Справа № 509/5411/25
30 вересня 2025 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 462922 року від 18.08.2025 року - гр. ОСОБА_1 18.08.2025 року о 11:00 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, ж/м «Радужний», біля будинку 8/2, здійснював торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного збору, а саме: 9 пачок цигарок «Кент», за ціною 35,50 грн., 7 пачок цигарок «Мальборо Голд», за ціною 40,50 грн., 4 пачки цигарок «Мальборо Тач», за ціною 35,50 грн., чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду з метою розгляду справи не прибув, повідомлявся судом про час, дату, та місце розгляду справи належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, а тому в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Разом з тим, диспозиція норми ч. 1 ст. 156 є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних актів, які передбачають конкретні правила торгівлі тютюновими виробами, в даному випадку визначених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Тому в протоколі про адміністративне правопорушення слід вказати яким саме нормативним актом, передбачено ліцензування даного виду товару, та які саме правила торгівлі алкогольними напоями було порушено, з посиланням на конкретні норми законодавства, порушення яких передбачає відповідальність за ч.1 ст. 156 КУпАП.
Тобто, для встановлення в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, необхідно з'ясувати, який саме нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, не дотрималася особа.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які конкретно правила щодо торгівлі сигаретами, передбачені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» порушені ОСОБА_1 .
Крім того в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 здійснював реалізацію тютюнових виробів, проте в матеріалах справи відсутня інформація - акт вилучення отриманої виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, а також місце зберігання вилученої виручки.
Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні свідки правопорушення та їх пояснення. Протокол не містить відомостей та до матеріалу не надано документів, які б підтверджували факт здійснення торгівлі, також не надано доказів, чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти. До матеріалів не додано пояснень покупця.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З аналізу наявних матеріалів справи, суд не може зробити висновок щодо винуватості ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись судом лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
За таких обставин приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, та до висновку про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею КУпАП в межах даної справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строки її оскарження.
Відповідно до ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом, який виніс таку постанову.
Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Керуючись ч.1 ст. 156, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 284, 287 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені речі - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.
Суддя:Козирський Є. С.