Справа № 521/1596/25
Провадження № 2-о/522/467/25
23 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Зелінської К.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження у м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на території іноземної держави
29.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту смерті особи.
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29.01.2025 року було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу суду від 29.01.2025 року скасовано, справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.06.2025 року справа направлена за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, оскільки згідно до матеріалів справи, місцем реєстрації заявника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що за територіально-адміністративним поділом м. Одеси відноситься до підсудності Приморського районного суду м. Одеси.
29.07.2025 року ухвалою Приморського районного суду м.Одеси було відкрито провадженні у справі.
В обґрунтування заяви заявник вказує про те, що ОСОБА_2 є його матір'ю. Мати заявника була громадянином України та все життя проживала в Україні. Мати заявника постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 до червня 2023 року. В місті йшли бойові дії. Мати заявника хворіла на тяжкі хронічні захворювання.
З початком повномасштабного вторгненням Російської Федерації на територію України мати заявника не мала можливості отримати належне медичне лікування, що ставило під загрозу її здоров?я та життя. Окупаційна влада відмовляла її у наданні медичних послуг у зв'язку з тим, що вона не мала громадянства РФ.
Задля вирішення питання отримання медичної допомоги, враховуючи небезпеку для свого життя та здоров?я, ОСОБА_2 змушена була оформити паспорт громадянки рф та виїхати в м.Узлова, Узлівський район, Тульська область, Російська Федерація на лікування до старшого сина, ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Місцем смерті є Російська Федерація, Тульська область, Узловський район, м. Узлова. Однак, оригіналу свідоцтва про смерть матері у нього немає. Отримати дане свідоцтво заявник позбавлений можливості через те, що факт смерті відбувся після вимушеної евакуації з тимчасово окупованої території України на територію країни-агресора. Встановлення факту смерті матері йому потрібно для подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась після смерті матері та знаходиться на території України.
Представник Заявника в судове засідання не з'явився, звертаючись з даною заявою до суду просив справу розглядати без його участі.
Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, заперечень по суті заяви не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази в сукупності в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження про серії НОМЕР_1 , виданого 02.07.1959 року.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для реалізації її прав, обов'язків та законних інтересів, зокрема отримання спадщини та інш.
Згідно довідки від 15.04.2022 року ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. Зареєстрованим місцем проживання заявника у даній довідці зазначено: АДРЕСА_2 .
В матеріалах справи наявна копія паспорту громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Рашевка, Гадячського району, Полтавської області.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 16.07.2024 року відділом актів цивільного стану 97100030, ОСОБА_2 , померла у м.
м. Узлова, Узлівський район, Тульська область, Російська Федерація.
09.07.2025 року Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) Хаджибейський відділом державної реєстрації актів цивільного стану було роз'яснено ОСОБА_1 , що було проведено перевірку щодо наявності актового запису про смерть ОСОБА_2 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. За результатами якої виявилось, що актовий запис про смерть на ОСОБА_2 відсутній.
Враховуючи вихід України з Мінської конвенції та Протоколу до неї у відносинах з росією, на даний час витребування повторних документів про державну реєстрацію актів цивільного стану компетентних органів цієї держави є неможливим.
Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України, є загальновідомими, закріпленими на державному рівні на підставі нормативно-правових актів, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК України.
01.12.2022 прийнято Закон України № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», яким з 29.12.2022 зупинено дію Конвенції та Протоколу до неї у відносинах Російською Федерацією та Республікою Білорусь.
З дати зупинення дії Мінської конвенції не здійснюється співробітництво судів та інших компетентних органів України з відповідними органами Російської Федерації та республіки Білорусь з питань надання правової (судової) допомоги та екстрадиції у цивільних і кримінальних справах на підставі Конвенції, у тому числі, безпосередні зносини установ юстиції відповідно до Протоколу до неї.
Постановою КМУ № 107 від 4 лютого 2023 року «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» ухвалено рішення про те, що документи, видані на території Російської Федерації до 24.02.2022 року приймаються в Україні без апостилю. Відповідно документи видані в Російській Федерації після 24.02.2022 року для використання в Україні мають містити апостиль.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Підчас розгляду справи представником заявника була подано заява про уточнення вимог від 25.09.2025 р. через систему "Електронний суд", відповідно до якої були доповненні позовні вимоги до первинних, а саме встановити факт, що ОСОБА_2 , зазначена у свідоцтві про смерть, видане органом цивільного стану Узловського району від 16 липня 2024 року та ОСОБА_4 , зазначена у свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 від 30.01.1928 року, видане Рашевською сільрадою Гадячського району, та в паспорті громадянина України НОМЕР_4 виданий 29.10.2001 року, Авдіївським МВ УМВС України в Донецькій області є однією і тією ж особою.
Так, в заяві про уточнення зазначено, що ОСОБА_2 , зазначена у свідоцтві про смерть, видане органом цивільного стану Узловського району від 16 липня 2024 року та ОСОБА_5 , зазначена у свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 від 30.01.1928 року, видане Рашевською сільрадою Гадячського району та в паспорті громадянина України НОМЕР_4 виданий 29.10.2001 року, Авдіївським МВ УМВС України в Донецькій області є однією і тією ж особою.
Відповідно до свідоцтво про одруження серія НОМЕР_5 від 18.02.1956 року, видане Авдіївським рай РАЦ дошлюбне прізвище ОСОБА_6 було змінено на прізвище ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що встановлення факту смерті необхідне заявнику для державної реєстрації смерті матері та реалізації спадкових прав, факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Узлова, Тульська область, Російська Федерація, підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 89, 95, 258, 259, 263, 265, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на території іноземної держави- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , зазначена у свідоцтві про смерть, видане органом цивільного стану Узловського району, Російської Федерації, від 16 липня 2024 року та ОСОБА_4 , зазначена у свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 від 30.01.1928 року, видане Рашевською сільрадою Гадячського району, є однією і тією ж особою.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Узлова, Тульська область, Російської Федерації.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення складено 03.11.2025 року.
Суддя А.В. Науменко
23.10.25