Справа № 505/3243/25
Провадження № 3/505/1724/2025
04 листопада 2025 року місто Подільськ
Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського РУПГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , солдат військової частини НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
19.09.2025 до Подільського міськрайонного суду Одеської області з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області надійшли два матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення, обставини встановлені судом
Суд вважає встановленими обставини справи, які викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення від 12.09.2025 серії ЕПР1 № 451635.
Так, 12.09.2025 о 14:24 в м. Подільськ на вул. Подільска, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Із врахуванням факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно постанови від 21.09.2024 серії ЕНА №3100623 за ч. 2 ст. 120 КУпАП, вчинив дане правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення транспортний засіб ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_3 , належить ОСОБА_2 .
Судовий розгляд
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений, шляхом надіслання SMS повідомленням, повістки про виклик в суд, на тел. НОМЕР_4 (документ доставлено 13.10.2025 о 13:34)
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП не є обов'язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази
До матеріалів справи, окрім протоколу від 12.09.2025 серії ЕПР1 № 451635 додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні:
- роздруківка відомостей інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України «АРМОР» (Автоматизоване Робоче Місце Оперативного Робітника ), відповідно до яких, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова ЕНА/3100623 від 21.09.2024, постанову скеровано до відділу державної виконавчої служби 08.10.2024 , штраф не сплачено;
- відпускний квиток від 06.09.2025 № 1649, відповідно до якого ОСОБА_1 є солдатом військової частини НОМЕР_2 .
- відеоматеріали, які містяться на оптичному диску;
Застосовне законодавство
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що впродовж розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи прав керування транспортними засобами.
Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті (частини статі) КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди майну, здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Крім того, як зазначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі ОП ККС ВС) у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Також ОП ККС ВС у вказаній постанові зазначила, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Незважаючи на те, що у вказаній постанові йдеться про додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених ст.286, 286-1 КК України, але правовий висновок, наведений у ній, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про можливість застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки незалежно від виду правопорушення, чи то воно є кримінальним, чи то адміністративним, у будь-якому разі, йдеться про той самий захід примусу, а саме про позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв'язку з вчиненням правопорушення, а також, у будь-якому разі, має бути дотримана засада справедливості та принцип рівності всіх перед законом при застосуванні цього заходу примусу.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також санкцію ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень на неї необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Таким чином, керуючись положеннями ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом вчинене повторно.
Обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, зважаючи на те, що йому не належить транспортний засіб ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_3 .
Згідно ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Судовий збір
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відтак, зважаючи на те, що адміністративне правопоуршення вчинене ОСОБА_1 не пов'язане з виконанням військового обов'язку та вчинено не під час виконання службових обов'язків, відсутні підстави для звільнення від судового збору.
На підставі ч. 1 ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 , має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.7,24,33,34,36, 40-1, ч. 5 ст. 126, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК в Одеській області/ м. Подільськ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA848999980313080149000015001.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, відповідно до ст. 308 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ