Справа № 522/13526/25-Е
Провадження № 2/522/6541/25
23 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Запольської А.М.,
представника позивача - адвоката Корольова І.М.,
представника відповідача - адвоката Волкова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування,
17.06.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на її майно, до складу якого входить в тому числі, нежитлове приміщення № 17 в «літ. Б» цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дане нежитлове приміщення належало померлій ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.07.2013, що посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Крайнюк Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1625.
За життя померлою ОСОБА_3 було складено заповіт від 11.02.2020, що посвідчений державним нотаріусом Другої Краматорської державної нотаріальної контори Могильною І.І., згідно якого ОСОБА_3 на випадок смерті зробила наступне розпорядження: «належне мені нежитлове приміщення № 17 (сімнадцять) літ. Б цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в, заповідаю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Позивачка як спадкоємець за заповітом звернулась до Другої Краматорської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , а саме на нежитлове приміщення № 17 (сімнадцять) літ. Б цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, постановою державного нотаріуса Другої Краматорської державної нотаріальної контори від 14.05.2025 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим що керуючись ст. 46-1, 47 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не має змоги отримати відомості про об'єкт нерухомого майна, що входить до складу спадщини, з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У зв'язку з тим, що предмет спору - нерухоме майно знаходиться на тимчасово окупованій території, позивачка позбавлена можливості виготовити технічний паспорт для внесення відомостей про нерухоме майно до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на підставі Постанови КМУ від 23.06.2021 № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва». Внаслідок відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачка позбавлена можливості в позасудовий спосіб оформити право власності на спадкове майно за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 3/4 частини нежитлового приміщення № НОМЕР_1 в літ Б цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3
03.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
11.07.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, у якій він просить суд визнати за ним право власності на частини нежитлового приміщення № НОМЕР_1 в літ Б цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 , з підстав того, що він є спадкоємцем обов'язкової частки у спадщині згідно ст. 1241 ЦК України.
16.07.2025 від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому просить задовольнити первісний та зустрічний позови.
11.08.2025 від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить задовольнити первісний та зустрічний позови.
11.08.2025 від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів, а саме постанова нотаріуса Другої Краматорської державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
14.08.2025 ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом.
14.08.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
22.09.2025 від представника позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, у якій просить первісний позов задовольнити в повному обсязі.
13.10.2025 від представника позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив, у якій просить суд задовольнити первісний за зустрічний позов.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.02.2020, актовий запис № 500, серія НОМЕР_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина на її майно, до складу якого входить в тому числі, нежитлове приміщення № 17 в «літ. Б» цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дане нежитлове приміщення належало померлій ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.07.2013, що посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Крайнюк Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1625.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - ст. 1216 ЦК України.
За життя померлою ОСОБА_3 було складено заповіт від 11.02.2020, що посвідчений державним нотаріусом Другої Краматорської державної нотаріальної контори Могильною І.І., згідно якого ОСОБА_3 на випадок смерті заповіла належне їй нежитлове приміщення № 17 (сімнадцять) літ. Б цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадщина за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 прийнята позивачкою у встановленому законодавством порядку, шляхом подання протягом шести місяців з моменту смерті матері відповдіної заяви від 18.07.2020 до Другої Краматорської державної нотаріальної контори. Згідно поданої нотаріусу заяви позивачки про прийняття спадщини від 18.07.2020, нею прийнято спадщину після смерті матері ОСОБА_3 за заповітом, від спадщини за законом як спадкоємець першої черги вона відмовилась.
Враховуючи зазначене, спадкування здійснюється за заповітом.
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
30.05.1997 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис № 371, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу (ч.ч.1,2 ст.1223 ЦК України).
Коло спадкоємців за законом, черговість спадкування ними визначена ст. ст. 1258, 1261-1255 ЦК України.
В силу положень ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).
Частиною 1 статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Разом з тим, Постановою державного нотаріуса Другої Краматорської державної нотаріальної контори від 14.05.2025 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим що керуючись ст. 46-1, 47 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не має змоги отримати відомості про об'єкт нерухомого майна, що входить до складу спадщини, з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Відповідно до пп. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно з пп. 4.18 п. 4 Глави 10 Розділу ІІ зазначеного вище Порядку за відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.
Одним із способі захисту цивільних прав, встановлених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права. У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Пунктом 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За таких обставинах, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті її матері ОСОБА_3 є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.
Інший спадкоємець померлої ОСОБА_3 - чоловік ОСОБА_2 теж прийняв спадщину після смерті дружини за законом як спадкоємець першої черги в порядку обов'язкової частки на підставі ч. 1 ст. 1241 ЦК України, шляхом подання протягом шести місяців з моменту смерті дружини відповідної заяви до Другої Краматорської державної нотаріальної контори від 18.07.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, ОСОБА_2 як непрацездатний вдівець померлої ОСОБА_3 , набув обов'язкову частку у спадщині на підставі ч. 1 ст. 1241 ЦК України у розмірі .
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення первісного та зустрічного позовів.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 3/4 частини нежитлового приміщення № 17 в літ Б цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на частини нежитлового приміщення № НОМЕР_1 в літ Б цокольного поверху, загальною площею 25,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення відповідно до ст. 259 ЦПК України буде складено протягом десяти днів.
Суддя І.А. Павлик
Повний текст рішення складено 03.11.2025.