутні. Також не встановлено наявності будь-яких претензій майнового характеру від стягувачів у виконавчих провадженнях, де боржником була ОСОБА_1 .
Отже, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майна боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувачів є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном та становить для нього надмірний тягар (Постанова Верховного Суду по справі №2/0301/806/11 від 13 липня 2022 року).
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчи-нені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7Постанови від 26 грудня 2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений Постановою Другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ за № АН 308265 від 12 березня 2009 року, зареєстрований 12.03.2009 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України - скасувати та вилучити запис про обтяження 8539533.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складений 03.11.2025 р.
Суддя Донцов Д.Ю.